Постанова

від 26.09.2014 по справі 804/14037/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2014 р. Справа № 804/14037/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Дніпропетровської області до Селянського (фермерського) господарства «Лілія» про стягнення заборгованості в сумі 1947,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ :

08.09.2014 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Васильківському районі Дніпропетровської області до Селянського (фермерського) господарства «Лілія» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком № 2 за період з 01.06.2014р. по 31.08.2014р. в сумі 1947,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідач, який зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Васильківському районі Дніпропетровської області, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не виконує п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, в якому зазначено, що підприємства щомісячно до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в результаті чого утворився борг в сумі 1947,00 грн. за період з 01.06.2014р. по 31.08.2014р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 відкрито провадження у справі № 804/14037/14 та призначено її до розгляду на 26.09.2014р.

У судове засідання 26.09.2014р. позивач не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. Позивач надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач у судове засідання 26.09.2014р. не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення 13.09.2014 ухвали суду та судової повістки повноважному представнику відповідача у справі, яке міститься в матеріалах справи; заперечень на позов не надіслав.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Селянське (фермерське) господарство «Лілія» є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Васильківському районі Дніпропетровської області.

Судом встановлено, що позивач поніс витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача, відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком № 2 за період з 01.06.2014р. по 31.08.2014р. в сумі 1947,00 грн.

Суми нарахованих коштів підтверджуються розрахунками Управління Пенсійного фонду України в Васильківському районі Дніпропетровської області щодо фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених, відповідно до пунктів «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.06.2014р. по 31.08.2014р.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991, який вступив в дію з 01.01.1992, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах з шкідливими і тяжкими умовами праці по Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, визначені ст. 13 Закону № 1788-ХІІ.

Ст.1, п. 1 ст. 2 та п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400 (далі - Закон № 400) передбачено покриття витрат на відшкодування і доставку пільгових пенсій та встановлено, зокрема, що суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності є платниками збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «а», «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (чоловіки -60 років, жінки - 55 років) за ставкою збору 100 відсотків від вказаних витрат.

Статтею 3 цього Закону передбачено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.

З 01.04.2004 набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) пунктом 2 Розділу ХV Прикінцевих положень якого передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених їх працівникам відповідно до п. «а» та п. «б» - «з» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ.

Порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, регламентується Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003№ 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Відповідно до п.6.4., 6.5, 6.8. Інструкції розмір сум до відшкодування за поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (додаток 6 до Інструкції), які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Ці розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України. Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як вбачається із доданих до матеріалів справи розрахунків позивача зі сплати фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених згідно п. «б» - «з» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, за період з 01.06.2014р. по 31.08.2014 року, у відповідача наявна заборгованість в розмірі 1947, 00грн.

Станом на день розгляду справи, доказів погашення відповідачем заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 1947, 00грн. суду не надано.

За таких обставин, суд доходить висновку, що позов Управління Пенсійного фонду України в Васильківському районі Дніпропетровської області до Селянського (фермерського) господарства «Лілія» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.06.2014р. по 31.08.2014 року в сумі 1947, 00грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Васильківському районі Дніпропетровської області до Селянського (фермерського) господарства «Лілія» про стягнення заборгованості сумі 2701,56 грн. - задоволити повністю.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Лілія» (52630, Дніпропетровська область, Васильківський район, селище міського типу Письменне, вул. Гагаріна, буд. 7, ідентифікаційний код юридичної особи 30155155) на користь Управління Пенсійного фонду України в Васильківському районі Дніпропетровської області (52600, Дніпропетровська область, Васильківський район, селище міського типу Васильківка, вул. Партизанська, 150, ідентифікаційний код юридичної особи 24615367) суму заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком № 2 за період з 01.06.14р. по 31.08.14р. в сумі 1947 грн. 00 коп. (одна тисяча дев'ятсот сорок сім) грн. 00 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук