cpg1251
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2014 року (15 год. 41 хв.)Справа № 808/4303/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Калашник Ю.В.,
при секретарі судового засідання Стратулат С.В.
позивача - Дуди С.В.;
відповідача - Капліна В.В., Міщенко О.В.;
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою Приватного підприємства «Бастіон - Дельта»
до Мелітопольської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в Запорізькій області
про скасування податкових повідомлень - рішень,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2014 року Приватне підприємство «Бастіон-Дельта» (далі - ПП «Бастіон-Дельта», позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Мелітопольської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в Запорізькій області (далі - Мелітопольська ОДПІ, відповідач), в якому, з урахуванням прийнятих судом уточнень, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.03.2014 №0000271503, яким зменшено розмір від'ємного значення на суму 148 269,00грн та від 05.03.2014 №0000261503, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 316 010,00грн., у тому числі 252 808,00грн. за основним платежем та 63202,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав із підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Представники відповідача проти позову заперечили, зазначивши в запереченнях, що позивачем сформований податковий кредит за рахунок податкових накладних з датою виписки понад 365 днів, а також не надано первинних документів до додатку 8, а тому оскаржувані рішення є правомірними. Просили відмовити у задоволенні позову.
На підставі ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), судом у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення сторін, судом установлені наступні обставини.
05.11.2012 рішенням Мелітопольської ОДПІ № 24 було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Бастіон-Дельта».
Позивач оскаржив таке рішення до суду. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.12.2012 у справі №0870/11137/12 позов ПП «Бастіон-Дельта» задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Мелітопольської ОДПІ № 24 від 05.11.2012 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - приватного підприємства «Бастіон-Дельта». Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013 постанова суду першої інстанції залишена без змін.
27.06.2013 позивач звернувся до начальника Мелітопольської ОДПІ (лист №8) щодо строків відновлення свідоцтва платника ПДВ. Також із матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до Мелітопольської міжрайонної прокуратури зі зверненням щодо неправомірних дій Мелітопольської ОДПІ при виконанні судового рішення. Відповіддю від 01.08.2013 №89-409-13 прокуратурою надана відповідь, що ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013 на час розгляду звернення до Мелітопольської ОДПІ не надходила.
У судовому засіданні встановлено, що нове свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ позивач отримав 07.11.2013.
Оскільки позивач перереєстрований платником ПДВ 07.11.2013, тому підприємство надало до податкового органу звітність за листопад-грудень 2013 року у січні 2014 року. Судом встановлено, що 17.01.2014 ПП «Бастіон-Дельта» надав до Мелітопольської ОДПІ:
податкову декларацію з ПДВ за грудень 2013 року (включивши показники листопада 2013 року);
додаток 5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів;
додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну»;
реєстр виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2013 року.
12.02.2014 відповідачем проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності з ПДВ ПП «Бастіон-Дельта» за грудень 2013 року. За результатами проведеною перевірки складений акт №98/15-03/36210200. Під час перевірки встановлені порушення, а саме, ПП «Бастіон-Дельта» у податковій декларації з ПДВ за грудень 2013 року включив до складу податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних у листопаді 2012 року (більше ніж 365 днів) (стор 4 акту). Також в акті зазначено, що в податковій декларації з ПДВ за грудень 2013 року ПП «Бастіон-Дельта» включено до податкового кредиту податкові накладні, по яких надано Додаток 8, при цьому не надано жодного первинного документу до Додатку 8, що підтверджують взаємовідносини з постачальниками (стор.4-5 акту).
Не погодившись зі змістом акту та виявленими порушеннями, ПП «Бастіон-Дельта» надало до Мелітопольської ОДПІ заперечення на акт від 21.02.2014 № 1 (вх. дата 21.02.2014). Разом із наданими запереченнями підприємство надало до податкового органу копії платіжних документів, які підтверджують взаємовідносини з постачальниками, вказаними у Додатку 8 до декларації з ПДВ за грудень 2013 року.
Судом встановлено, що під час анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ за період з грудня 2012 року по жовтень 2013 року підприємство сплачувало суми ПДВ у господарських відносинах із своїми контрагентами, проте контрагенти не надали ПП «Бастіон-Дельта» податкові накладні, що стало підставою для оформлення Додатку 8. У судовому засіданні представник позивача вказав, що дійсно не надав до Додатку 8 первинних документів, які підтверджують взаємовідносини з постачальниками. Зазначив, що звітність надавалась у електронному вигляді. Проте, усі платіжні документи надані відповідачу 21.02.20147 під час надання заперечень на акт.
05.03.2014 відповідачем винесені оскаржувані рішення.
Вважаючи такі податкові повідомлення-рішення протиправними позивач звернувся до суду.
Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пп. а п.202.1 ст. 202 Податкового кодексу України (далі - ПК України) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.
Оскільки позивач отримав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ 07.11.2013, то правомірно надав до податкового органу декларацію з ПДВ за грудень 2013 року, включивши показники листопада 2013. Також, у податковій декларації з ПДВ за грудень 2013 року позивач включив до складу податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних у листопаді 2012 року, одночасно вказавши такі накладні у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2013 року.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Відповідно до п. 3 Розділу І Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 №1340 (далі - Порядок), особа, яка реєструється як платник податку з іншого дня ніж перший день календарного місяця і першим звітним (податковим) періодом якого є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця, має надати до органу державної податкової служби окремо копії записів у Реєстрах за місяць, в якому відбулась реєстрація платником податку, та окремо за місяць, що настає за місяцем реєстрації.
Таким чином судом встановлено та позивачем не заперечується той факт, що до реєстру за грудень 2013 року підприємством включені податкові накладні і за листопад 2012 року і за листопад 2013 року. При цьому дата виписки податкових накладних за листопад 2012 року перевищувала 365 днів.
З цього приводу суд зазначає, що невірне оформлення реєстру не може бути підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит, оскільки, по-перше, позивачем пропущений 365-денний строк з огляду на позбавлення його свідоцтва платника ПДВ (при цьому відповідне рішення відповідача скасоване у судовому порядку), по-друге, позивачем суми ПДВ по відповідним податковим накладним сплачені, що не заперечується податковим органом.
Судом встановлено, що разом із податковою декларацією з ПДВ за грудень 2013 року позивач надав додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну».
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Оскільки Мелітопольська ОДПІ анулювала свідоцтво платника ПДВ позивача, його контрагенти відмовились надати податкові накладні у період з грудня 2012 року по жовтень 2013.
Позивач 17.01.2014 під час надання Додатку 8 не надав до Мелітопольської ОДПІ розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку. Проте, такі розрахункові документи були надані ПП «Бастіон-Дельта» 21.02.2014 під час надання заперечень на акт. Крім того, усі платіжні документи, виписку з банку надані до матеріалів справи та підтверджують сплату позивачем ПДВ. Також факт сплати ПДВ не заперечується відповідачем.
Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно із п. 198.6 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного суд вважає: по-перше, що позивач дійсно порушив 365-денний строк включення до складу податкового кредиту податкових накладних. Проте, позивач не мав змоги дотримати встановлений 365-денний строк з огляду на відсутність у нього свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ; по-друге: позивач не надав до Додатку 8 відповідні розрахункові документи, проте такі документи були надані під час надання скарги на акт перевірки 21.02.2014, такі документи містяться у матеріалах справи. Також суд зауважує, що позивачем сплачувався ПДВ під час господарських операцій із постачальниками у період відсутності у підприємства свідоцтва платника ПДВ.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).
Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Ураховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Адіністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.03.2014 №0000271503, яким зменшено розмір від'ємного значення на суму 148 269,00грн.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.03.2014 №0000261503, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 316 010,00 грн., у тому числі 252808,00 грн. за основним платежем та 63202,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Бастіон - Дельта» (код ЄДРПОУ 36210200) судовий збір у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанову в повному обсязі буде виготовлено відповідно до ч.3 ст.160 КАС України.
Суддя Ю.В.Калашник
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.10.2014 |
Оприлюднено | 24.10.2014 |
Номер документу | 40994340 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Калашник Юлія Вікторівна
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Чабаненко С.В.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Чабаненко С.В.
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Калашник Юлія Вікторівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Калашник Юлія Вікторівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Калашник Юлія Вікторівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Калашник Юлія Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні