Рішення

від 13.10.2014 по справі 916/3283/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2014 р.Справа № 916/3283/14

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Ніколаєві П.В.

за участю представників сторін :

від позивача: Конечний М.Б. за довіреністю від 09.09.2014 р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/3283/14:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КАШАЛОТ";

до відповідача: Приватного підприємства "МАЙСТЕР-КЛАС";

про стягнення 42 838,59 грн.;

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю „КАШАЛОТ" (далі - Позивач) звернулось до Приватного підприємства „Майстер - Клас" (далі - Відповідач) із позовом про стягнення 42 838,59 грн. посилаючись на наступне.

17 січня 2012 року між сторонами у справі було укладено договір постачання № 2 ( далі - Договір).

Згідно п.1.1 договору Постачальник (Позивач) зобов'язаний поставляти, а Покупець (Відповідач) приймати та оплачувати рибну продукцію (далі - Товар) в порядку та на умовах визначених вказаним договором.

Згідно п. 4.2 Договору оплата кожної партії здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом п'яти банківських днів з моменту відвантаження товару покупцеві.

02.07.2012 р. по накладним № РН-0000260 на суму 20 025,60 грн. та № РН-0000262 на суму 10 419,75 грн. відповідачеві поставлено товару.

Оплата за товар надійшла 04.09.2012 р. на суму 2000 грн., 25.09.2012 р. на суму 1000 грн., 09.10.2012 р. на суму 2000 грн., 02.11.2012 р. на суму 2000 грн., 09.11.2012 р. на суму 3445,35 грн. та 29.05.2013 р. на суму 5000 грн., про що свідчать банківські виписки від 04.09.2012 р., 25.09.2012 р., 09.10.2012 р., 02.11.2012 р. та 09.11.2012 р. відповідно.

Станом на 28.05.2013 р. загальна прострочена заборгованість складає 20 000 грн. Таким чином, термін заборгованості склав 323 дні.

29.05.2013р. відповідач сплатив ще 5000 грн. (банківська виписка від 29.05.2013 р. )

Станом на день подання позову борг відповідача складає 15000 грн.

Таким чином позивач виконав свої зобов'язання за договором повністю згідно п. 1.1 Договору, а відповідач частково сплатив за отриманий товар, що суперечить умовам п. 4.2 Договору.

На заявлену претензію відповідач не відповів. На вказану суму боргу (15 000 грн.) відповідачеві нараховано пені, згідно п.5.1 Договору в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України за період з 01.07.2012 р. по 07.01.2013 р. в сумі 1883,19 грн. ( розрахунок у матеріалах справи).

Також з підстав ч.2 ст. 625 ЦК України відповідачеві на вказану суму боргу нараховано індекс інфляції за період з липня 2012 р. по червень 2014 р. в сумі 1 660,33 грн. та 20% річних на суму 7041,10 грн.

Крім того. згідно п. 5.2 Договору за несвоєчасну оплату окремої партії товару Покупець відшкодовує Постачальнику штраф в розмірі 5 000 грн.

Таким чином, за дві несвоєчасно сплачені партії товару розмір штрафу складає 10 000 грн.

Пунктом 4.5 Договору сторони домовились, якщо на момент сплати покупцем товару, що був поставлений за цим Договором, офіційний курс гривні до долара США, встановлений НБУ, буде вище того, що існував на момент поставки відповідної партії товару, тоді вартість поставленого товару корегується пропорційно в бік збільшення на різницю між офіційним курсом гривні до долару США, встановленим НБУ, що існував на момент оплати відповідної партії товару шляхом дооцінки вартості товару та повинен бути сплачений покупцем в повному обсязі.

Таким чином основна заборговансть відповідача складає 22253,97 грн. (розрахунок у матеріалах справи).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 512, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України Позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вказані суми.

Відповідач в жодне засідання суду, із трьох що відбулись, не з'явився. Був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи (поштові повідомлення з посиланням на закінчення терміну зберігання у справі).

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленум Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", -

3.9.1. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Причини неявки до суду відповідач не повідомив, відзив на позов не надав. Тому, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, згідно приписів ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представника позивача проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Одностороння відма від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як випливає з матеріалів справи, приведені вище обставини справи повністю підтверджуються наданими позивачем доказами - вказаним Договором, накладними, розрахунком сум стягнення.

Проаналізувавши вказані докази, суд приймає їх до уваги та вважає достеменними.

Доказів сплати боргу відповідачем протягом строк розгляду справи в порядку ст. 33 ГПК України не надано. Таким чином відповідач має боргу вказаній вище сумі та має його сплатити.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок стягнення суд приймає його до уваги та вважає правильним.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню повністю.

Посилання позивача на вказані норми ЦК України суд вважає правильним.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 549,550, 610,625,629 ЦК України, ст. ст.32,33,43, 44, 49, 82-85 господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КАШАЛОТ" - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "МАЙСТЕР-КЛАС" (65029, м. Одеса, вул. Князівська, вуд. 11, код ЄДРПОУ 31505909) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАШАЛОТ" (54001, м. Миколаїв, вул. Дунаєва, буд. 55, код ЄДРПОУ 37630403) основну заборгованість у розмірі 22 253 (двадцять дві тисячі двісті п'ятдесят три) грн. 97коп., пені у сумі 1 883(одна тисяча вісімсот вісімдесят три) грн. 19 коп., 20% річних у сумі 7 041 (сім тисяч сорок одна) грн. 10 коп., інфляційні у сумі 1 660 (одна тисяча шістсот шістдесят) грн. 33 коп., штраф у сумі 10 000 (десять тисяч) грн. та судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.

Повний текст рішення складено та підписано 20.10.2014р.

Суддя М.І. Никифорчук