Ухвала

від 16.10.2014 по справі 748/2670/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 748/2670/14-ц Провадження № 22-ц/795/2086/2014 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Криворученко Д. П. Доповідач - Зінченко С. П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2014 року м. Чернігів АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЗінченко С.П., суддів:Кузюри Л.В., Вінгаль В.М., при секретарі:Шкарупі Ю.В., за участю:представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6, представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Чернігівського районного суду від 16 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_7, що діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_9, до Роїщенської сільської ради, ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

Рішенням Чернігівського районного суду від 16 вересня 2014 року позов ОСОБА_7, що діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_9, до Роїщенської сільської ради, ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування задоволено. Визнано в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_9 - за ОСОБА_7, дружиною померлого, право власності на 1/4 частку житлового будинку АДРЕСА_1, на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,2617 га, розташовану в в АДРЕСА_1, на 1/2 частку земельної ділянки площею 1,2891 га, розташовану на території Роїщенської сільської ради Чернігівського району, на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,2989 га, розташовану на території Петрушинської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, за ОСОБА_9, донькою померлого, - право власності на 1/4 частку житлового будинку АДРЕСА_1; на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,2617 га, розташовану в с. Роїще Чернігівського району, на 1/2 частку земельної ділянки площею 1,2891 га, розташовану на території Роїщенської сільської ради Чернігівського району, на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,2989 га, розташовану на території Петрушинської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати дане рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Апелянт посилається на те, що її заява нотаріусу від 02.06.2010 року про відмову від спадщини після смерті чоловіка- ОСОБА_10 є нікчемною, оскільки містить в собі відмову від звернення до суду, а заява від 17.05.2012 року щодо відмови від спадщини після смерті сина - ОСОБА_9 вчинена під впливом обману, а тому також не може бути прийнята до уваги. Апелянт вказує, що вона фактично прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_10, веде господарство, сплачує необхідні платежі. На думку апелянта, нотаріус порушила порядок оформлення спадщини після смерті сина ОСОБА_9, оскільки останній був визнаний безвісно відсутнім, проте опіка на його майном встановлена не було. Також відповідачка посилається на порушення судом норм процесуального права при розгляді справи, а саме безпідставне незадоволення клопотання про відкладення розгляду справи через неявку її представника, та про не проведення судом попереднього судового засідання.

В суді апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_5- ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, при цьому посилався на доводи апеляційної скарги.

Представник позивача ОСОБА_7 - ОСОБА_8 проти доводів апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на законність та обгрунтованність рішення суду.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені. Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за їх відсутності у відповідності до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що спадкоємцями першої черги за законом після смерті померлого ОСОБА_9 є його дружина та дочка. ОСОБА_5 в установлений законом строк звернулась до нотаріальної контори із заявою про відмову від прийняття спадщини. Померлий за своє життя належним чином не зареєстрував своє право власності на успадковану після померлого батька частину житлового будинку в АДРЕСА_1 та земельні ділянки розташовані на території Роїщенської сільської ради Чернігівського району та Петрушинської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, а тому позивачі позбавлені можливості отримати свідоцтва про право на спадщину в нотаріальній конторі і їх права підлягають судовому захисту.

Апеляційний суд погоджується із даним висновком суду, оскільки судом першої інстанції обставини справи з'ясовані в обсягу, необхідному для правильного вирішення спору, відповідно до встановлених обставин, правильно визначено суть і характер правовідносин сторін та норми матеріального права, що їх регулюють.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_7 та ОСОБА_9 перебували у зареєстрованому шлюбі з 14 травня 2005 року (а.с.8). Від шлюбу мають дочку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_9 помер (а.с.10).

Спадкове майно складалось із 1\2 частини житлового будинку з господарськими спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1, земельної ділянки площею 0,2617 га, розташованої в АДРЕСА_1, земельної ділянки площею 1,2891 га, розташованої на території Роїщенської сільської ради Чернігівського району, земельної ділянки площею 0,2989 га, розташованої на території Петрушинської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області.

За життя ОСОБА_9 належним чином своє право власності на зазначені вище об'єкти не зареєстрував.

Позивачі ОСОБА_7 та ОСОБА_9 у визначений законом шестимісячний строк звернулись до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9

Відповідач ОСОБА_5 у визначений законом строк для прийняття спадщини подала до нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини (а.с.102).

Постановами від 18 квітня та 17 червня 2014 року державним нотаріусом Другої Чернігівської державної нотаріальної контори відмовлено позивачам у видачі свідоцтв про право на спадщину (а.с.21-22, 33-34).

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Апелянт посилається на те, що її заява від 02.06.2010 року про відмову від прийняття спадщини після померлого чоловіка ОСОБА_10 є нікчемною, а заява від 17.05.2012 року про відмову від прийняття спадщини після померлого сина ОСОБА_9 вчинена під впливом обману з боку нотаріуса.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем ОСОБА_5 не надано суду жодного належного і допустимого доказу на підтвердження зазначених доводів.

В справі відсутні докази оскарження відповідачем ОСОБА_5 дій державного нотаріуса під час складання заяви про відмову від прийняття спадщини від 02 червня 2010 року. Відсутні також докази того, що під час підписання заяви про відмову від прийняття спадщини від 17 травня 2012 року державний нотаріус ввів відповідача в оману.

Апеляційний суд не може з власної ініціативи визнати заяву про відмову від прийняття спадщини від 02.06.2010 року нікчемною, а заяву від 17.05.2012 року такою, що вчинена під впливом обману, оскільки суд відповідно до ст. 11 ЦПК України розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Апелянт ОСОБА_5 брала участь у розгляді справи як відповідач, зустрічних позовних вимог про визнання заяв про відмову від прийняття спадщини нікчемною та такою, що вчинена під впливом обману, нею не заявлялось, такі вимоги не були предметом судового розгляду.

Доводи апелянта про те, що суд безпідставно не задовольнив її клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість участі в ньому її представника не можуть бути визнані законною підставою для скасування рішення суду. Відповідно до приписів ч. 2 ст. 169 ЦПК України в разі неявки представника сторони в судове засідання суд може відкласти розгляд справи, проте це не є обов'язком суду

Не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що державним нотаріусом було порушено порядок оформлення спадщини ОСОБА_9, оскільки останній судовим рішенням від 30.09.1998 року був визнаний безвісно відсутнім, проте опіка над його майном не була встановлена. Зазначені доводи не мають жодного правового значення для вирішення даного спору. Після судового рішення від 30.09.1998 року ОСОБА_9 мешкав в м. Чернігові, у 2005 році він одружився з позивачем, у них народилась спільна дитина.

Є безпідставними доводи відповідача про те, що судом порушено вимоги ст. 129, 130 ЦПК України та не проведено попереднє судове засідання, оскільки згідно приписів ч. 7 ст. 130 ЦПК України попереднє судове засідання не є обов'язковим. Питання про необхідність його проведення вирішується судом під час відкриття провадження у справі. Після постановлення судом ухвали від 08 вересня 2014 року про скасування судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами та призначення справи до розгляду в загальному порядку, суддею не вирішувалось питання про відкриття провадження у справі, а тому були відсутні підстави для вирішення питання про необхідність проведення попереднього судового засідання.

Заперечень щодо інших висновків суду першої інстанції в апеляційній скарзі не міститься.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Чернігівського районного суду 16 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: