Рішення

від 16.10.2014 по справі 909/969/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2014 р. Справа № 909/969/14 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Косівської районної ради, майдан Незалежності,11, м.Косів, Івано-Франківська область,78600

до відповідача: відділу будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Косівської районної державної адміністрації, майдан Незалежності,11, м.Косів, Івано-Франківська область,78600

про стягнення 2961,68 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Грималюк Л.Д. - представник, (довіреність № 224/02-2 від 18.09.2014)

від відповідача: не з"явився,

ВСТАНОВИВ:

Косівська районна рада звернулась в суд із позовом до відділу будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Косівської районної державної адміністрації про стягнення 2961,68 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов"язання щодо відшкодування витрат на утримання майна та надання комунальних послуг та обґрунтовано положеннями ст.11, 509, 525, 526, 611, 631 Цивільного та 193 Господарського кодексів України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання жодного разу не з"явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином ухвалами суду від 04.09.14 та 23.09.14, що підтверджується повідомленням про вручення від 29.09.14 № 12674, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав.

На момент розгляду справи судом заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Частиною 3 статті 22 ГПК України встановлено обов"язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Крім того, згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи в порядку, передбаченому статтею 75 ГПК України .

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, вислухавши представника позивача, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

04.01.11 між сторонами даного спору укладено договір №54 безоплатного користування майном відповідно до якого майнодавець передає, а майноутримувач приймає в безоплатне користування частину приміщень.

Згідно п.1.1.2 загальна площа приміщень , які передаються в користування -52,05 м.кв.

Оплата послуг за електропостачання, теплопостачання, водовідведення, вивіз нечистот та інші комунальні послуги проводяться на протязі місяця наступного за звітним, згідно розрахунку та акту виконаних робіт. Вартість договору визначається пропорційно розміру займаної площі користування у відсотках від загальної площі адміністративної будівлі районної ради (п.2.3.7.).

18.02.13 між сторонами по справі укладено договір №13 про відшкодування витрат на утримання майна та надання комунальних послуг. Відповідно до п.1.1. даного договору майнодавець забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт приміщень, що знаходяться в будівлі за адресою : м.Косів, майдан Незалежності, 11, загальною площею 52,05кв.м. , а також утримання прибудинкової території, а майноутримувач бере участь у витратах майнодавця на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі. Майноутримувач користується приміщенням, загальною площею 52,05 кв.м. розміщене на 3 поверсі будівлі.

Пунктом 2.1.2 договору передбачено, що позивач забезпечує надання майноутримувачу комунальних послуг (електропостачання, теплопостачання, водовідведення, вивіз нечистот інші комунальні послуги) за діючими розцінками і тарифами, а відповідно до п.2.2.3. договору відповідач не пізніше 31 числа поточного місяця зобов"язаний вносити плату на рахунок майнодавця на відшкодування оплати послуг водопостачання, водовідведення, інші комунальні послуги. Оплата послуг за електропостачання здійснюється згідно рахунків та існуючих на час здійснення оплати тарифів на електроенергію.

Факт понесення позивачем витрат на оплату електропостачання, теплопостачання, водовідведення, вивіз нечистот інші комунальні послуги підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками, оригінали яких оглянуто в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи та довідкою про споживання та оплату комунальних послуг установами, які орендують приміщення в Косівській районній раді.

В порушення умов договору, відповідач прийняті на себе договірні зобов'язання належним чином не виконав, борг за надані послуги не оплатив.

З метою досудового врегулювання спору позивач направляв відповідачу претензію №305/02-32 від 05.12.13 з вимогою погасити заборгованість в сумі 2961,68 грн., проте відповідач залишив її без відповіді і задоволення.

За змістом ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Наведена правова норма кореспондується зі статтею 509 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічні положення закріплено у ст.174 Господарського кодексу України: господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України передбачено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 33 ГПК України покладено обов'язок на кожну зі сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач заперечень проти позову чи доказів виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував, тому суд вважає позовну вимогу щодо стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат в сумі 2961,68 грн. обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 1827,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 612, 614 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 49, 75, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Косівської районної ради до відділу будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Косівської районної державної адміністрації про стягнення 2961,68 грн. задовольнити.

Стягнути з відділу будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Косівської районної державної адміністрації (майдан Незалежності,11, м.Косів, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 34159750) на користь Косівської районної ради (майдан Незалежності,11, м.Косів, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 04054429) - 2961,68 (дві тисячі дев"ятсот шістдесят одну гривню шістдесят вісім копійок) - заборгованості та 1827,00 (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.10.14

Суддя Максимів Т. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"