Постанова

від 26.08.2014 по справі 804/11716/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

260814 ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2014 р. Справа № 804/11716/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Паладіум" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

05.08.2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Паладіум» (далі ТОВ «ВКП «Паладіум»), в якому позивач просить стягнути кошти з усіх розрахункових рахунків ТОВ «ВКП «Паладіум» (код 25009137, 53213, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул. Електрометалугрів, б.19/1, кв.34), відкритих у банківських установах, на суму податкового боргу платежу «податок на додану вартість» в сумі 32995,51 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач самостійно не сплачує узгоджені суми податкових зобов'язань, в наслідок чого має податковий борг перед бюджетом по податку на додану вартість у сумі 32995,51 грн.

Ухвалою суду від 08.08.2014 року відкрито провадження у адміністративній справі №804/11716/14 та призначено її до розгляду на 26.08.14р.

Позивач надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання не з'явився, про причин неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав.

Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (ч.2 ст. 49 КАС України).

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.128 КАС України, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч.6 ст.128 цього Кодексу).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне розглянути дану справу у письмовому проваджені на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

ТОВ «ВКП «Паладіум» зареєстроване як юридична особа 30.10.1997 року, про що зроблено запис за №12301200000003208, код ЄДРПОУ 25009137, за адресою: 53213, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул. Електрометалугрів, б.19/1, кв.34.

Відповідно до чинного законодавства відповідач є платником податків, зборів (обов'язкових платежів) і перебуває на податковому обліку в Нікопольській ОДПІ з 17.11.1997р. за №910. В тому числі є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва №100226097 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або проводять діяльність, що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п.п.16.1.3., п.п.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цих Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлену цим Кодексом.

Податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Податковим кодексом України) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та боргу в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

У п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно платити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач надавав податкову звітність до Нікопольської ОДПІ згідно ч. «в» п.49.3 ст.49 ПК України (договір про визнання електронних документів від 18.04.2011р. №18/28-4).

В позові зазначено, що станом на 10.07.2014р. ТОВ «ВКП «Паладіум» має новостворений податковий борг по платежу податок на додану вартість в сумі 32 995,51 грн.

Зазначений борг складається з несплачених грошових зобов'язань, які самостійно визначені підприємством при поданні податкової звітності, а саме: податкової декларації з податку на додану вартість від 19.06.2014р. №9034931968 на суму 33000,00 грн.

У зв'язку з тим, що на момент нарахування сум згідно даної декларації в КОР платника по платежу податок на додану вартість переплата складала 4,49 грн., то остаточна сума податкового боргу відповідача складає 32 995,51 грн.

У відповідності до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг -сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження , але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Податкова вимога по своїй правовій суті є передумовою для початку виконання органом державної податкової служби своїх повноважень по опису майна, реєстрації податкової застави і лише після спливу зазначеного 60-денного строку можливе проведення стягнення коштів з рахунків боржника, належної йому готівки і організація публічних торгів з реалізації заставного майна. Коли ж майно боржника описано на суму податкового боргу і застава зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна і до теперішнього часу не скасована, формування і надсилання додаткової податкової вимоги на новостворений борг є не тільки недоцільним, а й незаконним.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачем на адресу відповідача була надіслана податкова вимога №161/25 від 18.02.2014 р. (направлена засобами поштового зв'язку 20.02.2014р. та повернута з відміткою «за закінченням терміну зберігання»).

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Докази сплати відповідачем наявної у нього заборгованості, яка є узгодженою, у справі відсутні.

Відповідно до п.п.95.1, 95.2 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Частиною 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органом державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведені норми матеріального права та обставини справи, суд вважає правомірним стягнення з відповідача заборгованості зі сплати податкового боргу на користь держави і задовольняє вимоги позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 8-12, 158-163, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Паладіум» про стягнення заборгованості - задоволити повністю.

Стягнути кошти з усіх розрахункових рахунків ТОВ «ВКП «Паладіум» (код 25009137, 53213, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул. Електрометалугрів, б.19/1, кв.34), відкритих у банківських установах, на суму податкового боргу по платежу «податок на додану вартість» в сумі 32995,51 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук