Рішення

від 04.09.2014 по справі 451/1263/14-ц

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №451/1263/14-ц

Провадження № 2-о/451/44/14

РІШЕННЯ

іменем України

04 вересня 2014 року

Радехівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого-судді: Міги Я. М.

при секретарі судового засідання: Солтис Г. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Радехові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до Сушнівської сільської ради Радехівського району Львівської області про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року заявник звернувся до суду із заявою до заінтересованої особи про встановлення факту, що має юридичне значення.

Свою заяву заявник обґрунтовує тим, що матері заявника ОСОБА_2 на праві власності належали земельні ділянки площею 0,60 га для ведення особистого підсобного господарства на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЛВ № 029986 від 07 вересня 1999 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 померла. За життя померлою було складено заповіт, посвідчений 28 травня 1999 року виконавчим комітетом Сушнівської сільської ради Радехівського району Львівської області. Згідно даного заповіту спадкове майно у вигляді, окрім іншого, вищезазначених земельних ділянок було заповідано заявнику. 21 вересня 2000 року державним нотаріусом Радехівської державної нотаріальної контори Луців Іриною Пилипівною моїй довірительці було видано відповідне свідоцтво про право на спадщину за заповітом № 1587.

Однак, бажаючи здійснити перереєстрацію права власності на таку нерухомість в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно заявник зіштовхнулася із істотними труднощами. Виявилося, що після здійснення в грудні 2012 року технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальна сума площ інвентаризованих земельних ділянок є меншою, ніж було успадковано заявником.

Зокрема, загальна площа даних земельних ділянок становить 0,58 га, що на 0,02 га менше того розміру, що належав заявнику на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Дана невідповідність перешкоджає заявнику зареєструвати право власності на землю у Реєстраційній службі Радехівського районного управління юстиції.

Просить ухвалити рішення, яким встановити юридичний факт тотожності земельних ділянок, належних на праві приватної власності спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю площею 0,60 га для ведення особистого підсобного господарства та належних заявнику земельних ділянок із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, на які видано витяги із Державного земельного кадастру на земельні ділянки.

Заявник в судове засідання не з'явилася, хоча про час і місце судового розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки в суд не повідомила.

Представник заявника ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Заінтересована особа свого представника в судове засідання не направила, хоча про час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки свого представника суд не повідомила.

За викладених умов, відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без фіксування судового засідання технічним засобом на підставі наявних в справі доказів.

Судом встановлено, що 21 вересня 2000 року державним нотаріусом Радехівської державної нотаріальної контори Луців Іриною Пилипівною заявнику було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом № 1587 по смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року матері - ОСОБА_2 .

Згідно даного свідоцтва до складу спадкового майна, окрім іншого, входили земельні ділянки загальною площею 0,60 га для ведення особистого підсобного господарства.

Судом встановлено, що дані земельні ділянки належали спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЛВ № 029986 від 07 вересня 1999 року .

Судом встановлено, що заявнику Відділом Держземагенства у Радехівському районі 02 липня 2014 року було видано витяги № НВ-4601357962014 та № НВ-4601358012014 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. А 07 липня 2014 року цим же органом заявнику було видано витяг № НВ-4601369892014 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку .

Судом також встановлено, що витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, які видано заявнику, мають цільове призначення земельних ділянок: для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби. А також мають наступні площі та кадастрові номери 1) площею 0,1950 га із кадастровим номером 4623986200:01:002:0260; 2) площею 0,2266 га із кадастровим номером 4623986200:01:002:0261; 3) площею 0,1584 га із кадастровим номером 4623986200:05:000:1521.

При цьому, як встановлено судом, загальна площа земельних ділянок із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби становить 0,58 га. Що, в свою чергу, на 0,02 га менше того розміру, що належить заявнику на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Судом встановлено, що кадастрові номери земельним ділянкам, що належали на праві власності спадкодавцю, не присвоєні ані в Державному акті на право приватної власності на землю, ані в Свідоцтві про право на спадщину за заповітом. За таких умов та з огляду на відсутність у заявника інших земельних ділянок із відповідним цільовим призначенням, то у суду немає підстав для сумніву щодо тотожності успадкованих земельних ділянок заявником, та земельних ділянок у селі Сушно Радехівського району Львівської області, на які заявнику видано витяги з Державного земельного кадастру на земельні ділянки.

У відповідності до частини 2 статті 256 Цивільного процесуального кодексу України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що від факту тотожності земельних ділянок, зазначених у праві на спадщину за законом, виданого заявнику, та земельних ділянок, зазначених у витягах з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданих заявнику, залежить виникнення майнового права заявника. Судом також встановлено, що законом не визначено іншого порядку встановлення юридичного факту тотожності земельних ділянок.

Як роз'яснив пленум Верховного Суду України у абзацах першому та другому пункту 1 своєї постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачає, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Наведений у ст. 273 ЦПК ( 1502-06 ) перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення, наприклад, факти визнання батьківства щодо дітей, які народилися до 1 жовтня 1968 року; батьківства; реєстрації батьківства; факти прийняття спадщини, встановлення місця відкриття спадщини та фактів володіння будівлею на праві приватної власності.

Судом встановлено, що із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, не вбачається спору про право, а тому суд протягом судового розгляду не вбачав підстав для залишення її без розгляду.

Судом також встановлено, що земельні ділянки загальною площею 0,58 га розташовані на території Сушнівської сільської ради Радехівського району Львівської області.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

За таких обставин суд вважає, що факт, що підлягає встановленню, може вплинути на права та обов'язки Сушнівської сільської ради Радехівського району Львівської області. За таких обставин суд вважає даний орган місцевого самоврядування належною заінтересованою особою.

Тому суд приходить до висновку, що заява підставна, доведена належними та допустимими доказами та підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 27, 57-64, 214, 215, 218, 223, 235, 256-259 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 до Сушнівської сільської ради Радехівського району Львівської області про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити повністю.

Встановити юридичний факт тотожності земельних ділянок, належних на праві приватної власності спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЛВ № 029986 від 07 вересня 1999 року площею 0,60 га для ведення особистого підсобного господарства, та належних заявнику як спадкоємцю ОСОБА_1 наступних земельних ділянок із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби: 1) площею 0,1950 га із кадастровим номером 4623986200:01:002:0260; 2) площею 0,2266 га із кадастровим номером 4623986200:01:002:0261; 3) площею 0,1584 га із кадастровим номером 4623986200:05:000:1521.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Львівської області через Радехівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків апеляційного оскарження, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяМіга Я. М.