Постанова

від 29.09.2014 по справі 910/25899/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2014 р. Справа№ 910/25899/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Шевченка Е.О.

при секретарі: Волуйко Т.В.

Представники сторін:

позивача:Глущенко М.М., за довіреністю;

відповідача:Васильєва О.В., за довіреністю;

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київтранспарксервіс"

на рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2014

у справі № 910/25899/13 (суддя: Мандриченко О.В.)

за позовом Комунального підприємства "Київтранспарксервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зембудінвест"

про стягнення 35886,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.02.2014 у справі № 910/25899/13 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2014 у справі № 910/25899/13 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: Зеленіна В.О. (головуючий), суддів Синиці О.Ф., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2014, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 18.08.2014р.

18.08.2014 представником відповідача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

18.08.2014 розглянувши подане представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про його обґрунтованість, в зв'язку з чим підлягає задоволенню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2014 розгляд справи відкладено на 29.09.2014.

29.09.2014 представник позивача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу і просив суд її задовольнити.

29.09.2014 представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив суд рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2014 у справі № 910/25899/13 залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

30.12.2011 між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зембудінвест" (сторона-2) року був укладений договір № ДНП-2011-12/203 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, за яким позивач надає відповідачу право на організацію та експлуатацію 44 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 5 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Сирецька, 13, в межах третьої територіальної зони паркування м. Києва.

До договору № ДНП-2011-12/203 сторонами підписаний додаток № 2, відповідно до якого сторони погодили плату за експлуатацію 44 фіксованих місць для нічного паркування автотранспортних засобів.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що сторона 2 набуває право на організацію та експлуатацію об'єкту з моменту набрання чинності даним договором.

За своєю правовою природою договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Строк дії договору починається з 30.12.2011 р. і діє до 31.12.2012 р. (п. 5.1 договору).

Відповідно до п. 3.4 договору, сторона-1 щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступним за звітним, надає уповноваженому представнику сторони 2 в двох примірниках акт приймання-передачі наданих послуг.

Сторона 2 зобов'язана протягом 2 робочих днів з дня отримання акту приймання-передачі наданих послуг підписати його та повернути стороні 1 один примірник акту (п. 3.5 Договору).

Суд зазнає, що договір, акти приймання-передачі наданих послуг, підписані в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін без будь-яких зауважень і застережень та скріплені їх печатками.

До того ж, договір не визнаний в судовому порядку недійсним, що є підставою для виникнення у сторін цивільних прав та обов'язків.

В зв'язку з тим, що відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі здійснювалась оплата, позивач листами № 137-23 від 17.01.2012, № 595/41 від 21.02.2012 , №3767-8 від 22.10.2012 неодноразово вимагав у позивача усунути порушення щодо несвоєчасної та неповної оплати.

29.12.2012 між сторонами було укладено угоду про розстрочення боргу наявного у відповідача на підставі договору.

Суд зазнає, що договір, підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін без будь-яких зауважень і застережень та скріплений їх печатками.

До того ж, договір не визнаний в судовому порядку недійсним, що є підставою для виникнення у сторін цивільних прав та обов'язків.

З оскаржуваного рішення вбачається, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд посилався на те, що доказів, які підтверджують отримання відповідачем послуг, суду не надано, що свідчить про недоведеність позивачем факту надання відповідачу послуг на підставі договору та на підставі чого у відповідача виникало б зобов'язання з його оплати в порядку ст. 629 ЦК України та п. 3.3 договору.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції погодитись неможна з огляду на наступне.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Оскільки між сторонами по справі склались господарські правовідносини, то за змістом ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із п.п. 3.1, 3.2 договору, вартість послуг, наданих стороною 1 стороні 2, за кожен день провадження діяльності становить 6 (шість) гривень за одне місце для платного паркування транспортних засобів, в тому числі ПДВ. Загальна сума щомісячних платежів сторони 2 стороні 1 по договору визначена в графіку платежів (додаток № 2 до даного договору).

Частиною 1 ст. 530 передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 3.3 договору, розрахунок між сторонами здійснюється шляхом оплати у розмірі 100% щомісячного платежу не пізніше 15 числа поточного місяця відповідно до графіку платежів (додаток № 2 до даного договору).

З аналізу викладених норм вбачається, що договір про надання послуг є оплатним, і обов'язок виконавця надати послугу відповідає обов'язку замовника цю послугу прийняти та оплатити.

Згідно з ч.1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Оскільки договір про надання послуг є оплатним, то обов'язок відповідача за договором оплатити отримані послуги виникає згідно з положеннями Закону.

Як зазначалось вище, 29.12.2012 між сторонами було укладено угоду про розстрочення боргу наявного у відповідача на підставі договору.

Таким чином, такі дії скаржника підтверджують наявність у нього боргу перед позивачем і визнання його у повному обсязі.

Отже, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в розмірі 32576,00 грн.

Крім того, позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 2332,80 грн. пені, 462,00 грн. 3% річних.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.4. договору за несвоєчасне перерахування плати, зазначеної в п.3.1. договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення від суми несплати.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином в силу наведених положень законодавства, пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова Верховного суду України від 23.01.2012р. у справі №37/64).

З огляду на зазначене вище, вимога позивача про стягнення з відповідача пені та 3% річних підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

В зв'язку з зазначеним вище, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2014 у справі № 910/25899/13 прийняте з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, що підтверджується фактичними обставинами та матеріалами справи, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2014 у справі № 910/25899/13 скасувати.

3. Резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2014 у справі № 910/25899/13 викласти в наступній редакції:

« 1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зембудінвест" (код ЄДРПОУ 33737716, адреса: 03187, м. Київ, вул. Заболотного, буд. 20а) на користь Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (код ЄДРПОУ 35210739, юридична адреса: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 6; поштова адреса: 04073, м. Київ, вул. Копилівська, буд. 67, корп. 10) 32576 (тридцять дві тисячі п'ятсот сімдесят шість) грн. 00 коп. - основного боргу, 2332 (дві тисячі триста тридцять дві) грн. 80 коп. - пені, 462 (чотириста шістдесят дві) грн. 00 коп. - 3% річних, 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.»

4. Стягнути з Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зембудінвест" (код ЄДРПОУ 33737716, адреса: 03187, м. Київ, вул. Заболотного, буд. 20а) на користь Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (код ЄДРПОУ 35210739, юридична адреса: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 6; поштова адреса: 04073, м. Київ, вул. Копилівська, буд. 67, корп. 10) 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

5. Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 910/25899/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді О.Ф. Синиця

Е.О. Шевченко