Постанова

від 22.01.2007 по справі 7/150а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/150а

донецький апеляційний господарський суд

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

УХВАЛА

Іменем України

16.01.2007 р.                                                                                    справа №7/150а

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів,

при секретареві судового засідання

за участю представників сторін:

від позивача:Сажін В.Г., Скрапка О.Ю.- за довіреністю,

від відповідача 1:від відповідача 2:Козіна Ю.Є., Данільченко Т.М.- за довіреністю, Очкур Н.Л. - за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуАртемівської об'єднаної державної податкової інспекції м.Артемівськ

на постанову (ухвалу) господарського суду

Донецької області

від19.10.2006 року

по справі№7/150а

за позовомВідкритого акціонерного товариство "Часівоярський вогнетривкий комбінат" м.Часів Яр

доАртемівської об'єднаної державної податкової інспекції м.АртемівськГоловного управління Державного казначейства України в Донецькій області

проскасування податкових повідомлень-рішень №0000441742/0 від 10.04.2006р., №0000441742/1 від 05.05.2006р. про донарахування податку у сумі 46276 грн. та штрафної санкції у розмірі 23138 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000441742/2 від 27.06.2006р.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Часівоярський вогнетривкий комбінат” м. Часів Яр звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції м. Артемівськ та Відділення державного казначейства у м. Артемівську та Артемівському районі про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000441742/0 від 10.04.06 р. та № 0000441742/1 від 05.05.06 р. про донарахування податку у сумі 46276 грн. та штрафної санкції у розмірі 23138 грн. Заявою від 10.07.06 р. № 12/2-160 позивач доповнив позовні вимоги, зокрема крім зазначених рішень просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000441742/2 від 27.06.06 р. про донарахування податку у сумі 46644 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 23322 грн.

Постановою господарського суду Донецької області від 19.10.06р. по справі № 7/150а позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Часівоярський вогнетривкий комбінат” м. Часів Яр до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції були задоволені. Скасовані податкові повідомлення-рішення Артемівської ОДПІ № 0000441742/0 від 10.04.06 р. та  № 0000441742/1 від 05.05.06 р. про донарахування податку з власників транспортних засобів у сумі 46276 грн. та штрафної санкції у розмірі 23138 грн., а також податкове повідомлення-рішення № 0000441742/2 від 27.06.06 р. про донарахування податку з власників транспортних засобів у сумі 46644 грн. та штрафної санкції у розмірі 23322 грн. У позовних вимогах до Відділення державного казначейства у м. Артемівську та Артемівському районі  було відмовлено.

Місцевий господарський суд в оскарженій постанові зазначив про відсутність підстав у податкового органу щодо самостійного визначення податкових зобов'язань позивача на підставі пп. 4.2.2 “б” ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.00р. за спірними податковими повідомленнями-рішеннями. Крім зазначеного, місцевий господарський суд в оскарженій постанові встановив, що висновки відповідача про обов'язок платників податків застосовувати ставки податку з власників транспортних засобів, запроваджені Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” від 23.12.2004р. № 2285-IV та деякі інші законодавчі акти”, який набув чинності з 31.03.2005р., не ґрунтуються на законодавстві з огляду на вимоги ст. 1 Закону України “Про систему оподаткування”, яка є спеціальною нормою у питаннях строків набуття чинності нормами законів, що стосуються зміни податків та/або механізму їх сплати.

 У задоволенні позовних вимог до Відділення державного казначейства у м. Артемівську та Артемівському районі судом першої інстанції було відмовлено в зв”язку з недоведенням позивачем порушення відповідачем 2 прав та інтересів позивача та не визначення в позовній заяві конкретних вимог до відповідача 2.

Відповідач 1, Артемівська об'єднана державна податкова інспекція, не погодився з постановою господарського суду Донецької області та. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Донецької області від 19.10.06р. в адміністративній справі № 7/150а скасувати та прийняти нову постанову, якою вимоги позовної заяви щодо зазначених повідомлень-рішень залишити без задоволення.

Скаржник вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, а саме Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” від 23.12.2004р. № 2285-IV та деякі інші законодавчі акти” (надалі –“Закон України № 2505”), розділом 12 якого були внесені зміни до ст.ст. 2-6 Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” № 1963-ХП від 11.12.91р. (із змінами і доповненнями) та збільшені ставки податку з власників транспортних засобів. Відповідач 1 зазначає при цьому, що зазначений Закон України № 2505 набрав чинність 31.03.05р.

З урахуванням викладеного, податковий орган зазначає, що зміна ставок податку відбулась у Ікв.2005р., тому підприємство повинно було самостійно зробити перерахунок суми податку з власників транспортних  засобів за 2005р. та надати до відповідача 1 уточнюючий розрахунок суми податку за 2-4кв. 2005р. Не погоджується з висновком суду стосовно безпідставності твердження ДПІ щодо обов'язку подання позивачем такого розрахунку. Вважає, що після набрання чинності Законом України № 2505 позивач повинен був виявити помилку у розмірі податку на 2-4 кв. 2005р. та провести корегування податку з урахуванням збільшених ставок. При цьому скаржник зазначає, що на момент подання позивачем розрахунку (28.02.05р.) відповідно до чинних на той час ставок податку, розрахунок був складений без помилок.

Вважає помилковим висновок суду стосовно того, що зміни, внесені Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” від 23.12.2004р. № 2285-IV до Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” № 1963-ХП від 11.12.91р. набувають чинності відповідно до ч.8 ст.1 Закону України „Про оподаткування”.

Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Часівоярський вогнетривкий комбінат” м. Часів Яр, у відповіді на апеляційну скаргу (вих. № 12/2-259 від 30.11.06р.) доводи податкового органу відхилив, постанову місцевого господарського суду вважає законною та обґрунтованою, прийнятою відповідно до вимог чинного законодавства.  

Відповідач 2, Відділення державного казначейства у м. Артемівську та Артемівському районі, в письмових запереченнях на апеляційну скаргу (вих.№ 16.19/02-10/02-124 від 22.11.06р.) зазначає, що контроль за справлянням (стягненням) податку з власників транспортних засобів до бюджету здійснюється органами ДПА, а органи Державного казначейства не проводять документальних перевірок.

За розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 20.11.06р. для розгляду апеляційної скарги Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції призначена колегія суддів у складі: судді Алєєвої І.В. (головуючий), судді Величко Н.Л., судді М”ясищева А.М.

За розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.07р. у зв”язку з відпусткою судді Величко Н.Л. змінена та для розгляду апеляційної скарги Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції призначена колегія суддів у складі: судді Алєєвої І.В. (головуючий), судді М”ясищева А.М.., судді Шевкової Т.А.

Ухвалою від 11.01.07р. Донецький апеляційний господарський суд застосував процесуальне правонаступництво за замінив другого відповідача по справі – Відділення Державного казначейства у м.Артемівську та Артемівському районі його правонаступником –Головним управлінням Державного казначейства України в Донецькій області.

          Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд  встановив.

За результатами виїзної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Відкритим акціонерним товариством “Часівоярський вогнетривкий комбінат” за період з 01.01.05 р. по 01.01.06 р., Артемівською ОДПІ був складений акт перевірки N 389/23/00191773/ДСК від 27.03.06р. (далі –„акт перевірки”), в якому було встановлено порушення позивачем ст. 3 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин” № 1963-ХІІ від 18.02.97 р. (із змінами та доповненнями) (л.с.4-7).

На підставі акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000441742/0 від 10.04.06 р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 69414,00 грн., у т. ч. 23138,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції (л.с.8).

За результатами адміністративного оскарження відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:  № 0000441742/1 від 05.05.06 р. про донарахування податку з власників транспортних засобів у сумі 46276 грн. та штрафної санкції у розмірі 23138 грн. та  № 0000441742/2 від 27.06.06 р. про донарахування податку з власників транспортних засобів у сумі 46644 грн. та штрафної санкції у розмірі 23322 грн. (л.с.9-10).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що постанова місцевого господарського суду відповідає нормам діючого законодавства і не підлягає скасуванню з  підстав, викладених в апеляційній скарзі, з огляду на наступне.

В акті перевірки, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, порушення, зазначено, що позивач не здійснив перерахунку податку з власників транспортних засобів за період 2 - 4 квартали 2005р. за ставками, зміненими Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” від 23.12.2004р. № 2285-IV та деякі інші законодавчі акти”. Підприємством не наданий уточнюючий розрахунок податку з власників транспортних засобів за  період 2-4 квартали 2005 року (л.с.5).

Відповідно до вимог п. 5.1. ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 від 21.12.00р. уточнюючий розрахунок подається платником податку у випадку самостійного виявлення помилки у показниках раніше поданої податкової декларації.

З розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за № 2651 від 28.02.2005р. (л.с.41-44), наданого позивачем до податкового органу у встановленому порядку та строки, визначені законом для річного звітного періоду, вбачається про визначення платником об'єкту оподаткування, ставки податку, періоду оподаткування відповідно до вимог чинного законодавства, а саме на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня 2005року відповідно до вимог ст. 6 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” № 1963-ХП від 11.12.91р.  та за ставками, зазначеними у статті 3 вказаного Закону з змінами та доповненнями (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин).

Таким чином, розрахунок позивача з суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів складений у відповідності до вимог законодавства та помилок не містить, як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції. Першим відповідачем не заперечується факт складання позивачем розрахунку та його подання до податкової інспекції у строки, визначені законодавством.

При цьому, в апеляційній скарзі податковий орган також зазначає, що на момент подання позивачем розрахунку до податкового органу - 28.02.05р. та відповідно до чинних на той час ставок податку, розрахунок був складений без помилок.

Заперечення податкового органу, викладені  в апеляційній скарзі стосовно того, що позивач повинен був самостійно зробити перерахунок суми податку з власників транспортних  засобів за 2005р. та надати до відповідача 1 уточнюючий розрахунок суми податку за 2-4кв. 2005р. внаслідок того, що у І кв.2005р. відбулась зміна ставок податку не приймаються судовою колегією до уваги з огляду на приписи п. 5.1. ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 від 21.12.00р., за вимогами якого право подання платником уточнюючого розрахунку пов'язане із самостійним виявленням помилок у раніше поданій податковій декларації. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, та не спростовано відповідачем 1, розрахунок позивача складений у відповідності до вимог законодавства та помилок не містить. При цьому виявлення помилок та подання уточнюючих розрахунків за приписами вказаної норми (п. 5.1. ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 від 21.12.00р.), повинно відбуватись у майбутні податкові періоди, тобто періоди, наступні за періодом, за який подано декларацію з помилками.

          З урахуванням річного податкового періоду, запровадженого Законом України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” для податку з власників транспортних засобів, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про помилковість тверджень першого відповідача стосовно обов'язку позивача подавати уточнюючий розрахунок за 2005 рік у продовж того ж самого 2005 року, та обґрунтовано визнав безпідставним донарахування позивачу податку за частину податкового періоду, а саме за 2-й - 4-й квартали 2005р. Крім цього, господарським судом також обґрунтовано зазначено, що надання уточнюючого розрахунку визначено законом як право, а не обов'язок платника податків.

Враховуючи данні розрахунку та акту перевірки, а також ті обставини, що позивач при складенні розрахунку не припустився порушень законодавства, податкові зобов'язання у ньому були визначені у відповідності до вимог законодавства, а саме на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня 2005року та за ставками зазначеними у статті 3 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, про відсутність підстав у податкового органу щодо самостійного визначення податкових зобов'язань позивача на підставі пп. 4.2.2 “б” ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.00р., на підставі якої прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, та за умовами якої передбачено самостійне визначення податкових зобов'язань платника податків контролюючим органом у випадку, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених в податкових деклараціях.

Ствердження скаржника про обов'язок платників податків застосовувати ставки податку з власників транспортних засобів, запроваджені Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” від 23.12.2004р. № 2285-IV та деякі інші законодавчі акти”, який набув чинності з 31.03.2005р., також не приймаються судовою колегією з огляду на положення пп.4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед  бюджетами та державними цільовими фондами” № 21810Ш від 21.12.00р., що стосується конфлікту інтересів.

Згідно з цією нормою у випадку, коли норма Закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платника податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

За  приписами частини восьмої статті 1 Закону України “Про систему оподаткування”, яка є спеціальною нормою у питаннях строків набуття чинності нормами законів, які стосуються зміни податків та/або механізму їх сплати, зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Між тим Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” від 23.12.2004р. № 2285-IV набув чинності з моменту опублікування –31.03.05р.

В даному випадку має місце неоднозначне (множинне) тлумачення прав та обов'язків платника податків, обумовлене різною законодавчою позицією щодо строку набуття чинності Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” від 23.12.2004р. № 2285-IV, тому в даному випадку повинен застосовуватись конфлікт інтересів, закріплений в пп.4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед  бюджетами та державними цільовими фондами” № 21810Ш від 21.12.00р..

З огляду на наведене, висновки відповідача про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку з власників транспортних засобів є безпідставними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства з підстав, викладених в ухвалі Донецького апеляційного господарського суду.

Безпідставність визначення позивачу податкових зобов'язань з податку з власників транспортних засобів обумовлює безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.п. 17.1.1, п.п. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 від 21.12.00р. за спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Що стосується позовних вимог до Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області (правонаступник Державного казначейства у м. Артемівську та Артемівському районі), господарським судом Донецької області обґрунтовано відмовлено у їх задоволенні внаслідок не доведення позивачем порушення другим відповідачем прав та інтересів ВАТ “Часівоярський вогнетривкий комбінат” та відсутності конкретного визначення позовних вимог. Позивач проти відмови у задоволенні позовних вимог до другого відповідча. не заперечував.

Керуючись п.1-3 ст. 160, п.2 ч.2 ст.162, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ст.198, ст.200, п.1 ст.205, ст..206,  п.5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 та п.7 розділу VІІ “Прикінцевих та перехідних положень” Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України  № 2953-ІУ від 6 жовтня 2005 року, Донецький апеляційний господарський суд

                                                У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду  Донецької області від 19.10.06р. (підписана 24.10.06р.) по справі № 7/150а –залишити без задоволення.

          Постанову господарського суду Донецької області від 19.10.06р. (підписана 24.10.06р.) по справі № 7/150а –залишити без змін

          Ухвала суду  апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця з дня її складення в повному обсязі.

           Ухвала  складена в повному обсязі  22.01.2007 року.

Головуючий:          

Судді: