Постанова

від 16.10.2014 по справі 809/3003/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2014 р. Справа № 809/3003/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Грицюка П.П.

при секретарі Ткачук І.М.,

за участю:

прокурора Голіней О.М.,

представника позивача Сендунь М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: прокурора Галицького району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Галицькому районі ГУ Міндоходів в Івано-Франківської області

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Віктор"

про стягнення заборгованості в сумі 6807,31 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Галицького району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Галицькому районі ГУ Міндоходів в Івано-Франківської області (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Віктор" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 6943,58 грн.

16.10.2014 року представник Державної податкової інспекції у Галицькому районі ГУ Міндоходів в Івано-Франківської області в судовому засіданні подав заяву про зменшення позовних вимог з підстав погашення відповідачем податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 136, 27 грн (а.с. 59). Просив стягнути суму податкового боргу за платежем податок на прибуток в сумі 6807,31 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов'язку встановленого підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, статтею 38 Податкового кодексу України не сплатив узгоджені податкові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 6807,31 грн.

Представник позивача та прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві. Просили позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду адміністративної справи повідомлявся належним чином (а.с. 55). Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатись і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши подані письмові докази, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і належний до задоволення виходячи із наступних підстав.

Суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами законодавства в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Віктор" 28.06.1996 року зареєстроване, як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с. 47-48).

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 01.01.2011 року регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків і зборів зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але несплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).

Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 54.3. статі 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством. При цьому, підпунктами 54.3.1. - 54.3.6. пункту 54.3. статті 54 Кодексу передбачені випадки визначення сум зобов'язання контролюючим органом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, відповідач самостійно подав до ДПІ у Галицькому районі декларацію з податку на прибуток за 2013 рік, відповідно до якої нарахований податок на прибуток становить 718,00 грн ( а.с. 22-23).

Крім того, на підставі акта перевірки №102/231/23925775 від 01.10.2003 року позивачем виставлене податкове повідомлення - рішення №4673/0000732310/0 від 06.10.2003 року та визначено податкове зобов'язання в розмірі 12372,00 грн за основним платежем та 3048, 00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.26).

В судовому засіданні досліджено, що відповідачем оскаржувалось податкове повідомлення - рішення №4673/0000732310/0 від 06.10.2003 року.

Так, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.09.2010 року (справа №2а-2234/10/0970) залишено позовну заяву без розгляду за позовом ТзОВ "Віктор" до ДПІ в Галицькому районі про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення №4673/0000732310/0 від 06.10.2003 року та зобов'язання вчинити дії (а.с. 27).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2012 року (справа №37473/10/9104) апеляційну скаргу ТзОВ "Віктор" - залишено без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.09.2010 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №2а-2234/10/0970 - без змін (а.с. 30-31). Зазначена ухвала набрала законної сили з моменту проголошення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.03.2013 року (справа №К/9991/56913/12 касаційну скаргу ТзОВ "Віктор" відхилено. Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2012 року та ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.09.2010 року залишено без змін (а.с. 29). Зазначена ухвала набрала законної сили з моменту проголошення.

З врахуванням наведених обставин, зобов'язання, яке визначено податковим повідомлення - рішення №4673/0000732310/0 від 06.10.2003 року в розмірі 12372,00 грн за основним платежем та 3048, 00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями стало узгодженим з 21.08.2012 року, тобто з моменту проголошення рішення судом апеляційної інстанції.

Дослідженими в судовому засіданні картками особового рахунку платника (а.с. 9-18, 62), довідкою про стан заборгованості (а.с. 19) встановлено, що відповідачем частково погашено зобов'язання, яке визначено податковим повідомлення - рішення №4673/0000732310/0 від 06.10.2003 року.

Однак, станом на 10.09.2014 року не сплаченим залишається податковий борг товариства з обмеженою відповідальністю " Віктор" за платежем податок на прибуток в розмірі 6807,31 грн, у тому числі пеня - 388,34 грн.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно пункту 59.5 даної статті Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що відповідно до п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у зв'язку з наявностю податкового боргу відповідачу було направлено податкову вимогу від 16.08.2013 року № 3-22 (а.с. 28). На час розгляду справи вищезазначена податкова вимога є не оскаржена та не відкликана.

Таким чином, податок на прибуток утворює податковий борг відповідача в загальному розмірі 6807,31 гривень, який ним не сплачено.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Кодексу контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Віктор" (77111, вул. Шухевича, буд. 16 кв. 40, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 23925775) в дохід бюджету податковий борг в сумі 6807 (шість тисяч вісімсот сім) гривень 31 копійку, з рахунків у банках, які обслуговують платника та за рахунок готівки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Грицюк П.П.

Постанова складена в повному обсязі 21.10.2014 року.