Рішення

від 15.10.2014 по справі 910/19464/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19464/14 15.10.14

За позовом Приватного підприємства «Торговий Дім Поляков»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МПП «Еталон»

про стягнення 3 930,19 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Іванченко І.М. - довіреність №77 від 26.08.2014 року;

від відповідача: Хитрич Л.П. - керівник;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Торговий Дім Поляков» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МПП «Еталон» про стягнення 3 930,19 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати вартості отриманого товару згідно умов Договору поставки №3455 від 14.05.2013 року.

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 3 275,16 грн. - основного боргу, 655,03 грн. - штрафу, 1 827,00 грн. - судового збору.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.09.2014 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 15.10.2014 року.

15.10.2014 року через канцелярію суду представник позивача подав клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача 3 275,16 грн. - основного боргу.

В судовому засіданні 15.10.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з врахуванням клопотання про припинення провадження у справі

В судовому засіданні 15.10.2014 року представник відповідача позовні вимоги не визнав.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 15.10.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників позивача, та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.05.2013 року між Приватним підприємством «Торговий Дім Поляков» (далі по тексту - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МПП «Еталон» (далі по тексту - покупець, відповідач) укладено Договір поставки №3455 (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, продукти харчування та інші товари, надалі по тексту «Товар», а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах даного Договору відповідно до виписаних накладних.

Відповідно до п. 3.3. Договору, прийом товару за кількістю та якістю здійснюється за накладною постачальника за участю експедитора постачальника. Датою одержання товару вважається дата зазначена у накладній. При отриманні товару покупець засвідчує факт прийняття товару, його якість та кількість. Після прийняття товару - товар поверненню та обміну не підлягає.

Згідно з п. 4.2. Договору, покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару, окремо, шляхом перерахування 100% вартості отриманого товару на поточний рахунок постачальника, на протязі 14-ти календарних днів з моменту отримання товару, або шляхом внесення 100% вартості отриманого товару готівкою в касу постачальника, на протязі 14-ти календарних днів з моменту отримання товару.

На виконання умов Договору, 16.06.2014 року позивачем поставлено, а покупцем прийнято товар на загальну суму 3 275,16 грн., що підтверджується підписаною між сторонами видатковою накладною №КФ-0132334 від 19.06.2014 року на суму 3 275,16 грн.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти оплати вартості отриманого товару, відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 3 275,16 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, поставив відповідачу товар за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив на користь позивача вартість отриманого товару, та має перед позивачем заборгованість в розмірі 3 275,16 грн.

15.10.2014 року через канцелярію суду представник позивача подав клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача 3 275,16 грн. - основного боргу, в зв'язку з їх сплатою, на підтвердження чого позивач надав суду фіскальний чек від 18.09.2014 на суму 1 000,00 грн., та фіскальний чек від 25.09.2014 року на суму 2 275,16 грн. (загальна сума 3 275,16 грн.).

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, суд дійшов висновку що основний борг в розмірі 3 275,16 грн. було сплачено відповідачем, а тому провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 3 275,16 грн. підлягає припиненню у зв'язку з відсутню предмету спору.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п.5.4. Договору просить суд стягнути з відповідача на свою користь 655,03 грн. - штрафу.

Згідно з п. 5.4.Договору, при порушенні покупцем умов п.4.2 договору на строк 45 днів, на покупця покладається відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 20% від простроченої суми.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 655,03 грн. - штрафу, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Припинити провадження в частині стягнення основного боргу в розмірі 3 275 (три тисячі двісті сімдесят п'ять) грн. 16 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ««МПП «Еталон» (03062, м. Київ, ПРОВУЛОК ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ, будинок 2/13, квартира 70, код ЄДРПОУ 37961882) на користь Приватного підприємства «Торговий Дім Поляков» (18005, Черкаська обл., місто Черкаси, ВУЛИЦЯ ЧЕХОВА, будинок 41, код ЄДРПОУ 32268131) 655 (шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 03 коп. - штрафу, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 20.10.2014 року.