Рішення

від 13.10.2014 по справі 914/2892/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2014 р. Справа № 914/2892/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Інтер-Захід», м.Львів

про стягнення 12080,29грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору: позов заявлено Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський банк розвитку», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Інтер-Захід», м.Львів про стягнення 12080,29грн., з яких 9993,80грн. заборгованості по тілу кредиту, 1996,88грн. простроченої заборгованості по відсоткам та 89,61грн. пені.

Ухвалою суду від 12.08.2014р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.08.2014р. Ухвалою суду від 21.08.2014р. розгляд справи відкладено на 13.10.2014р. у зв'язку з неявкою відповідача.

Позивачем явки повноважного представника в судове засідання 13.10.2014р. не забезпечено, проте на адресу господарського суду Львівської області надійшло клопотання (вх.№40078/14 від 19.09.2014р.), у якому зазначено, що ПАТ «ВБР» позовні вимоги підтримує повністю та у зв'язку із неможливістю забезпечити явку представника просить розглянути справу без його участі. Вказане клопотання прийнято судом.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 13.10.2014р. повторно не забезпечив, кореспонденція, надіслана на зазначену у позовній заяві та у даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу, а саме: 79018, м.Львів, вул.Головацького, буд.11, кв.19, знаходиться в матеріалах справи, повернута суду установою зв'язку із відміткою «За закінченням терміну зберігання».

Пленумом Вищого господарського суду України у п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. роз'яснено, що за змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Враховуючи вищенаведене, суд, у відповідності до ст.75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський банк розвитку» (банк за договором, позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Інтер-Захід» (позичальник за договором, відповідач по справі) укладено договір №KCCGMCG.94293.007 про надання мінімального бланкового овердрафту від 20.08.2013р., за яким банк при наявності вільних грошових ресурсів зобов'язався здійснити кредитне обслуговування за поточним рахунком, операції за яким можуть здійснюватися за допомогою спеціальних платіжних засобів (надалі - поточний рахунок), що полягає в проведенні платежів, здійснених довіреними особами позивачальника з використанням корпоративних спеціальних платіжних засобів (надалі - платіжна картка), понад залишок коштів на поточному рахунку №2605.0.000001052 відкритому в банку, за рахунок кредитних коштів у межах встановленого ліміту (надалі - ліміт). З моменту здійснення таких платежів банк вважається таким, що надав позичальнику кредит за методом овердрафт на суму здійснених банком платежів (надалі - овердрафт) в межах ліміту. Дебетове сальдо, яке зафіксоване на поточному рахунку на кінець поточного операційного дня, вважається залишком заборгованості за овердрафтом (п.1.1).

Відповідно до п.1.2 договору, кредитування позичальника за методом овердрафт здійснюється банком у межах ліміту та строку, встановлених згідно з цим договором, з періодом безперервного користування овердрафтом не більше, ніж 30 календарних днів. Якщо строк погашення овердрафту припадає на не банківський день, то погашення повинне бути здійснене не пізніше наступного банківського дня. При цьому проценти за користування овердрафтом нараховуються та сплачуються також і за період від дня, що не є банківським, до наступного банківського дня. Неустойка при цьому не нараховується. Періодом безперервного користування овердрафтом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Початком періоду безперервного користування овердрафтом вважається день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку при закритті банківського дня. Зменшення чи зростання заборгованості по овердрафту в цей період не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування овердрафтом. Датою закінчення періоду безперервного користування овердрафтом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксоване нульове дебетове сальдо.

Ліміт овердрафту, згідно з п.1.3 договору, встановлюється в розмірі 10000,00грн.

Відповідно до п.1.4 договору, плата за користування овердрафтом встановлюється у вигляді диференційованої процентної ставки, який залежить від строку користування овердрафтом, виходячи із періоду часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку позичальника, і встановлюється наступним чином: від 1 до 3 днів - 19% річних; від 4 до 7 днів - 20% річних; від 8 до 15 днів - 21 % річних та від 16 до 30 днів - 22 % річних.

За умовами договору, овердрафт надається строком до 20.08.2014р. включно.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем взяте на себе за договором зобов'язання виконано в повному обсязі та встановлено на поточний рахунок відповідача№2605.0.000001052, відкритий в банку, мінімальний бланковий овердрафт в розмірі 10000,00грн.

Відповідно до п.2.3 договору, позичальник здійснює погашення овердрафту, отриманого в межах установленого ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування овердрафтом.

Окрім того, згідно з п.2.1 договору, позичальник сплачує проценти за увесь час фактичного користування овердрафтом. Так, п.2.2 договору встановлено порядок щоденного нарахування процентів та зазначено, що сплата нарахованих процентів за користування овердрафтом здійснюється автоматично за рахунок поточних надходжень на рахунок клієнта. Проценти вважаються простроченими і переносяться на рахунок простроченої заборгованості по процентам, якщо не будуть погашені вищевказаним способом автоматично до дати наступної за датою закінчення періоду безперервного користування овердрафтом та за останній період користування овердрафтом - не пізніше закінчення строку, зазначеного в п.1.5 даного договору.

Порядок черговості погашення заборгованості встановлено п.2.5 договору.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом строку дії договору відповідачем періодично порушувались строки безперервного користування овердрафтом, а починаючи з 01.03.2014р. ТзОВ «Агрофірма Інтер-Захід» припинило погашення овердрафту, у зв'язку з чим заборгованість по сплаті овердрафту станом на 05.08.2014р. склала 9993,80грн.

Зважаючи на наявність заборгованості за договором, в тому числі й простроченої заборгованості за кредитом та процентами за користування кредитом, а також нарахування пені, позивач неодноразово звертався до ТзОВ «Агрофірма Інтер-Захід» із вимогами про повернення заборгованості (повідомлення вих.№Р.08/810 від 17.03.2014р. та вих.№Р.08/1017 від 02.04.2014р.), які останнім залишено без відповіді та задоволення, що зумовило звернення ПАТ «ВБР» до суду із позовними вимогами про стягнення 9993,80грн. заборгованості по тілу кредиту, 1996,88грн. простроченої заборгованості по відсоткам та 89,61грн. пені.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч.1). Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ч.2). Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (ч.3). У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором (ч.4).

У відповідності до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договором, а саме п.7.1 встановлено, що за порушення строків погашення заборгованості за овердрафтом та/або непогашення заборгованості за овердрафтом в день закінчення періоду безперервного користування овердрафтом, починаючи з наступного дня банк нараховує позичальнику відсотки в розмірі подвійної процентної ставкиєж що встановлена в п.1.4 цього договору на період безперервного користування овердрафтом, що дорівнює 16-30 дням, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення. При розрахунку відсотків приймається: рік - 360 днів, місяць - рівний календарній кількості днів.

Враховуючи вищенаведене та проаналізувавши долучені до позовної заяви розрахунки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 9993,80грн. заборгованості по тілу кредиту та 1996,88грн. простроченої заборгованості по відсоткам підлягають до задоволення.

Що стосується стягнення 89,61грн. пені, суд зазначає, що відповідно до ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст.230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Договором, а саме п.7.2, передбачено, що за порушення строків сплати процентів за користування овердрафтом банк нараховує позичальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищенаведене та проаналізувавши долучений до матеріалів справи розрахунок, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 89,61грн. пені, нарахованих за період з 01.03.2014р. по 05.08.2014р. включно підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Інтер-Захід» (м.Львів, вул.Головацього, буд.11, кв.19; код ЄДРПОУ 37584415) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» (м.Київ, вул.В.Чорновола, буд.25; код ЄДРПОУ 36470620) 9993,80грн. заборгованості по тілу кредиту, 1996,88грн. простроченої заборгованості по відсоткам, 89,61грн. пені та 1827,00грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

4. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 20.10.2014р.

Суддя Щигельська О.І.