Рішення

від 21.10.2014 по справі 904/7479/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.10.14р. Справа № 904/7479/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Фарм-Союз", Київська обл., Вишгородський район, с. Гаврилівка

до Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК", м. Дніпропетровськ

про стягнення 122 060,56 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Завалєй Я.О.

Представники:

від позивача: Волобуєва І.М., представник за довіреністю № 225 від 07.10.14р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду від 29.09.14р. порушено провадження у справі № 904/7479/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Фарм-Союз" (далі-позивач) до Публічного акціонерного товариства "АКТА БАНК" (далі-відповідач) про стягнення 122 060,56 грн. Справу призначено до розгляду на 21.10.14р.

21.10.14р. повноважний представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи витребувані судом документи.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов на інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився та не подав відзив на позов та інші витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 21.10.14р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.01.14р. між позивачем та відповідачем укладено договір № В03-0915/Т/313242 про інкасацію коштів (далі - Договір), відповідно до умов якого відповідач власними силами і засобами в погоджені дні та години здійснює інкасацію коштів у позивача.

Як зазначає позивач, на виконання умов вищезазначеного Договору 01.08.14р. відповідачем було проведено інкасацію коштів у позивача на загальну суму 116 470,00 грн., що підтверджується:

- копією супровідної відомості до сумки з готівкою № 45 від 01.08.14р. на суму 45 000,00 грн.

- копією супровідної відомості до сумки з готівкою № 47 від 01.08.14р. на суму 13 100,00 грн.

- копією супровідної відомості до сумки з готівкою № 49 від 01.08.14р. на суму 20 350,00 грн.

- копією супровідної відомості до сумки з готівкою № 51 від 01.08.14р. на суму 11 120,00 грн.

- копією супровідної відомості до сумки з готівкою № 53 від 01.08.14р. на суму 14 200,00 грн.

- копією супровідної відомості до сумки з готівкою № 56 від 01.08.14р. на суму 1 600,00 грн.

- копією супровідної відомості до сумки з готівкою № 57 від 01.08.14р. на суму 11 100,00 грн.

Посилаючись на ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» позивач зазначає про те, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Проте, як зазначає позивач, всупереч умов Договору та чинного законодавства України, дані кошти станом на 22.09.14р. досі не перераховані відповідачем на рахунок, вказаний в п. 1.1. Договору.

Як зазначає позивач, п. 32.2. статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Позивач зазначає про те, так як кошти були інкасовані відповідачем 01.08.14р., та враховуючи, що у відповідача було три операційні дні для міжбанківського переказу (01.08.14р., 04.08.14р., 05.08.14р.), сума пені з 06.08.14р. по 22.09.14р. складає 5 590,56 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 08.08.14р. позивачем було направлено відповідачеві претензію за вих. № 161 від 08.08.14р, в якій зазначалось про необхідність виконання зобов'язань по Договору та перерахуванню коштів. Зазначену претензію відповідач отримав 02.09.14р., що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення. Як зазначає позивач, вищевказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися з позовом до суду.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 116 470,00 грн., пеню у розмірі 5 590,56 грн., а всього 122 060,56 грн.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Документом, що свідчить про здавання виручки до банку через інкасаторів, є копія супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчена підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача (п. 3.7. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні).

Факт отримання відповідачем від позивача готівкових коштів для інкасації підтверджується:

- копією супровідної відомості до сумки з готівкою № 45 від 01.08.14р. на суму 45 000,00 грн.

- копією супровідної відомості до сумки з готівкою № 47 від 01.08.14р. на суму 13 100,00 грн.

- копією супровідної відомості до сумки з готівкою № 49 від 01.08.14р. на суму 20 350,00 грн.

- копією супровідної відомості до сумки з готівкою № 51 від 01.08.14р. на суму 11 120,00 грн.

- копією супровідної відомості до сумки з готівкою № 53 від 01.08.14р. на суму 14 200,00 грн.

- копією супровідної відомості до сумки з готівкою № 56 від 01.08.14р. на суму 1 600,00 грн.

- копією супровідної відомості до сумки з готівкою № 57 від 01.08.14р. на суму 11 100,00 грн.

У п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» зазначено про те,, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів (п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Як зазначено у п. 8.3 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», за порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.

Пунктом 32.2. статті 32 України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови Договору та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки заборгованість підтверджується матеріалами справи, а зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлений строк.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що розрахунок пені судом був перевірений та визнаний таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 629 Цивільного кодексу України, п. 3.7. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, ст. ст. 8, 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 48-49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АКТА БАНК" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, буд. 53, код ЄДРПОУ 35863708) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Фарм-Союз" (юридична адреса: 07350, Київська обл., Вишгородський район, с.Гаврилівка, вул. Леніна, буд. 57; поштова адреса: 03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 15/14, код ЄДРПОУ 30607776) суму основного боргу у розмірі 116 470,00 грн. (сто шістнадцять тисяч чотириста сімдесят грн. 00 коп.), пеню у розмірі 5 590,56 грн. (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто грн. 56 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 441,21 грн. (дві тисячі чотириста сорок одну грн. 21 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 22.10.14р.

Суддя Н.Е. Петренко