Рішення

від 20.10.2014 по справі 344/6459/14-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/6459/14-ц

Провадження № 2/344/2989/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

16 жовтня 2014 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Польської М.В.

при секретарі c/з Дзюбак Х.Б..

з участю представника позивача Пушкар Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом Фермерського господарства «Ландрас» до ОСОБА_3 про стягнення трьох процентів річних,

В С Т А Н О В И В :

ФГ «Ландрас» звернулося до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення трьох процентів річних в розмірі 5963.69 грн.

У позовній заяві зазначено, що 12.10.2012 року рішенням Івано-Франківського міського суду стягнуто з ОСОБА_3 91 450 грн. заборгованості, яка не погашена відповідачем, а тому на підставі ст..625 ЦК України на суму боргу нараховано позивачем 3% річних. Представник позивача просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув і про причину своєї неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку, що підтверджується поданим ним клопотанням із зазначенням дати засідання (а.с.15) та отриманим особисто повідомленням (а.с.33). З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України. Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судовому засіданні, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.1 ст.224 ЦПК України.

Суд заслухавши пояснення позивача, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, приходить до висновку що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 12.10.2012 року рішенням Івано-Франківського міського суду стягнуто з ОСОБА_3 в користь ФГ «Ландрас» 91 450 грн. заборгованості, а також 3% річних та судові витрати (а.с.4-5), яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області (а.с.6-7).

Станом на 05.05.2014 року заборгованість відповідача перед позивачем не погашена, що підтверджується позивачем та не спростовано відповідачем.

На підставі ст..625 ЦК України на суму боргу нараховано позивачем 3% річних в сумі 5963.69 грн. за період з 02.03.2012 року по 05.05.2014 року.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, ч. 1 цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. У ч. 2 зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК розміщена в розд. І «Загальні положення про зобов'язання» кн. 5 ЦК, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань. При цьому важливим виявляється питання, які зобов'язання є грошовими.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом статей 524 та 533 ЦК грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошовій одиниці України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті). Така правова позиція підтверджується й практикою Верховного Суду України (постанова від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12).

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду України від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс11).

З врахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

На підставі ст..625 ЦК України, керуючись ст.ст. 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - невідомий, на користь Фермерського господарства «Ландрас», с.Камінне, вул. Січових Стрільців, 29, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл, код ЄДРПОУ 35815853, три проценти річних в сумі 5963 грн. 69 коп. (п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят три гривні 69 копійок).

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - невідомий, на користь Фермерського господарства «Ландрас», с.Камінне, вул. Січових Стрільців, 29, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл, код ЄДРПОУ 35815853, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 243,60 грн.

Заочне рішення може бути переглянути за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 20 жовтня 2014 року.

Суддя Польська М.В.