Рішення

від 09.10.2014 по справі 910/18038/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18038/14 09.10.14

За позовом Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи»

До Видавничого дому «Академперіодика» Національної академії наук України

Про стягнення 23 692,15 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Кравченко І.В. представник за довіреністю № б/н від 08.01.14.

Від відповідача: Суховатіцина О.П. представник за довіреністю № 129 від 17.09.14.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовні вимоги Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» (далі - позивач) до Видавничого дому «Академперіодика» Національної академії наук України (далі - відповідач) про стягнення 28 258,67 грн., а саме: 23 224,48 грн. - основного боргу, 467,67 грн. - 3% річних, 2 790,01 грн. - збитків від інфляції, 1 776,51 грн. - пені.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідачем не сплачено грошові кошти за надані послуги за Договором № 00-1814-13/ЦБ від 01.11.13., що зумовило нарахування пені, 3% річних, збитків від інфляції та звернення Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» з даним позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.14. порушено провадження у справі № 910/18038/14 та призначено її до розгляду на 23.09.14.

19.09.14. представником відповідача через відділ діловодства суду було подано клопотання про зменшення судом розміру штрафних санкцій до 500,00 грн.

В судовому засіданні 23.09.14. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 09.10.14., про що сторони були повідомлені під розписку.

26.09.14. представником позивача через відділ діловодства суду було подано письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні 09.10.14. представником позивача було підтримано подану ним 09.10.14. через відділ діловодства суду заяву про зменшення на підставі с. 22 ГПК України розміру позовних вимог, відповідно до якої Державне підприємство «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» просить суд стягнути з відповідача на свою користь 23 692,15 грн., а саме: 23 224,48 грн. - основного боргу, та 467,67 грн. - збитків від інфляції.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вказану заяву про зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом, отже має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Вказане також викладено в п. 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/2351 від 20.10.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" та п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

В судовому засіданні 09.10.14. представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі з врахуванням заяви від 09.10.14

Представник відповідача в судовому засіданні 09.10.14. відмовився від заяви про зменшення розміру штрафних санкцій, в зв'язку з тим, що позивач зменшив розмір своїх позовних вимог, та не заперечував проти суми основного боргу та 3% річних.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 910/18038/14.

В судовому засіданні 09.10.14. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.13. між позивачем (далі - Виконавець) та відповідачем (далі - Замовник) було укладено Договір № 00-1814-13/ЦБ на виконання експертизи проекту будівництва (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Замовник доручає Виконавцю провести експертизу проекту будівництва щодо дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, а також кошторисної частини (далі - Експертиза). Назва проекту будівництва: Капітальний ремонт з переплануванням та технічним переоснащенням лабораторного корпусу № 5 (Літера Д) Видавничого дому «Академперіодика» НАН України по вул. Булаховського, 2 у Святошинському районі м. Києва.

Строк дії Договору сторонами погоджено п. 9.1 з моменту його підписання сторонами (01.11.13.) і діє до 31.12.13., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами передбачених Договором зобов'язань.

Відповідно до п. 1.2 Договору, результати робіт надаються Замовнику у вигляді письмового звіту за результатами проведеної експертизи відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.11. № 560 "Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" та ДСТУ-Н Б А.2.2-10:2012 "Настанова з організації проведення експертизи проектної документації на будівництво" (далі - Звіт).

Згідно з п. 2.1 Договору вартість проведення експертизи визначається згідно з ДБН Д.1.1-7-2000 "Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України", затвердженими наказом Держбуду України від 14.12.00. № 285, та іншими нормативно-правовим актами, які визначають порядок розрахунку вартості експертизи.

Вартість проведення експертизи Виконавцем за цим Договором складає: 19 353,73 грн., крім того ПДВ 3 870,75 грн., а всього 23 224,48 грн. (п. 2.2 Договору).

Вартість Експертизи викладено у Протоколі погодження договірної ціни (додаток 1 до Договору), який підписаний Сторонами та скріплений їх печатками (п. 2.3 Договору).

Положеннями п. 2.4 Договору встановлено, що Замовник у строк не більше п'яти календарних днів з дня підписання акта приймання-передачі виконаних робіт зобов'язується відповідно до цього акту здійснити на користь Виконавця оплату у розмірі 100% вартості виконаних робіт за Договором.

Відповідно до п. 2.5 Договору оплата здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківській рахунок Виконавця.

Згідно з п. 5.1 Договору, приймання Замовником виконаних робіт за Договором оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт.

На виконання умов Договору між сторонами було підписано та скріплено печатками Акт від 19.12.13. приймання-передачі виконаних робіт за Договором, відповідно до якого загальна вартість виконаних за Договором робіт становить 23 224,48 грн.

Спір у справі виник в зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором по оплаті наданих послуг.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За своєю правовою природою Договір є договором про надання послуг.

Згідно з ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як відзначалось судом, положеннями п. 2.4 Договору встановлено, що Замовник у строк не більше п'яти календарних днів з дня підписання акта приймання-передачі виконаних робіт зобов'язується відповідно до цього акту здійснити на користь Виконавця оплату у розмірі 100% вартості виконаних робіт за Договором.

Разом з тим, відповідач вказаної оплати не здійснив.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 224 від 05.02.14. з вимогою сплатити наявну заборгованість за Договором.

На зазначену претензію відповідачем було надано відповідь за № 35 від 13.02.14., в якій Замовник посилався на відсутність в нього фінансування та вказував на те, що після отримання грошових коштів останні будуть перераховані на рахунок позивача.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прийняв замовлені ним послуги однак не оплатив їх вартості, грошові кошти в розмірі 23 224,48 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

При цьому, судом враховано, що відповідач проти стягнення основного боргу в розмірі 23 224,48 грн. не заперечував.

З огляду на все викладене вище позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 467,67 грн. - 3% річних.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перерахунком суду, розмір відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання складає 467,67 грн., що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому, судом враховано, що відповідач проти стягнення 3% річних в розмірі 467,67 грн. не заперечував.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Видавничого дому «Академперіодика» Національної академії наук України (01004, м. Київ, вул. Терещенківська, б. 4; ідентифікаційний код 22927803) на користь Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, б. 26; ідентифікаційний код 35691621) 23 224 (двадцять три тисячі двісті двадцять чотири) грн. 48 коп. - основного боргу, 467 (чотириста шістдесят сім) грн. 67 коп. - 3% річних, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.10.14.

Суддя Т.М. Ващенко