Постанова

від 13.10.2014 по справі 819/2123/14-а

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/2123/14-a

"13" жовтня 2014 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баб'юка П.М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Тернополі адміністративну справу за позовом Прокурора Збаразького району в інтересах держави в особі Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по єдиному внеску в сумі 4876,68 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Збаразького району в інтересах держави в особі Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області (надалі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості по єдиному внеску в сумі 4876,68 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач, як суб'єкт підприємницької діяльності посилається на те, що відповідач згідно п.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» був платником єдиного внеску, та всупереч вимог ст.9 вказаного Закону не у повному обсязі проводив сплату єдиного внеску, внаслідок чого виникла заборгованість на суму 4876,68 грн., яка підлягає стягненню у судовому порядку.

Позивач подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Прокурор Романенко І.Ю. щодо слухання справи в письмовому провадженні не заперечила, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату час і місце розгляду справи, повідомлявся належним чином, заперечень проти адміністративного позову не надав.

Враховуючи положення ст.128 КАС України суд розглянув справу у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає до задоволення враховуючи наступне.

Згідно п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктами 1, 4 частини 2 ст. 6 вищевказаного Закону зобов'язано платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Положеннями пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Як передбачено п. 11 ст. 8 цього Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

При цьому, відповідно до п.5 ч.1 ст.1 Закону, мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Відповідно до п.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Судом встановлено, що відповідач будучи зареєстрований як фізична особа-підприємець був платником єдиного внеску, та всупереч вимогам ст.6, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не у повному обсязі проводив сплату єдиного внеску, у зв'язку з чим станом на 17 вересня 2014 року за ним рахується заборгованість в сумі 6068,71 грн. Із вказаної заборгованості в розмірі 1194,03 грн., раніше охоплена позовними вимогами та перебуває на примусовому виконані (виконавчий лист №819/1684/13а від 20.09.2013 року виданий, Тернопільським окружним адміністративним судом). Враховуючи наведене, станом на дату подання позову заборгованість відповідача становить 4874,68 грн.

Вказана заборгованість підтверджується розрахунком суми боргу, даними картки особового рахунку платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, звітами, поданими відповідачем за жовтень 2013 року - вересень 2014 року.

Як передбачено частиною 12 статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно із ч. 1 ст. 52 ЦК України фізична особа-підприємець несе відповідальність усім своїм майном, до складу якого, згідно зі ст. 190 ЦК України, входять як окремі речі або їх сукупність, так і майнові права та обов'язки.

Згідно з п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом вважається недоїмкою.

Станом на день розгляду справи відповідач не надав суду доказів добровільного погашення вказаної заборгованості.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. (п.59.1. ст.59 ПК України).

При цьому, податковим органом на адресу відповідача направлялась вимога про сплату боргу від 08.02.2013 року №Ф-159-17. Вказана вимога не призвела до погашення податкового боргу та в установленому порядку не оскаржена.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» та Закону з 01 жовтня 2013 року облік платежів здійснюється регіональними інспекціями Міністерства доходів і зборів.

Статтею 13 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Відповідно до ст.121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян і держави в судах.

Згідно зст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 94, 128, 158, 163-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ - НОМЕР_1) на користь Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області (код ЄДРПОУ - 38487294) 4874,68 грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят чотири гривні шістдесят вісім копійок) заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з грудня 2013 року по березень 2014 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Баб'юк П.М.

копія вірна:

Суддя Баб'юк П.М.