Постанова

від 23.10.2013 по справі 804/11079/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 р. Справа № 804/11079/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Тулянцевої І.В.,

при секретарі Шевцовій М.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Криворізької центральної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

16.08.13 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької центральної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення - рішення від 24.07.2013 року № 007921702 про донарахування сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 17101,13 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки від 20.06.2013 року № 1698/172/НОМЕР_1 щодо безпідставного включення до податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з ПП «ЛЕНО» за червень 2010 року у розмірі 13680,90 грн., є необґрунтованими, а винесене за результатами перевірки податкове повідомлення - рішення про донарахування сум грошових зобов'язань в розмірі 17101,13 грн. (в т.ч. за основним платежем - 13680,90 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3420,23 грн.), протиправним. Так, відповідачем безпідставно до правовідносин, що мали місце в червні 2010 року були застосовані норми Податкового кодексу України, який набрав чинності лише з 01.01.2011 року. Крім того, відповідачем не досліджувались первинні документи по взаємовідносинам з ПП «ЛЕНО», а висновки щодо завищення податкового кредиту зроблені лише на підставі податкової звітності контрагента - ПП «ЛЕНО», який з невідомих причин не задекларував податкові зобов'язання по відносинам з позивачем за червень 2010 року. За вказаних обставин позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесено відповідачем з порушенням норм податкового законодавства та підлягає скасуванню. Крім того, позивач вважає, що податковим органом його не було повідомлено про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки. у зв'язку із чим, просить визнати дії ОДПІ з проведення первірки, неправомірними.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити із вказаних у ньому обставин. В судове засідання 23.10.2013 року представник позивача не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач - Криворізька центральна об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проти позову заперечував, подав до суду письмові заперечення, які приєднані до матеріалів справи (а.с. 106-107). В судовому засіданні представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на ту обставину, що позивачем на письмовий запит ОДПІ не було надано жодного первинного документу щодо взаємовідносин з ПП «ЛЕНО», що і явилось підставою для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, про проведення якої позивач був повідомлений завчасно та в установленому законом порядку. Оскільки, фактично перевірка проводилась на підставі податкової звітності позивача та його контрагента - ПП «ЛЕНО», відповідачем правомірно був зроблений висновок щодо завищення податкового кредиту за червень 2010 року, так як ПП «ЛЕНО» у податковій звітності за перевіряємий період не було відображено податкові зобов'язанні по відносинам з ФОП ОСОБА_1 За вказаних обставин, оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесено правомірно і підстави для його скасування відсутні. В судове засідання 23.10.2013 року представник відповідача не з'явився, подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України справа розглядається у письмовому провадженні.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, здійснивши аналіз норм матеріального права, яким врегульовані спірні правовідносини, суд при прийняті постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Матеріалами справи підтверджено, що в період з 18 червня 2013 року по 20 червня 2013 року, відповідно до наказу Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС від 17.06.2013 року за № 690, у відповідності до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, абз. 1 п. 75.1, абз. 1,2 п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 з урахуванням вимог п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з питань дотримання вимог діючого податкового законодавства за червень 2010 року під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «ЛЕНО» (код ЄДРПОУ 34230141). За результатами перевірки складено Акт № 1698/172/НОМЕР_1 від 20 червня 2013 року (а.с.13-17), відповідно до змісту якого податковий орган дійшов висновків про порушення позивачем п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме, заниження податку на додану вартість у сумі 13680,90 за червень 2010 року.

З урахуванням висновків перевірки Криворізькою центральною ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (правонаступника Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС) прийнято податкове повідомлення-рішення Форми «Р» № НОМЕР_2 від 24.07.2013 року про донарахування грошових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 17101,13 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 13680,90 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 3420,23 грн. (а.с. 20).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Як встановлено в ході розгляду справи, спірні суми податкового кредиту в розмірі 13680,90 грн. сформовані позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «ЛЕНО» (код ЄДРПОУ 34230141) які мали місце в червні 2010 р.

На підтвердження існування зазначених взаємовідносин та правомірності формування податкового кредиту позивачем подані до суду: 1) Договір про виконання робіт по обслуговуванню автомобілів та поставку запчастин від 01.06.2010 р. № 01/06-10 з ПП «ЛЕНО», згідно з умовами якого ПП «ЛЕНО» (Виконавець) зобов'язується здійснювати регулярне технічне обслуговування та ремонтні роботи легкових та вантажних автомобілів та забезпечувати заміну запчастин на автомобілях, переданих ФОП ОСОБА_1 (Замовником) (п.1.1.). Загальна сума Договору складає 900000,00 грн. (п.2.1). Вартість робіт визначається на момент складання рахунку (п. 2.3). Роботи вважаються виконаними з моменту підписання Сторонами Акту виконаних робіт (п. 2.6); податкові накладні № 42 від 30.06.2010 р. на суму 16670,28 грн., в т.ч. ПДВ - 2778,38 грн., № 36 від 17.06.2010 р. на суму 23694,96 грн., в т.ч. ПДВ - 3949,16 грн., № 35 від 17.06.2010 р. на суму 10575,24 грн., в т.ч. ПДВ - 1762,54 грн., № 48 від 14.06.2010 р. на суму 19344,42 грн., в т.ч. ПДВ - 3224,07 грн., № 32 від 01.06.2010 р. на суму 11800,50 грн., в т.ч. ПДВ - 1966,75 грн.; Акти здачі - прийомки виконаних робіт; рахунки на оплату (а.с. 23-24, 67-92).

Використання отриманих товарів (послуг) у власній господарській діяльності підтверджені залученими до матеріалів справи копіями податкових накладних та актами виконаних робіт з ВАТ «ЦГЗК», ВАТ «ПВП Кривбасвибухпром», ПП «МТРЕЙД» (а.с. 25-65). Суми податкового кредиту по відносинам з ПП «ЛЕНО» та податкових зобов'язань з підприємствами - контрагентами за червень 2010 року були відображені у податковій декларації з ПДВ за червень 201ё0 року (а.с.93-95).

Розв'язуючи спір, суд зазначає, що порядок формування платником податків податкового кредиту за спірний період за вказаними господарськими взаємовідносинами був врегульований нормами Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР).

Положеннями пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначені вимоги до заповнення податкової накладної, яка є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Дослідженням наявних в матеріалах справи податкових накладених судом встановлена їх відповідність наведеним вимогам заповнення.

Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону№168, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Положеннями пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 визначено, що податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту. За правилами, визначеними пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Здійснивши аналіз зазначених положень закону, а також наведених фактів господарських операцій між Позивачем та ПП «ЛЕНО», суд дійшов висновку про наявність у Позивача права на податковий кредит за операціями за договором від 01.06.2010 р. № 01/06-10. у розмірі 13680,90 грн.

Як свідчать матеріали справи, в ході перевірки податковим органом були встановлені порушення позивачем норм п. 198.1, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що на думку відповідача, призвело до заниження сум ПДВ в розмірі 13680,90 грн. за червень 2010 року, про що безпосередньо визначено як в описовій частині Акту перевірки № 1698/172/НОМЕР_1 від 20 червня 2013 року, та і у висновках (а.с. 13-17).

Суд звертає увагу на ту обставину, що норми Розділу V «Податковий кредит» Податкового кодексу України, на які посилався відповідач у висновках до Акту перевірки № 1698/172/НОМЕР_1 від 20 червня 2013 року, набрали чинності з 01.01.2011 року відповідно до Розділу XIX Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI, між тим, податковий орган зробив висновки щодо встановлених порушень по формуванню податкового кредиту за червень 2010 року саме на підставі норм Податкового кодексу України, що є недопустимим.

Судовим оглядом оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від №007921702 від 24.07.2013р. також встановлено, що воно складено згідно зі ст. 54, 123, 186, 198, 201 Податкового кодексу України на підставі Акту перевірки №1698/172/НОМЕР_1 від 20 червня 2013 року (а.с. 20), тобто з посиланням на норми Податкового кодексу України, які не можуть бути застосовані відносно подій, які мали місце до набрання чинності вказаного нормативного акту.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.10.2010 р. № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства,

контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п.3). У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо

встановлених порушень (п.5.2). Висновок акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином: зазначається опис виявлених перевіркою порушень

податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.

Виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах

періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів) (п.6).

Оскільки, в ході розгляду справи було встановлено, що податковим органом при складанні Акту перевірки №1698/172/НОМЕР_1 від 20 червня 2013 року були допущені порушення в застосуванні норм матеріального права щодо виявлених порушень податкового законодавства з боку позивача і на підставі вказаного акту було прийнято оскаржуване рішення, суд вважає, що податкове повідомлення - рішення від №007921702 від 24.07.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 17101,13 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині визнання неправомірними дії Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області стосовно проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, суд зазначає, що підстави для задоволення позову в цій частині відсутні виходячи з наступного.

При вирішенні справи суд бере до уваги, що відповідно до пп.20.1.6 п.20.1 ст.20 ПКУ органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Системний аналіз положень ПКУ дає підстави для висновку, що такий випадок визначений п.73.3 ст.73 ПКУ, згідно з яким органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження (абз.1 п.73.1); такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту (абз.2 п.73.1); письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) в інших випадках, визначених цим Кодексом (абз.3 п.73.1); запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі (абз.4 п.73.1); платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (абз.5 п.73.1).

З положень наведеної норми кодексу слідує, що запит податкового органу в обов'язковому порядку повинен містити викладення визначених Податковим кодексом України підстав отримання інформації, зокрема, зазначення фактів порушення платником податків законодавства.

Суд відзначає, що правовідносини з приводу проведення органами державної податкової служби України документальних позапланових невиїзних перевірок унормовані ст.79 ПКУ.

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПКУ документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно з п.79.1 ст.79 ПКУ обставини, які є підставами для прийняття податковим органом рішення про проведення перевірки діяльності платника податків, визначені ст.ст.77 і 78 Податкового кодексу України. Положеннями пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПКУ передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Аналізуючи положення наведеної норми матеріального права в кореспонденції з приписами ст.42 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) належного складення податковим органом і направлення адресу платника податків обов'язкового письмового запиту, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) минування строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

В ході розгляду справи судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, позивачем визнано, що запит від 15.04.2013 р. № 5227/172/с (а.а. 109) був одержаний позивачем, який надав відповідь від 26.04.2013 р. за вих. №1, але без надання копій первинних документів щодо взаємовідносин з ПП «ЛЕНО» (а.с.111).

За таких обставин, суд вважає, що оскільки позивачем в установлений 10 денний термін не було надано до податкового органу ані письмових пояснень у повному обсязі по суті викладених у запиті питань, ані документів на підтвердження господарських взаємовідносин з ПП «ЛЕНО», у податкового органу виникло право прийняти рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Як свідчать матеріали справи, податковим органом копія наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 17.06.2013 р. № 690 (а.с.112) та повідомлення № 513/172/НОМЕР_1 про дату проведення перевірки - 18.06.2013 р. було направлено рекомендованою поштою 17.06.2013 р. про що свідчать ксерокопія фіскального чеку і конверту (а.с. 114-115). У зв'язку з неможливістю вручення кореспонденції позивачу лист було повернуто до податкової інспекції про що свідчить відмітка пошти. За таких обставин, позивач вважається повідомленим належним чином про проведення перевірки і підстави вважати дії відповідача щодо її проведення неправомірними, відсутні.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС).

Враховуючи наведене, а також ту обставину, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, суд вважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Криворізької центральної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької центральної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від №007921702 від 24.07.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 17101,13 грн. (з них 13680,90 грн. - за основним платежем, 3420,23 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 50076, АДРЕСА_1) витрати по оплаті судового збору в розмірі 171,01 грн. (сто сімдесят одну грн. 01 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева