Постанова

від 14.10.2014 по справі 820/14697/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 р. Справа № 820/14697/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Дудка О.А.

представника позивача Іванов О.О.

представника відповідача Гиря В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2014р. по справі № 820/14697/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКРОТЕХСЕРВІС"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2014 р. позов ТОВ "Мікротехсервіс" задоволено.

Визнано протиправними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області стосовно проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Мікротехсервіс" щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ "Фірма Аква Транс" за грудень 2011 року, результат якої оформлений актом від 05.05.2014 р. №1641/20-30-22-01/31342465.

Зобов'язано ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області вилучити з Інформаційної системи "Податковий блок" відомості внесені на підставі акту від 05.05.2014 р. №1641/20-30-22-01/31342465, поновивши в ній дані, задекларовані ТОВ "Мікротехсервіс" щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період грудень 2011 року - лютий 2012 року.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області (далі-відповідач), не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2014 р. та винести нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог посилається на неврахування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права п.п.78.1.1. 72.1 ПК України, що привело до невірного вирішення справи.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив їх задовольнити.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 16.04.2014 року № 904 та № 905, від 29.04.2014 року № 988 та наказу № 767 від 16.04.2014 р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Мікротехсервіс" щодо документального підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Фірма Аква Транс" за грудень 2011 року, за результатами якої складено акт від 05.05.2014 р. № 1641/20-30-22-01/31342465

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при проведенні перевірки відповідач діяв з порушенням закону та перевищенням наданих повноважень.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, зважаючи на таке.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно п. 81.1, 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Судом встановлено, що 27.01.2014 р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області направила позивачу запит №1041/10/25-30-22-05, в якому просила надати інформацію та документальне підтвердження взаємовідносин ТОВ "Мікротехсервіс" з ТОВ "Фірма Аква Транс" за грудень 2011 року, у зв'язку з надходженням податкової інформації, яка свідчить про порушення податкового законодавства (а.с.10).

Підставою запиту є отримання відповідачем податкової інформації, що свідчить про порушення позивачем податкового законодавства (акти звірок по ТОВ "Фірма Аква Транс" від 18.04.2012 р. №159/23-212/34469324, 28.04.2012 р. №190/22-207/34469324, 28.04.2012 р. №190/22-207/34469324).

31.01.2014 р. позивачем направлено на адресу ДПІ відповідь з відмовою в наданні затребуваної інформації та її документального підтвердження (а.с. 11).

Твердження позивача, з яким погодився суд першої інстанції, що запит відповідача був складений в неналежні формі, є помилковим.

Висновки суду першої інстанції, що такі акти не мали бути враховані при направленні запиту позивача, оскільки дії по проведенню вище зазначених звірок визнані незаконними постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2012 року в справі №2а-7415/12/2070 (набрала законної сили), колегія суддів вважає такими, що ґрунтуються на помилковому застосуванні норм права.

Так, згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

ТОВ "Мікротехсервіс" а так само ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області не брали участі у справі №2а-7415/12/2070, тому обставини встановлені зазначеним судовим рішення не стосуються позивача і відповідача в межах цієї справи.

Доказів виконання вимог податкового органу та надання витребуваних первинних документів в повному обсязі позивачем не надано, що свідчить про наявність у відповідача підстав для винесення наказу про призначення та проведення перевірки.

16.04.2014 р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова видано наказ № 767 та направлення на перевірку ТОВ "Мікротехсервіс"від 16.04.2014 р. № 904 та № 905, від 29.04.2014 р. № 988, які отриману представником ТОВ «Мікротехсервіс» -Холодовим О.В.

Наказ про призначення перевірки є чинним, позивачем не оскаржений та у судовому порядку не скасований.

Доводи позивача та суду першої інстанції, що відповідачем проведено фактичну невиїзну перевірку, а не виїзну, суддів вважає помилковими, оскільки судом не встановлено перевищення відповідачем повноважень щодо контролю за податковою дисципліною платником.

Надання оцінки судом першої інстанції висновкам викладеним в акті перевірки, колегія суддів вважає передчасним.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України визначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 ПК України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню акта перевірки є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, а сам акт перевірки не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України і є лише носієм інформації, встановленої під час проведення перевірки.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є, серед іншого, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб.

Вчинення податковими органами дій по проведенню перевірок платників податків прямо передбачено у повноваженнях органів державної податкової служби.

Тобто, дії по проведенню перевірок є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством.

Результатом реалізації цих повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платника податків.

Отже, виключно результат реалізації повноваження податкового органу (а саме - рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень (як то, дії по проведенню перевірки та складанню акта перевірки) може бути об'єктом судового оскарження.

Дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та способу проведення перевірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення, прийнятого контролюючим органом за результатами перевірки.

Судом першої інстанції не взято до уваги, чи є оскаржувані дії відповідача такими, що породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків і безпосередньо впливають на його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Судом встановлено, що за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення не складалися.

Між тим, висновки викладені в акті перевірки не зумовлюють виникнення, зміну або припинення для господарюючого суб'єкта будь-яких прав або обов'язків, акт перевірки не встановлює міру фінансової (податкової) відповідальності та не накладає на платника податків будь-яких стягнень.

Тому, дії вповноважених осіб податкового органу щодо встановлення фактів, включення до акту перевірки відомостей про певні обставини господарській діяльності платника податків в обґрунтування висновків перевірки (як частина процесу податкового контролю) не можуть бути предметом оцінки в межах окремої судової справи.

Оцінка акту перевірки має надаватися як джерелу доказування (на належність та допустимість доказу), зокрема по обставинах вчинення платником податків правопорушення при вирішенні спору з приводу оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, прийнятого на підставі акту перевірки.

Вказані висновки погоджуються з правовою позицією Верховного суду України, викладеною в постановах від 10.09.2013 р. та 24.09.2013 р.

Отже, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що висновки суду першої інстанції в частині визнання незаконними дій відповідача по проведенню перевірки є помилковими.

Колегія суддів також не погоджується з судом першої інстанції щодо зобов'язання відповідача вилучити з Інформаційної системи "Податковий блок" відомості внесені на підставі акту від 05.05.2014 р. №1641/20-30-22-01/31342465, поновивши в ній дані, задекларовані ТОВ "Мікротехсервіс" щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період грудень 2011 року - лютий 2012 року.

Відповідно до ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції не встановлено доказів вчинення податковим органом дій щодо зміни задекларованих позивачем даних в податковій звітності.

Посилання позивача в судовому засіданні на лист, отриманий від ТОВ " Валона", як на доказ зміни податковим органом задекларованих позивачем податкових зобов'язань, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки зазначений лист містить лише посилання на запит податкового органу про надання інформації, складання акту перевірки щодо ТОВ " Мікротехсервіс", та наявність розбіжностей в податковій звітності, а отже не є належним доказом вчинення відповідачем дій щодо зміни задекларованих позивачем даних в податковій звітності.

Колегія суддів зазначає, що належних доказів щодо вчинення податковим органом дій по анулюванню задекларованих позивачем податкових даних (податкового кредиту та зобов'язань) з податку на додану вартість матеріали справи не містять.

Доводи позивача щодо відображення в інформаційних базах , зокрема "Податковий блок" результатів податкового контролю, колегія суддів вважає помилковими, оскільки зазначені дії не є коригуванням даних податкової звітності позивача.

Відповідно до ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на зазначене , постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову в задоволені позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ч. 1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2014р. по справі № 820/14697/14 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю "МІКРОТЕХСЕРВІС" відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Русанова В.Б. Судді Курило Л.В. Присяжнюк О.В. Повний текст постанови виготовлений 20.10.2014 р.