Рішення

від 18.10.2014 по справі 904/5685/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.10.14р. Справа № 904/5685/14

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровск

до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Ноолександрівка, Дніпропетровська область

відповідача-2: Приватного підприємства "Підприємство технічного забезпечення Шостка-Агросервіс", м. Шостка, Сумська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Спецавтоматика", м. Дніпропетровськ

про стягнення 35 412,61 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3 - представник (дов.б/н від 16.05.14 р.)

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та відповідача-2: Приватного підприємства "Підприємство технічного забезпечення Шостка-Агросервіс", в якому просить суд:

- стягнути з Приватного підприємства "Підприємство технічного забезпечення Шостка-Агросервіс" заборгованість за договором уступлення права вимоги № СА-113-18-002 від 13.11.2012 у розмірі 35 412,61 грн., з яких 29 233,19 грн. - основний борг, 3 654,15 грн. - інфляційне збільшення заборгованості та 2 525,27 грн. - 3 % річних;

- стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 суму боргу у розмірі 100,00 грн. за договором поруки б/н від 05.08.2011.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконання відповідачем-2 своїх зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару згідно договору поставки № СА-113-18-002 від 13.11.2012 та неналежним виконанням відповідачем-1 своїх зобов'язань згідно договору поруки б/н від 05.08.2011.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2014 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 18.08.2014.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 18.08.2014 на 16.09.2014.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2014 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Спецавтоматика" та відкладено розгляд справи на 29.09.2014.

29.09.2014 представник позивача надав клопотання, в якому просить суд продовжити строк розгляду спору до 15.10.2014.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2014 продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 15.10.2014 та відкладено розгляд справи на14.10.2014.

Відповідач-1 та відповідач-2 відзиви на позов не надали, у судові засідання, призначені для розгляду справи, явку своїх повноважних представників не забезпечили. Були належним чином повідомлені про дату та місце судового засідання.

Третя особа у судові засідання, призначені для розгляду справи, явку свого повноваженого представника не забезпечила. Була належним чином повідомлена про дату та місце судового засідання.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 14.10.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.03.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Спецавтоматика" (постачальник) та Приватним підприємством "Підприємство технічного забезпечення Шостка-Агросервіс" (покупець) було укладено договір поставки № СА110318-002 (а.с.13).

Відповідно до пункту 1 договору постачальник зобов'язується передати у власність , а покупець прийняти та оплатити мінісільгосптехніку, навісне обладнання, запасні частині до них та інший товар на умовах даного договору, в асортименті, кількості та номенклатурі згідно з накладними, які є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що загальна сума платежів за даним договором визначається на підставі сум, які вказані в накладних до кожної партії товару. Загальна сума договору відповідає сумі всіх накладних.

На виконання умов договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Спецавтоматика" поставило товар відповідачу-2 на загальну суму 247 200,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № СА110805-002 від 05.08.2011 на суму 206 300,00 грн. та № СА110805-005 від 05.08.2011 на суму 40 900,00 грн. (а.с.16-17).

Відповідач-2 отримав товар на підставі довіреності № 15 від 05.08.2011 (а.с.18).

Відповідно до пункту 3.2 договору оплата за товар, який поставляється за договором, здійснюється протягом 20-ти банківських днів з моменту поставки кожної продукції товару по наклодній.

Відповідач-2 частково оплатив товар на загальну суму 217 966,81 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача-2 перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Спецавтоматика" складає 29 233,19 грн.

Відповідачем-2 суму заборгованості у розмірі 29 233,19 грн. не оплачено, що є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 3.2 договору поставки, строк оплати поставленого товару за видатковими накладними є таким, що настав.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

13.11.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Спецавтоматика" (первісний кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (новий кредитор) було укладено договір уступлення права вимоги № СА-110318-002 (а.с.15).

Відповідно до пункту 1.1 договору уступлення первісний кредитор уступає новому кредитору право вимоги до боржника - Приватного підприємства "Підприємство технічного забезпечення Шостка-Агросервіс" належне первісному кредитору відповідно до договору поставки № СА-110318-002 від 18.03.2011, укладеного між первісним кредитором та Приватним підприємством "Підприємство технічного забезпечення Шостка-Агросервіс".

Пунктом 1.2 договору уступлення встановлено, що відступлення права вимоги за основним договором розповсюджується в повному обсязі та на умовах, які існують на момент укладання цього договору, включаючи зокрема, але не винятково право вимоги на суму основного боргу, в тому числі штрафи, пеню, 3% річних.

25.07.2014 позивач направив на адресу відповідача-2 повідомлення-претензію № 897 від 25.07.2014, в якій повідомляє про укладання договору уступлення права вимоги № СА-110318-002 від 13.11.2012 та просить здійснити оплату боргу (а.с.19).

Частиною 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача-2 суми боргу у розмірі 29 233,19 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з тим, що відповідач-2 прострочив виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано 3% річних за період з 06.09.2011 по 22.07.2014 року у сумі 2 525,27 грн. та інфляційні втрати за період з вересня 2011 по червень 2014 у сумі 3 654,15 грн.

Перевіривши розрахунок позивача (а.с.11-12), судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача-2 3% річних у сумі 2 525,27 грн. та інфляційних втрат у сумі 3 654,15 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

05.08.2011 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Спецавтоматика" (кредитор) було укладено договір поруки (а.с.14).

Відповідно до пункту 1.1 договору поруки поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання боржником - Приватним підприємством "Підприємство технічного забезпечення Шостка-Агросервіс" своїх зобов'язань, що виникли за договором поставки № СА110318-002 від 05.08.2011, укладеним між кредитором і боржником.

Пунктом 1.2 договору поруки встановлено, що поручитель відповідає за боржника у обсязі, визначеному цим договором, за умови невиконання або неналежного виконання боржником своїх зобов'язань за основним договором та додатками до нього.

Згідно з пунктом 2.1 договору поруки поручитель відповідає за виконання боржником своїх обов'язків за основним договором та додатками до нього, які існують на момент укладення договору або будуть укладені в майбутньому але в любому випадку розмір відповідальності поручителя не повинен перевищувати розмір 100,00 грн. в тому числі за відшкодування боржником збитків та за сплату ним неустойки, штрафу, пені, передбачених основним договором.

Господарський суд вважає позовні вимоги позивача до відповідача-2 на підставі договору поруки безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1 та 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 4 статті 559 Цивільного кодексу України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення дії основного договору (пункт 6.1 договору поруки).

Відповідно до пункту 7.1 договору поставки даний договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2012, але в будь-якому випадку до повного закінчення всіх розрахунків між сторонами.

З вищезазначеного вбачається, що договір поруки втратив свою чинність 31.12.2012, тоді як до господарського суду із позовом позивач звернувся 31.07.2014, тобто, після припинення дії договору поруки.

Враховуючи викладене, господарський суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача щодо стягнення з відповідача-1 100,00 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача-2 становить 1 821,84 грн.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Підприємство технічного забезпечення Шостка-Агросервіс" (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Щедріна, буд. 8, кв. 18; ідентифікаційний код 33095733) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний код: НОМЕР_1) суму основного боргу у розмірі 29 133,19 грн., інфляційні втрати у розмірі 3 654,15 грн., 3 % річних у розмірі 2 525,27 грн. та судовий збір у розмірі 1 821,84 грн., про що видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 20.10.2014

Суддя Я.С. Золотарьова