Рішення

від 15.10.2014 по справі 922/3305/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2014 р.Справа № 922/3305/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована служба охорони "Барс", м. Харків до Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", м. Харків про стягнення 45550,09 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Хомякова А.Л. (дов. № 4 від 08.01.2014 р.)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Спеціалізована служба охорони "Барс", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", про стягнення суми заборгованості за договором про охорону об'єктів серія ОВ № 001*, укладеним між позивачем та відповідачем 01.03.2014р. у розмірі 42550,09 грн., яка складається із основного боргу за надані охоронні послуги у розмірі 39724,00 грн., пені за прострочення оплати наданих послуг у розмірі 2437,15 грн., 3% річних у розмірі 388,94 грн. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору в частині своєчасної оплати наданих охоронних послуг та ст.ст. 193, 216 ГК України, 610, 612, 622, 625 ЦК України. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.08.2014р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/3305/14, розгляд якої призначено на 17.09.2014 р. о 10:00 год. у судовому засіданні.

У судовому засіданні 17.09.2014 р. було оголошено перерву до 12:00 год. 01.10.2014 р., з метою надання сторонами додаткових доказів по справі.

У судовому засіданні 01.10.2014 р. було оголошено перерву до 09:30 год. 15.10.2014 р., з метою надання сторонами додаткових доказів по справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.10.2014 р. строк розгляду спору було продовжено на 15 днів до 22 жовтня 2014 року.

У судове засідання 15 жовтня 2014 року позивач свого повноважного представника не направив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, з підстав викладених у відзиві на позов, наданому до суду та долученому до матеріалів справи, зокрема вказуючи про безпідставність позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми боргу за надані послуги у розмірі 27588,00 грн. за квітень, травень та червень 2014 року, а також про безпідставність вимог в частині стягнення пені у розмірі 1474,44 грн. та 3% річних у розмірі 228,64 грн.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.03.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована служба охорони "Барс" (позивач, замовник) та Публічним акціонерним товариством "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" (відповідач, охоронна фірма) було укладено договір про охорону об'єктів серія ОВ № 001*, відповідно до п.1.1. якого, відповідач (замовник) доручає, а позивач (охоронна фірма) бере під охорону об'єкти, зазначені у опису об'єктів, які охороняються. (Додаток № 1 до цього договору, що становить його невід'ємну частину).

Відповідно до п. 1.5. Договору, ціна охорони: 9 грн. 50 коп. без ПДВ за один час охорони одним охоронцем. Ціна охорони може бути змінена протягом терміну дії цього договору виключно за згодою сторін шляхом укладання відповідної додаткової угоди.

У п. 1.7 договору встановлено, що охоронні послуги, зроблені охоронною фірмою за місяць вважаються виконаними і прийнятими замовником, якщо останній на протязі наступного місяця не пред'явив претензію охоронній фірмі по якості наданих послуг.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується відповідачем, на виконання умов договору про охорону об'єктів серія ОВ № 001* від 01.03.2014 р. позивачем у період з березня по червень 2014 року були надані відповідачу послуги з охорони об'єктів, зазначених у договорі та вказані послуги прийняті відповідачем, що підтверджується актами надання послуг за договором про охорону об'єктів серія ОВ № 001* від 31.03.2014 р. на суму 14136,00 грн., від 30.04.2014 р. на суму 13680,00 грн., від 31.05.2014 р. на суму 7068,00 грн., від 30.06.2014 р. на суму 6840,00 грн., підписаним уповноваженими представниками сторін без зауважень та засвідчені відбитками печаток обох підприємств.

Пунктом 1.6 спірного договору сторони погодили, що передплата за охорону здійснюється замовником на розрахунковий рахунок охоронної фірми не пізніше 3-го числа кожного місяця, згідно рахунків за поточний місяць. В кінці кожного місяця охоронною фірмою складається та надсилається на підпис замовнику акт надання послуг за поточний місяць. У разі ненадання чи несвоєчасного надання охоронною фірмою рахунку на оплату замовник звільняється від відповідальності, передбаченої п. 4.3. цим договором.

Позивач стверджує, що строк оплати отриманих відповідачем за період з березня по червень 2014 року охоронних послуг на момент звернення з позовною заявою настав, втім останній за послуги не розрахувався, що призвело до виникнення основної заборгованості в розмірі 39724,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договором про охорону об'єктів (п. 1.6) сторони погодили, що передплата за охорону здійснюється замовником на розрахунковий рахунок охоронної фірми не пізніше 3-го числа кожного місяця, згідно рахунків за поточний місяць.

Тобто, договором про охорону об'єктів сторони узгодили, що оплата отриманих відповідачем охоронних послуг здійснюється після надання позивачем рахунків за поточний місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач визнає, що позивачем було надано відповідачу рахунок № 001* від 01.03.2014 р. на оплату послуг за спірним договором у розмірі 14136,00 грн. (а.с.29), згідно якого відповідачем було лише частково сплачені кошти у сумі 2000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 139 від 24.04.2014 р. та платіжним дорученням № 226 від 22.05.2014 р.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати наданих позивачем охоронним послуг за березень 2014 року за договором про охорону об'єктів серія ОВ № 001* від 01.03.2014 р. у розмірі 12136,00 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги позивача в цій частині визнаються обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню.

Щодо стягнення грошових коштів за надані охоронні послуги за квітень, травень та червень 2014 р. у розмірі 27588,00 грн., суд зазначає, що станом на час розгляду справи строк оплати відповідної заборгованості не настав.

Відповідно до ст.ст. 3-4, 33, 34 ГПК України кожна сторона на засадах змагальності має довести всі обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

В матеріалах справи відсутні, а позивачем не надані докази надання відповідачу рахунків на оплату послуг згідно спірного договору, а отже, враховуючи приписи п. 1.6 укладеного між сторонами договору, не надано доказів настання строку оплати наданих послуг.

В матеріалах справи відсутні, а позивачем не надані інші докази на підтвердження факту настання строку оплати наданих у квітні-червні 2014 р. охоронних послуг у розмірі 27588,00 грн., у зв'язку з чим суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог у цій частині.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами договору, а саме п. 4.3.1 спірного договору сторони визначили, що за несвоєчасну оплату охоронних послуг в термі вказані в п. 1.6 договору, замовником сплачуються штрафні санкції згідно ч. 6 ст. 231 ГПК України у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення платежу..

Позивач, відповідно до п. 4.3.1 спірного договору за порушення строків виконання зобов'язання нарахував відповідачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка складає за надані у березні 2014 року послуги у розмірі 1031,35 грн.

Суд зазначає, що позивачем невірно нараховано пеню за 149 днів на загальну суму заборгованості за березень 2014 року у розмірі 14136,00 грн., оскільки умовами договору передбачена можливість такого нарахування на розмір несвоєчасно сплаченої суми, а отже нарахування пені необхідно проводити з урахування проведених відповідачем проплат. Таким чином розмір пені перераховано судом з урахуванням здійснених у квітні та травні 2014 р. проплат за надані охоронні послуги в березні 2014 р. згідно рах. № 001 у розмірі 2000,00 грн., а отже суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 962,71 грн. В задоволенні стягнення 68,64 грн. пені суд відмовляє з наведених вище підстав.

Щодо нарахованої позивачем пені за надані послуги у квітні - червні 2014 р., то враховуючи приписи п. 1.6 спірного договору, яким визначено, що у разі ненадання чи несвоєчасного надання охоронною фірмою рахунку на оплату, замовник звільняється від відповідальності, передбаченої п. 4.3 цього договору, зокрема сплати пені, суд не знаходить правових підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 1405,8 грн., та відповідно вказана сума не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

В силу вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки строк оплати за надані у квітні-червні 2014 року охоронні послуги не наступив, суд вважає безпідставними нарахування суми 3% річних у розмірі 228,64 грн. та відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Отже позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 160,30 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 12136,00 грн., пені у розмірі 962,71 грн. та 3% річних у розмірі 160,00 грн., в іншій частині суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

За таких підстав, судовий збір у розмірі 1827,00 грн. покладається на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 611, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33-34, 38, 43, 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України;

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" (61166, Харків, вул. Коломенська, 3; ідентифікаційний номер 244730320302; свідоцтво № 200017039, п/р 26003016815352 в Філії АТ "УКРСІМБАНКУ", МФО 351618, м. Харків, код 24473039) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальна служба охорони "БАРС" (61057 м. Харків, вул. Сумська, 5, к. 2; код 38001807; п/р 26001360015 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, МФО 380805) 12136,00 грн. основного боргу, 962,71 грн. пені, 160,30 грн. - 3% річних, 1827,00 грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 17.10.2014 р.

Суддя М.І. Шатерніков