Постанова

від 17.10.2014 по справі 824/2854/14-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2014 р. м. Чернівці Справа № 824/2854/14-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

за участю секретаря судового засідання Жураковської Ю.М.,

представників сторін:

позивача - Коубіш А.П.

відповідача - Лакусти В.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кіцманської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області

до відкритого акціонерного товариства "Ошихлібський консервний завод"

про стягнення податкового боргу.

ВСТАНОВИВ:

Кіцманська об"єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області (далі - позивач) звернулася до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просила стягнути кошти з рахунків відкритого акціонерного товариства "Ошихлібський консервний завод" (далі - відповідач) у банках, обслуговуючих даного платника на суму податкового боргу у розмірі 7101,24 грн.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується податковий борг за період з березня по липень 2014 р. у розмірі 7101,24 грн.

Оскільки, борг в добровільному порядку відповідачем не сплачений, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаного боргу в судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги.

08.10.2014 р. на адресу суду надійшла заява представника відповідача про визнання адміністративного позову в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача вказану заяву підтримав.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Відкрите акціонерне товариство «Ошихлібський консервний завод» (59322, Чернівецька область, Кіцманський район, с. Ошихліби, код ЄДРПОУ 05529722) зареєстроване як юридична особа 30.12.1996 р. та взяте на облік в органах державної податкової служби 28.01.1997 р. за № 23 (а.с. 6-7, 8-9).

Як слідує з матеріалів справи, у відповідності до ст. 286 Податкового кодексу України відповідачем 18.02.2014 р. подано до Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області податкову декларацію з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 р. Річна сума самостійно обчислена відповідачем по даній декларації склала 17045,40 грн., з розбивкою річної суми рівними частками по 1420,45 грн. за місяць (а.с. 11 - 12).

Однак, у встановлений законом термін відповідачем вказані в податковій декларації суми за березень - липень 2014 р. не сплачувались.

Згідно п.п. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 ПК України до загальнодержавних податків та зборів належить плата за землю.

Підпункт 16.1.4. п. 16.1 ст.16 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Так, п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п. 286.2 ст. 286 ПК України).

Відповідно до ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 14.1.175 ст.14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктами 49.1, 49.3 ст. 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідачем не сплачено у березні - липні 2014 р. самостійно визначені ним суми податкового зобов'язання з орендної плати за землю зазначені у податковій декларації на загальну суму 7102,25 грн. (1420,45 грн. х 5). У зв'язку з наявною преплатою у розмірі 1,01 грн., за відповідачем обліковується податковий борг в розмірі 7101,24 грн. (7102,25 грн. - 1,01 грн.) (а.с. 16).

Згідно п.п. 20.1.32 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2, п. 95.3 ст.95 ПК України).

Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Позивачем на адресу відповідача направлялася податкова вимога форми "Ю" № 152-25 від 12.05.2014 р. про сплату боргу на загальну суму 1419,44 грн. Вказана вимога одержана уповноваженою особою відповідача, що підтверджується відповідною відміткою (а.с. 10).

Відповідно до п. 60.6 ст. 60 ПК України, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Оскільки після вручення податкової вимоги сума податкового боргу у відповідача не змінилася, але податковий борг не був погашений відповідачем в повному обсязі, податкова вимога позивачем додатково не надсилалася.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. На час вирішення справи відповідач визнав позов у повному обсязі.

Відповідно до ст. 112 та 136 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково протягом усього часу судового розгляду. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова про задоволення адміністративного позову.

За наведених вище обставин, суд приймає визнання адміністративного позову відповідачем, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог податкового законодавства, що є підставою для стягнення податкового боргу та вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 71, 86, 136, 158, 160 - 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути кошти з рахунків відкритого акціонерного товариства "Ошихлібський консервний завод" у банках, обслуговуючих даного платника на суму податкового боргу у розмірі 7101,24 грн.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано судом 21 жовтня 2014 р.

Суддя В.К. Левицький