Рішення

від 21.10.2014 по справі 906/1244/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" жовтня 2014 р. Справа № 906/1244/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Мостіпака І.М., дов. від 26.12.13р. № 08/18147-007053

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м.Житомир)

до Об'єднання садівничих товариств масиву "Тетерівський" (с.Буки Житомирського району Житомирської області)

про визнання недійсним договору

Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним договору про постачання електричної енергії № 178 від 26.12.13р., укладеного між Зарічанським РЕМ ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" та відповідачем.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Зокрема, зазначив, що оспорюваний договір укладений з порушенням встановлених норм, зокрема, пп.5.4 Правил користування електричною енергією затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.96р. у редакції постанови НКРЕ № 910 від 17.10.05р.

Ухвала господарського суду від 07.10.14р., яка направлялась відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві (с.Буки Житомирського району Житомирської області), повернулася до суду з відміткою поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до пункту 2.6.15 "Інструкції з діловодства в господарських судах України", затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.13р. № 28, на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Факт неодержання процесуальних документів адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з неотриманими документами та конвертом оперативно передається відповідному судді для ознайомлення та приєднання до справи (п.2.6.18 Інструкції з діловодства в господарських судах України).

Відповідно до пп.3.9.1 та 3.9.2 постанови пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК... За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом... У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відповідач у справі був належним чином повідомлений судом за адресою, вказаною у позовній заяві, про час та місце судового розгляду справи, а тому нез'явлення його представника не перешкоджає вирішенню спору.

У зв'язку з цим, господарський суд відповідно до ст.75 ГПК України розглянув справу та прийняв рішення на підставі наявних у справі документів.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

26.12.13р. між Зарічанським районом електричних мереж, який є виробничим підрозділом ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" (постачальник/позивач) та Об'єднанням садівничих товариств масиву "Тетерівський" (споживач/відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії № 178, за умовами якого позивач постачає електричну енергію відповідачу, а останній оплачує її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами (а.с.8-14).

Відповідно до п.10.1 договору, цей договір укладений на строк до 31.12.14р., набрав чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

Згідно з пп.5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96р. № 28 у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.05р. № 910 (далі - Правил), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до пп.1.1 Правил, дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом (пп.1.3 Правил).

Згідно п.2 договору сторони погодили, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією.

Обґрунтовуючи, позовні вимоги про визнання недійсним договору про постачання електричної енергії № 178 від 26.12.13р., позивач зазначив, що необхідним та обов'язковим є питання про приведення діючих договорів до вимог пп.5.4 Правил користування електричною енергією, тобто їх переукладенням відповідно до нової форми типового зразку договору та виконанням встановлених вимог.

З метою приведення договору про постачання електричної енергії № 178 від 26.12.13р. у відповідність до вимог пп.5.4 Правил, позивачем згідно листа від 18.08.14р. № 013/10184-003859 було запропоновано відповідачу у термін до 15.09.14р. надати в Зарічанський РЕМ ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" перелік документів, визначений пп.5.4 Правил (а.с.15).

Вказаний лист отриманий 21.08.14р. головою Об'єднання садівничих товариств масиву "Тетерівський", про що свідчить відповідна відмітка на листі.

Згідно даних позивача, відповідач не надав в Зарічанський РЕМ ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" перелік документів відповідно до пп.5.4 Правил.

Таким чином, на думку позивача, відповідачем порушено вимоги чинного законодавства в частині подання позивачу необхідних документів для укладення договору про постачання електричної енергії, що є підставою для визнання оспорюваного договору про постачання електричної енергії № 178 від 26.12.13р. недійсним згідно ст.ст.203, 215 ЦК України.

Господарський суд вважає позов обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Загальні підстави недійсності правочину встановлені статтею 215 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.215 ЦК України встановлено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.09р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частин 1 та 2 ст.277 ГК України, абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Правилами можуть бути передбачені типові договори постачання окремих видів енергії.

Станом на час укладення між сторонами оспорюваного договору про постачання електричної енергії діяли Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.96р. у редакції постанови НКРЕ № 910 від 17.10.05р.

Відповідно до п.5.2. Правил, при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору (додаток 3). Умови договору про постачання електричної енергії, зазначені у додатку 3 та пунктах 5.5, 5.6 та 5.7 цих Правил, є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії.

Згідно пп.5.4 Правил, для укладення договору про постачання електричної енергії, договору про технічне забезпечення електропостачання або договору про спільне використання технологічних електричних мереж споживача заявник має надати відповідній організації такі документи:

1) заяву щодо укладення відповідного договору із зазначенням роду виробничої діяльності, місцезнаходження та банківських реквізитів заявника;

2) акти про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін;

3) однолінійну схему електропостачання об'єкта;

4) відомості щодо розрахункових засобів обліку;

5) заявку на очікуваний обсяг споживання електричної енергії та величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми (за необхідності), довідку про укладені державні контракти (за наявності), відомості про величину приєднаної потужності і категорії надійності електропостачання струмоприймачів;

6) акти екологічної, аварійної та технологічної броні споживача (за наявності);

7) копію свідоцтва про державну реєстрацію для фізичних осіб - підприємців;

8) копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України для юридичних осіб;

9) копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) та/або земельну ділянку споживача;

10) копію належним чином оформленої довіреності на право укладати договори особі, яка уповноважена підписувати договори;

11) копію установчих документів (статут, положення тощо);

12) копію акта підтвердження готовності до роботи (подачі напруги) електроустановок або акт допуску подачі електричної енергії на електроустановки (для нових та реконструйованих електроустановок);

13) довідку про перелік територіально відокремлених площадок вимірювання (об'єктів споживача) із зазначенням величин приєднаної потужності електроустановок на цих об'єктах;

14) паспортні дані силових трансформаторів, кабельних та/або повітряних ліній передачі електричної енергії (для споживачів, у яких розрахункові засоби обліку встановлені не на межі балансової належності);

15) довідку про перелік субспоживачів (у разі їх наявності), дані розрахункових засобів обліку субспоживачів.

Таким чином, вимоги позивача у листі від 18.08.14р. (а.с.15) щодо необхідності надання в Зарічанський РЕМ ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" переліку документів визначеному пп.5.4 Правил з метою приведення договору про постачання електричної енергії № 178 від 26.12.13р. у відповідності до вимог Правил користування електричною енергією є правомірними, оскільки були здійснені на виконання вимог Постанови НКРЕ України від 17.10.05р. № 910.

Неподання відповідачем необхідних документів згідно пп.5.4 Правил та, як наслідок, не приведенням у зв'язку з цим договору № 178 від 26.12.13р. про постачання електричної енергії до вимог Правил користування електричною енергією є підставою для визнання його недійсним.

Відповідно до пп.2.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.13р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", на підставі статті 215 ЦК України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

Відповідач позов не оспорив, своїм правом на участь в судовому розгляді справи не скористався.

За таких обставин, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі - договір № 178 від 26.12.13р. про постачання електричної енергії, укладений між Зарічанським РЕМ ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" та Об'єднанням садівничих товариств масиву "Тетерівський" визнається недійсним.

Сплата судового збору покладається в рівних долях на ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" та Об'єднання садівничих товариств масиву "Тетерівський", оскільки укладення оспорюваного договору стало наслідком їх спільних дій.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Договір № 178 від 26.12.13р. про постачання електричної енергії, укладений між Зарічанським РЕМ ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" (с.Зарічани Житомирського району Житомирської області, вул.Лісова 65) та Об'єднанням садівничих товариств масиву "Тетерівський" (12423, с.Буки Житомирського району Житомирської області) визнати недійсним.

3. Стягнути з Об'єднання садівничих товариств масиву "Тетерівський", с.Буки Житомирського району Житомирської області, ідентифікаційний код 20412006 на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго", 10008, м.Житомир, вул.Пушкінська 32/8, ідентифікаційний код 22048622 - 609,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 21.10.14

Суддя Гансецький В.П.

Друк.: 3 прим.:

1 - у справу,

2,3 - сторонам (рек. з повід. про вруч.).