Постанова

від 15.10.2014 по справі 802/3289/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 жовтня 2014 р. Справа № 802/3289/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Богоноса М.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання: Слишинської Н.С.

представника позивача: Борачук Н.М.

представник третьої особи, яка не заявліє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача не прибув;

представника відповідача: не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: сільськогосподарського виробничого кооперативу "Білопільський"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Держземагенства у Вінницькій області

до: Реєстраційної служби Козятинського міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

04.09.2014 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся позивач - сільськогосподарський виробничий кооператив «Білопільський» (далі - СВК «Білопільський») з адміністративним позовом до відповідача - Реєстраційної служби Козятинського міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області. У позовній заяві позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 14606089, 14607743, 14607852, 14607898, 14607944, 14607988 від 22.07.2014 року Реєстраційної служби Козятинського міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за ГУ Держземагенством у Вінницькій області;

- визнати протиправним та скасувати рішення № 14608857, 14609040, 14609166, 14609366, 14609918, 14610063 від 22.07.2014 року Реєстраційної служби Козятинського міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за СВК "Білопільський";

- зобов'язати Реєстраційну службу Козятинського міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області вирішити питання щодо реєстрації земельних ділянок за СВК "Білопільський" на підставі документів поданих 24.06.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі договору оренди від 10.06.2005 року укладеного із Козятинською районною державною адміністрацією Кооперативу передано в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 258,5 га.

В подальшому, як зазначає позивач, розпорядженням № 764 від 26.12.2012 року Козятинської РДА надано дозвіл на продовження дії договору оренди від 10.06.2005 року та використання вказаних земельних ділянок СВК «Білопільський». На підставі розпорядження № 764 від 26.12.2012 року було укладено ряд договорів оренди земельних ділянок, які з метою реєстрації речового права за Кооперативом передано реєстратору для здійснення державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Проте, зазначає позивач, 22.07.2014 року отримано рішення про відмову у реєстрації щодо шести земельних ділянок - 0521480400:03:002:0108, 0521480400:03:003:0241, 0521480400:03:002:0106, 0521480400:03:001:0262, 0521480400:03:002:0105, 0521480400:03:001:0258. Підставою відмови у реєстрації договору зазначено те, що подані документи не відповідають вимогам чинного законодавства, а саме відсутній акт приймання-передачі земельної ділянки від орендодавця (Козятинської РДА) до орендаря (СВК "Білопільський"); заявником подано на реєстрацію договір оренди землі, а не додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, що є порушенням ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Позивач вважає, що рішення про відмову у реєстрації речових прав на земельні ділянки є протиправними, оскільки договір оренди землі від 2005 року залишався діючим, а земельні ділянки перебували у безперервному користування Кооперативу. Тому рішення відповідача, на думку позивача, є незаконними.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити. У наданих поясненнях зазначив, що у 2012 році мав місце факт продовження дії укладених у 2005 році договорів, а не підписання нових договорів. Вказана обставина, на думку представника позивача, підтверджується тим, що земельні ділянки перебували у безперервному користуванні Кооперативу із 2005 року. Також позивач зазначив, що у розпорядженні № 764 від 26.12.2012 року, яке прийнято Козятинською РДА йде мова саме про продовження дії діючих договорів, а не укладення нових.

Відповідач у судове засідання не з'явився. В письмових запереченнях на адміністративний позов просив в його задоволенні відмовити повністю та зазначив, що рішення про відмову у державній реєстрації права оренди є правомірним, оскільки заяву про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки подано позивачем за відсутності державної реєстрації права власності на вказану земельну ділянку за державою. Крім того, відповідач вказував те, що позивачем не додано до заяви про державну реєстрацію первинного права власності держави на земельну ділянку рішення про передачу земельної ділянки у користування.

22.09.2014 року судом до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, залучено Головне управління Держземагенства у Вінницькій області.

Представник Головного управління Держземагенства у Вінницькій області у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується розпискою (а.с.127).

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

10.06.2005 року між Козятинською РДА та СВК «Білопільський» укладено договір оренди земель сільськогосподарського призначення, відповідно до умов якого орендодавець передає орендарю в платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 258,5 га строком на 1 рік (а.с. 132-134). Договір зареєстровано 20 січня 2006 року про що у державному реєстрі земель вчинено запис № 040680400001.

За умовами договору від 10.06.2005 року, договір припиняється у разі закінчення строку на який його було укладено (п.п. «а» п. 6.2 розділу 6 Договору).

Згідно п. 6.6. Договору від 10.06.2005 року, після закінчення строку на який було укладено договір, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. При бажанні поновлення договору орендар повинен звернутися до орендодавця з відповідною заявою за один місяць до закінчення дії договору.

Тобто, самим договором чітко передбачено порядок продовження строку його дії. При цьому, такий міг вважатися продовжений, якщо за один місяць до його закінчення орендар звернувся до орендодавця, орендодавець розглянув заяву та прийняв рішення про продовження строку дії договору, а в іншому випадку дія договору від 10.06.2005 року вважається припиненою.

Судом встановлено, що 01.02.2012 року Козятинською РДА прийнято Розпорядження № 44 яким надано позивачу дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів що посвідчують право оренди на земельні ділянки загальною площею 147,95 га. на території Білопільської сільської ради, з метою поновлення договору оренди землі сільськогосподарського призначення (а.с. 135).

Розпорядженням Козятинської РДА від 26.12.2012 року № 764 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки площею 30,9939 га, 8,1601 га ріллі, 8,1573 га ріллі із земель резервного фонду та 16,0318 га ріллі, 1,5490 га ріллі, 9,5624 га пасовища, 5,7245 га ріллі, 11,9031 га пасовища, 13,5674 га (в тому числі 11,5487 га ріллі та 2,0187 га пасовища), 19,7771 га ріллі, 2,3687 га ріллі, 9,1547 га ріллі із земель запасу, на території Білопільської сільської ради, з метою поновлення договору оренди землі сільськогосподарського призначення (а.с. 136).

На підставі вказаного розпорядження між СВК «Білопільський» та Козятинською РДА укладено договори оренди земельних ділянок від 27.12.2012 року, предметом яких стали в тому числі шість земельних ділянок щодо реєстрацію речового права за якими виник спір.

20.06.2014 року до Реєстраційної служби Козятинського міськрайонного управління юстиції представником СВК «Білопільський» Борачук Наталією Миколаївною подано 6 заяв про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) на земельні ділянки розміщені території Білопільської сільської ради Козятинського району в зв'язку з поновленням договору оренди.

Заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень були зареєстровані 20.06.2014 року за реєстраційними номерами 7090160; 7091839; 7093216; 7098106, 7098688; 7099118.

За наслідками опрацювання поданих заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень були прийняті рішення про розгляд заяв № 13992561 від 24.06.2014 року; № 13981491 від 24.06.2014 року; №13982075 від 24.06.2014 року; №13982234 від 24.06.2014 року; №13982453 від 24.06.2014 року; №13980766 від 24.06.2014 року.

Під час розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень відповідачем прийнято рішення про зупинення розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 13978956 від 24.06.2014 року, № 13979484 від 24.06.2014 року, № 13979888 від 24.06.2014 року, № 13980114 від 24.06.2014 року, №13980239 від 24.06.2014 року. № 13980391 від 24.06.2014 року, у зв'язку з тим, що " ... неподані усі необхідні документи, відсутнє рішення органу виконавчої влади про передачу земельної ділянки у користування (п. 44 Постанова КМУ від 17.10.2013 року № 868 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень...») (а.с.18-23).

Оскільки, СВК «Білопільський», на думку відповідача, не змогло довести відповідності поданих документів вимогам законодавства, реєстраційна служба Козятинського міськрайонного управління юстиції Вінницької області прийняла по два рішення про відмову в реєстрації права оренди по шести земельним ділянкам, а саме: рішення № № 14606089, 14607743, 14607852, 14607898, 14607944, 14607988 від 22.07.2014 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за ГУ Держземагенством у Вінницькій області (щодо реєстрації первинного права державної власності) (а.с.24-29) та рішення № 14608857, 14609040, 14609166, 14609366, 14609918, 14610063 від 22.07.2014 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за СВК «Білопільський» (щодо реєстрації права оренди земельних ділянок) (а.с.30-35).

Підставами для прийняття рішень стала невідповідність поданих документів вимогам чинного законодавства, а саме: заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності; відсутній акт приймання-передачі земельної ділянки від орендодавця (Козятинської РДА) до орендаря (СВК «Білопільський»); заявником подано на реєстрацію договір оренди землі, а не додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, що є порушенням ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Не погоджуючись із вказаним рішеннями реєстраційної служби Козятинського міськрайонного управління юстиції Вінницької області позивач звернувся до суду заявивши вимогу про їх скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень визначає Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», орган державної реєстрації прав зокрема проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.

Згідно статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт.

Державний реєстратор:

- встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

- приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до ч. 1 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі зокрема договорів, укладених у порядку, встановленому законом; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Згідно ч.1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Суд вважає, що подані позивачем реєстратору договори оренди земельних ділянок від 27.12.2012 року та розпорядження Козятинської РДА № 764 від 26.12.2012 року не являються належними документами які підтверджують виникнення права оренди позивача у справі виходячи із наступного.

Згідно ст.17 Земельного кодексу України (в редакції, що була чинною, на час прийняття Козятинською РДА розпорядження № 764 від 26.12.2012 року ) до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 122 ЗК України, визначено, що районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Суд зазначає, що зміни редакції ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, внесені Законом України від 06.09.2012 року №5245-VI, з 01.01.2013 року передбачають, що передача земельних ділянок у користування (в тому числі, укладання договорів оренди) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності здійснюється територіальними органами Держземагентства України.

Статтею 4-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», визначені особливості державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності, які полягають, зокрема, в одночасності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на земельну ділянку з державною реєстрацією похідного речового права на неї.

При цьому, у разі здійснення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, похідних від права власності, за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначені земельні ділянки, відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування зобов'язаний одночасно подати до органу державної реєстрації прав чи державному кадастровому реєстратору відповідну заяву про державну реєстрацію права власності держави чи територіальної громади на вказані земельні ділянки. Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) вважається заявою про здійснення державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначену земельну ділянку (абзац сьомий ч. 1 ст. 16 зазначеного Закону в редакції, що є чинною з 16.06.2013 року).

Таким чином, Закон України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» містить імперативну норму щодо обов'язковості проведення державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на земельну ділянку, яка сформована із земель державної чи комунальної власності, за відсутності такої реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), одночасно з державною реєстрацією речового права на таку земельну ділянку, що є похідним від права власності. При цьому документи для державної реєстрації права власності та іншого речового права подаються виключно до органу державної реєстрації прав чи державному кадастровому реєстратора.

Державна реєстрація права власності держави чи територіальної громади на земельну ділянку одночасно з державною реєстрацією речового права на неї проводиться на підставі рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування, до якого додаються: витяг з Державного земельного кадастру (пункт 5 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності"); документ, за яким виникає речове право на земельну ділянку, зокрема договір оренди, користування земельною ділянкою.

Відповідно до пунктів 36, 44 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» для проведення державної реєстрації речового права на нерухоме майно, що є похідним від права власності, одночасно з проведенням державної реєстрації права власності на таке майно заявником подаються документи, необхідні для проведення державної реєстрації прав: власності на таке майно та державної реєстрації речового права, що є похідним від нього.

Для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку державної або комунальної власності заявник подає витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку.

Державна реєстрація права власності держави чи територіальної громади на земельні ділянки, які сформовані із земель державної чи комунальної власності, проводиться одночасне з державною реєстрацією речового права на таку земельну ділянку, що є похідним від права власності, на підставі рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування.

Таке рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування може бути подане правонабувачем (користувачем, орендарем), який у такому випадку є уповноваженою особою власника земельної ділянки, одночасно із заявою про державну реєстрацію речового права, що є похідним від права власності.

Отже, даними нормативними актами передбачено, що заявник, при подачі документів для реєстрації права оренди на земельні ділянки державної форми власності має надати до органу державної реєстрації прав не лише документи необхідні для реєстрації права оренди, а й документи необхідні для реєстрації права власності держави на такі земельні ділянки, зокрема: рішення про передачу земельної ділянки у користування, яке вважатиметься заявою про реєстрацію права власності та витяг з Державного земельного кадастру про такі земельні ділянки.

На підставі документів, які містяться у матеріалах справи, судом встановлено, що СВК «Білопільський» для реєстрації права оренди на земельні ділянки надав Розпорядження Козятинської РДА від 26.12.2012 року № 764, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки площею 30,9939 га, 8,1601 га ріллі, 8,1573 га ріллі із земель резервного фонду та 16,0318 га ріллі, 1,5490 га ріллі, 9,5624 га пасовища, 5,7245 га ріллі, 11,9031 га пасовища, 13,5674 га (в тому числі 11,5487 га ріллі та 2,0187 га пасовища), 19,7771 га ріллі, 2,3687 га ріллі, 9,1547 га ріллі із земель запасу, на території Білопільської сільської ради, з метою поновлення договору оренди землі сільськогосподарського призначення.

Із урахуванням викладеного, суд зазначає, що подане позивачем розпорядження про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів що посвідчують право оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, на території Білопільської сільської ради, для ведення сільськогосподарського виробництва з метою поновлення договору оренди земель 26 грудня 2012 року №764 не може вважатись заявою про реєстрацію права власності держави на дані земельні ділянки, оскільки закон передбачає необхідність подачі саме рішення про надання земельної ділянки в користування, а не будь-яких рішень, що приймались щодо даної земельної ділянки.

Суд критично оцінює розпорядження Козятинської РДА від 26 грудня 2012 року №764 як рішення, на підставі якого у позивача виникло право оренди земельних ділянок із наступних підстав.

Так, у Розпорядженні від 26 грудня 2012 року № 764 йде мова про поновлення договорів оренди земельних ділянок, проте не зазначено про які саме договори йде мова та оренди яких земельних ділянок такі договори стосуються.

У судовому засіданні встановлено, що Розпорядження від 26 грудня 2012 року № 764 прийнято з метою поновлення договору оренди землі сільськогосподарського призначення від 10.06.2005 року укладеного між Козятинською РДА та СВК «Білопільський», відповідно до умов якого, орендодавець передає орендарю в платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 258,5 га строком на 1 рік.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що для реєстрації права оренди земельних ділянок були надані договори оренди від 27.12.2012 року, які підтверджують факт поновлення договору від 10.06.2005 року.

Суд критично ставиться до вказаних доводів позивача з огляду на наступне.

Відповідно з ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ст. 14 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Аналогічна норма міститься у положеннях ст.20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, що була чинною до 01.01.2013 року) договір оренди землі вважається укладеним з дати його державної реєстрації.

Як зазначалося, 10.06.2005 року між Козятинською РДА та СВК «Білопільський» укладено договір оренди земель сільськогосподарського призначення, відповідно до умов якого орендодавець передає орендарю в платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 258,5 га (а.с.132-134).

Відповідно до п. 6.1 договору, даний договір укладається строком на 1 рік.

Пунктом 6.2 договору встановлено, що цей договір припиняється, зокрема, у разі закінчення строку на який було його укладено.

Згідно п. 6.6. Договору від 10.06.2005 року, після закінчення строку на який було укладено договір, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. При бажанні поновлення договору орендар повинен звернутися до орендодавця з відповідною заявою за один місяць до закінчення дії договору.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (чинного на момент прийняття Розпорядження Козятинської РДА від 26.12.2012 року № 764 про поновлення дії договорів оренди землі), по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Таким чином, як умови договору від 10.06.2005 року так і норми Закону встановлюють чіткий порядок поновлення дії договору оренди земельних ділянок. При цьому, суд звертає увагу, що питання про поновлення дії договору повинно бути вирішено до закінчення строку його дії, і у передбаченому порядку.

Водночас, зіславшись на Розпорядження Козятинської РДА від 26.12.2012 року № 764 позивач не врахував, що таке не може вважатися підставою для поновлення договору оренди земельної ділянки від 10.06.2005 року оскільки договір припинив свою дію у 2006 році, у зв'язку із тим, що його дію не поновлено у встановленому порядку.

Крім того, судом встановлено, що предметом договору від 10.06.2005 року були земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 258,5 га, водночас предметом оренди за договорами оренди від 27.12.2012 року є земельні ділянки іншої площі та конфігурації, тобто мова іде про інший об'єкт оренди в розумінні Земельного кодексу України.

При цьому суд із поданих позивачем документів (податкових декларацій з плати за землю та платіжних доручень про плату орендної плати за землю) встановив, що земельні ділянки, на реєстрацію речового права щодо яких претендував позивач, перебували у його користуванні. Проте, користування ними здійснювалось фактично без правовстановлюючих документів. Тому, фактичне використання земельних ділянок позивачем не звільняє останнього від обов'язку оформити право оренди у передбаченому Законом порядку, шляхом укладення договорів оренди земельних ділянок за процедурою встановленою Законом, оскільки правові підстави для поновлення договору оренди від 10.06.2005 року строк дії якого закінчився у 2006 році відсутні.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Разом з тим, суд вкотре звертає увагу, що передача земельних ділянок в оренду здійснюється саме шляхом укладення договору оренди землі, а право на поновлення реалізовується на підставі додаткової угоди до договору оренди землі.

Враховуючи, що позивачем не дотримано умов поновлення договору оренди від 10.06.2005 року, то підстави для здійснення державної реєстрації Реєстраційною службою Козятинського міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області поданих представником заявника договорів відсутні.

Водночас, із матеріалів справи слідує, що СВК «Білопільський» неодноразово звертався до Козятинської РДА про надання дозволу на використання земельних ділянок та заключення договору оренди. Разом з тим, Козятинська РДА відмовляла в укладенні зазначених договорів.

Такі дії позивача та зміст отримуваних відповідей Козятинської РДА додатково свідчать про те, що дія договору оренди від 10.06.2005 року не поновлена у встановленому порядку, а тому доводи позивача про поновлення договору оренди від 10.06.2005 року у 2012 році після спливу шести років по закінченню строку його дії є помилковими.

Більше того, в силу ч. 2 ст. 126 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Статтею 134 встановлено обов'язковість продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах (земельних торгах)

Частиною 1 вказаної статті передбачено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 ст. 134 ЗК України передбачено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, в тому числі поновлення договорів оренди землі.

Таким чином, укладення позивачем із Козятинською РДА договорів оренди від 27.12.2012 року із метою поновлення дії договору оренди від 10.06.2005 року може свідчити про намір набуття права оренди земельних ділянок в супереч встановленій ст. 126 ЗК України процедурі оскільки у разі відсутності укладення договору оренди чинне законодавство передбачає передачу в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності лише за результатами проведення земельних торгів.

Підсумовуючи наведене, суд вважає оскаржувані рішення відповідача правомірними, оскільки подані позивачем для реєстрації права оренди земельних ділянок документи, як встановлено, суперечать вимогам чинного законодавства, що в силу ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є достатньою підставою для відмови у державній реєстрації права.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання Реєстраційну службу Козятинського міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області вирішити питання щодо реєстрації земельних ділянок за СВК «Білопільський» на підставі документів поданих 24.06.2014 року, суд відмовляючи у їх задоволенні виходить із того, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Тому, підстави щодо зобов'язання Реєстраційної служби Козятинського міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області вирішити питання щодо реєстрації земельних ділянок за СВК «Білопільський» на підставі документів поданих 24.06.2014 року відсутні.

Крім того, про безпідставність таких вимог свідчить і норма п. 5-2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яка серед підстав для відмови у державній реєстрації похідного права (права оренди) передбачає відсутність державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно з положеннями ст. 94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати з відповідача не присуджуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні вимог адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Богоніс Михайло Богданович