Рішення

від 02.10.2014 по справі 686/219/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

---

Справа № 686/219/14-ц

Провадження № 22-ц/792/1585/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2014 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Баса О.Г.

суддів: Карпусь С.А., Матковської Л.О.

при секретарі Бондарі О.В.

з участю: ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2, представника ПАТ „Дельта Банк"

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 02 червня 2014 року за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, визнання та припинення права власності на предмет іпотеки.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

В січні 2014 року ПАТ "Дельта Банк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, Державної реєстраційної служби України про звернення стягнення на предмет іпотеки, визнання та припинення права власності на предмет іпотеки. В обґрунтування своїх вимог вказувало, що 14.04.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк" (далі Банк) та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №11332890000, відповідно до умов якого останній отримав кредит в сумі 27 тисяч доларів США під 14% річних за користування кредитними коштами строком до 13.04.2018 року. В забезпечення виконання умов договору між Банком та ОСОБА_1 в той же день був укладений договір іпотеки, згідно з яким останній передав в іпотеку нерухоме майно: нежиле приміщення - техповерх, площею 52,7 кв.м. в буд. АДРЕСА_1. ОСОБА_1 зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 11.11.2013 року утворилась заборгованість за кредитом в сумі 261 378,29 грн., з яких 20920,97 доларів США, що еквівалентно відповідно до

---

Головуючий у першій інстанції -Карплюк О.І. Провадження № 22-ц/792/1585/14

Доповідач - Карпусь С.А. Категорія № 19, 27

курсу НБУ, 167221,31 грн. заборгованість за кредитом та 11779,93 доларів США, що еквівалентно 94156,98 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом. Право вимоги по цьому кредитному договору перейшло до ПАТ „Дельта Банк" на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 8 грудня 2011 року. Тому позивач просив в рахунок виконання зобов'язання щодо оплати заборгованості по кредитному договору в розмірі 261378,29 грн. звернути стягнення на нежиле приміщення - техповерх, площею 52,7 кв.м. в буд. АДРЕСА_1 шляхом передачі його іпотекодержателю ПАТ „Дельта Банк" у власність та визнати за ним право власності на предмет іпотеки, припинити право власності ОСОБА_1 на нього, зобов'язати Державну реєстраційну службу України здійснити державну реєстрацію права власності та стягнути з ОСОБА_1 судові витрати.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 08 квітня 2014 року позовну заяву ПАТ "Дельта Банк" в частині вимог до Державної реєстраційної служби України про зобов'язання здійснити реєстрацію права власності залишено без розгляду.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 02 червня 2014 року позов задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, укладеного 14 квітня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1, в сумі 261 378 грн. 29 коп. звернуто стягнення на предмет іпотеки: нежиле приміщення - техповерх, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 52,7 кв.м., шляхом передачі його іпотекодержателю публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» у власність.

Визнано за іпотекодержателем публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» право власності на предмет іпотеки: нежиле приміщення - техповерх, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 52,7 кв.м., на підставі договору іпотеки, укладеного 14 квітня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1.

Припинено право власності ОСОБА_1 на предмет іпотеки: нежиле приміщення - техповерх, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 52,7 кв.м..

В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає рішення суду незаконним, просить його в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам, порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема положень ст.ст. 36,37 Закону України «Про іпотеку». Суд не врахував роз'яснень наданих в п. 38 постанови Пленуму ВССУ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5. В матеріалах справи відсутні докази про отримання ним письмової вимоги Банку про усунення порушення зобов'язання за кредитом, яка є обов'язковою в розумінні ст. 35 Закону України «Про іпотеку». Рішення суду суперечить вимогам п.2 ст. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

В запереченні на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення, просив відхилити її доводи.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставою для зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції правильно встановив, що 14 квітня 2008 року між між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту №11332890000, відповідно до умов якого останній отримав кредит в сумі 27 тисяч доларів США строком до 13.04.2018 року зі сплатою 14% річних за користування кредитними коштами.

На забезпечення виконання зобов'язань за цим договором між кредитором як іпотекодержателем та відповідачем як іпотекодавцем укладено договір іпотеки від 14 квітня 2008 року, відповідно до якого іпотекодавець передав у іпотеку іпотекодержателю на забезпечення виконання зобов'язань за договором належне йому на праві власності нежиле приміщення - техповерх, загальною площею 52,7 кв.м., який знаходиться по АДРЕСА_1.

08 грудня 2011 року між ПАТ „УкрСиббанк" та ПАТ „Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами. Відповідно до умов договору до ПАТ „Дельта Банк" перейшло право вимоги, що виникло з цього договору про надання споживчого кредиту та договору іпотеки у обсязі та на умовах, що існували у первісного кредитора. Тобто до позивача перейшло у т. ч. право звернення стягнення на предмет іпотеки, що узгоджується з приписами ст. 514 ЦК України.

Через неналежне виконання умов договору про надання споживчого кредиту у відповідача станом на 11.11.2013 року утворилась заборгованість у розмірі 261 378 грн. 29 коп., яка складається з 167 221 грн. 31 коп. заборгованості за кредитом та 94 156 грн. 98 коп. заборгованості по процентам.

Ці обставини сторонами не заперечуються і підтверджуються матеріалами справи.

Частиною 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 3 ст. 36 цього ж Закону передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Пунктом 5.2.1. договору іпотеки сторони передбачили застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом позасудового врегулювання, згідно з яким іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку".

Згідно ч.1 статті 37 цього Закону іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

За таких обставин та з урахуванням наведених вимог закону, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо наявності підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за позивачем права власності на предмет іпотеки на підставі рішення суду відповідно до статей 36, 37 Закону України "Про іпотеку", у зв'язку з чим у рахунок погашення заборгованості у сумі 261 378 грн. 29 коп. передав у власність ПАТ „Дельта Банк" зазначений предмет іпотеки, визнавши за останнім право власності на нього та припинивши право власності ОСОБА_1 на техповерх будинку АДРЕСА_1.

Також правильними є висновки суду про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про припинення права користування жилим приміщення усіх мешканців, які проживають та зареєстровані в будинку по АДРЕСА_1. Такий будинок є багатоквартирним і в ньому проживають особи, які не мають відношення до стосунків Банку та ОСОБА_1 і крім того, предметом іпотеки є нежиле приміщення - техповерх житлового будинку, а не весь житловий будинок з його жилими приміщеннями.

Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків суду.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивачем не дотримано процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, не заслуговують уваги.

Як видно з матеріалів справи, 5 листопада 2013 року за вихідним № 8955494 від 30.10.2013 року відповідачу було направлено повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання порушеного зобов'язання у тридцятиденний строк за тією адресою, що зазначена в кредитній справі, про зміну місця проживання він Банк не повідомив (а.с.55-59). Відповідач отримав копію позовної заяви, яка фактично є письмовою вимогою, надавши суду заперечення (а.с. 147-150).

Частиною 1 ст. 35 Закону України „Про іпотеку" встановлено, що в разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону .

Невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України .

Твердження апелянта про те, що на технічному плані будинку по АДРЕСА_1 відсутній предмет іпотеки, спростовується матеріалами справи та не порушує будь-яких майнових прав відповідача. Згідно договору купівлі-продажу від 14 квітня 2008 року ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_4 нежиле приміщення техповерх загальною площею 52,7 кв.м. по АДРЕСА_1, право власності на яке за ним зареєстроване 14.04.2008 року і тоді ж виготовлений технічний паспорт. Зазначений договір та державна реєстрація права власності на цей об'єкт є чинними.

Не спростовують висновків суду й посилання відповідача на те, що судом не застосовано до спірних правовідносин ЗУ „Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", оскільки таким законом регулюються питання щодо нерухомого житлового майна, яке є предметом іпотеки. Відповідач передав в іпотеку нежиле приміщення - техповерх.

Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, постановляючи рішення про передачу зазначеного нерухомого майна у власність ПАТ „Дельта Банк", поза увагою суду залишились вимоги ч.3 ст. 37 ЗУ „Про іпотеку", відповідно до яких іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

В засіданні апеляційного суду сторони погодились, що майно передається у власність іпотекодержателя за ринковою ціною, яка визначена в п. 1.2. договору іпотеки за 184968 грн. Тому таку оцінку колегія суддів приймає до уваги та вважає необхідним доповнити резолютивну частину рішення суду від 2 червня 2014 року вказівкою щодо вартості предмета іпотеки, за якою іпотекодержатель набуде предмет іпотеки у власність.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 02 червня 2014 року залишити без змін, доповнивши резолютивну частину рішення вказівкою щодо вартості предмета іпотеки - в рахунок погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, укладеного 14 квітня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_1, в сумі 261 378 грн. 29 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки: нежиле приміщення - техповерх, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 52,7 кв.м., вартістю 184 968 грн. шляхом передачі його у власність іпотекодержателю публічному акціонерному товариству "Дельта Банк".

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий /підпис/ Судді /підписи/

Згідно оригіналу: суддя апеляційного суду С.А. Карпусь