Рішення

від 21.10.2014 по справі 904/5746/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.10.14р. Справа № 904/5746/13

За позовом Прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Сарбона", м. Дніпропетровськ

Третя особа: фізична особа ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Сарбона", м. Дніпропетровськ

до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

Третя особа: фізична особа ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

За участю Прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ

про розірвання договору оренди земельної ділянки

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

Прокурор: Ягольник Г.В., прокурор відділу прокуратури м. Дніпропетровська, службове посвідчення № 016143 від 12.04.2013р.; Шустова В.А., старший прокурор прокуратури Індустріального району м. Дніпропетровська , посвідчення № 003666 від 12.09.2012р.;

від позивача (за первісним позовом) - не з'явився;

від відповідача (за первісним позовом) - ОСОБА_3, дов. б/н від 01.07.2013р.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Індустріального району м. Дніпропетровська звернувся до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради з позовною заявою, в якій просив суд внести зміни до п. 3.1., п.3.2. Договору оренди земельної ділянки від 16.07.2003 року, укладеного між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційної фірми "Сарбона", посвідченого нотаріусом ДМНО ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за №6068, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 3921 від 28.07.2013р., виклавши їх в наступній редакції:

3.1. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 261 789рн. 29 коп.

3.2. Орендна плата за користування земельною ділянкою не є сталою та може змінюватись у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та встановлюється обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі, що встановлюється цим кодексом.".

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2013р. в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.12.2013р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2013р. у справі № 904/5746/13 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.04.2014р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2013р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.12.2013р. у справі № 904/5746/13 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Відповідно до п. 3.1.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду розгляд справи № 904/5746/13 доручено судді Назаренко Н.Г.

Ухвалою господарського суду від 29.04.2014р. справа прийнята до провадження новим складом суду, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 12.05.2014р. та залучено до участі у справі в якості Третьої особи без самостійних вимог на боці Відповідача - фізичну особу ОСОБА_1

07.05.2014р. до початку розгляду господарським судом справи по суті від Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Сарбона» надійшла зустрічна позовна заява про розірвання договору оренди земельної ділянки від 16.07.2003р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційної фірми "Сарбона" на земельну ділянку загальною площею 0,5862 га за адресою: АДРЕСА_1, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 1210100000:04:002:0045, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 6068, зареєстрований Дніпропетровським міським управлінням земельних ресурсів за № 3921 від 28.07.2003р., яка прийнята судом для спільного розгляду з первісним позовом.

В обґрунтування позову позивач за зустрічною позовною заявою послався на те, що рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2011 року по справі №2-1057/11 (т. 1, а.с. 224-226) було визнано право власності на нерухоме майно: А-1, А 1 - 1 - цегла цвяховий цех, дротовий цех №1, загальною площею 397, 5 кв. а 1 - сходи, Б-2, Б 1 -1, над Б 1 - 1, б-1 - з/бет. панелі адміністративно-побутовий комплекс, прибудова, веранда, підсобне приміщення, загальною площею: 146, 8 кв.м., б- сходи, б 1 , б 2 - ганки, В-1 - цегла склад, загальною площею: 137, 5 кв. м, Г-1 - цегла вартова, загальною площею 4, 4 кв.м, г - майданчик із сходами, Д-1 - цегла дротовий цех №2 площею 561,0 кв. м, Е, И, Ж - навіси, 1-5, І, ІІ- огорожа, мостіння. (далі - будівлі та споруди) за ОСОБА_5.

За вказаним рішенням суду до фізичної особи ОСОБА_5 перейшло право власності на будівлі та споруди, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за новим власником, а саме ОСОБА_5.

Згідно витягу про державну реєстрацію прав від 30.08.2011 року (т.1, а.с. 227), право власності на нерухоме майно - будівлі та споруди, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровано за громадянином ОСОБА_5, на підставі рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17.05.2011 року та ухвали зазначеного суду від 10.08.2011 року.

29.03.2012 року ОСОБА_5 уклав договір дарування із ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за №638 (т. 1, а.с. 228).

Відповідно до вказаного договору дарування до ОСОБА_1 перейшла 1/2 будівель та споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до Технічного паспорту на будівлі та споруди які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, власниками є ОСОБА_5 та ОСОБА_1. (т. 2, а.с. 1-17).

Таким чином, позивач за зустрічним позовом вважає, що станом на дату звернення з позовом Прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська, діючого в інтересах Дніпропетровської міської ради, у власності Відповідача - ТОВ "ВКФ "Сарбона" вказані вище будівлі та споруди не знаходились, у зв'язку з чим просить задовольнити зустрічну позовну заяву, в задоволені первісного позову - відмовити.

Прокурор в ході судового розгляду справи підтримав первісний позов, проти зустрічної позовної заяви не заперечив.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) первісний позов підтримав, просив суд його задовольнити, проти зустрічної позовної заяви заперечив.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) проти первісного позову заперечив, просив суд відмовити в його задоволенні, зустрічний позов підтримав, просив суд його задовольнити.

Третя особа - ОСОБА_1 зустрічну позовну заяву підтримав, надав пояснення у справі.

Розгляд справи в судовому засіданні відкладався з 12.05.2014р. на 26.05.2014р., з 26.05.2014р. на 02.06.2014р., з 02.06.2014р. на 08.07.2014р., з 08.07.2014р. на 14.07.2014р.

Ухвалою суду від 02.06.2014р. строк розгляду справи продовжено до 14.07.2014р.

Враховуючи, що на спірній земельній ділянці розташована значна кількість будівель та споруд, та приймаючи до уваги заперечення позивача за первісним позовом щодо можливої наявності на спірній земельній1 ділянці об'єктів нерухомості, які можуть належати позивачу за зустрічним позовом, суд ухвалою від 14.07.2014 р. призначав судову експертизу.

26.09.2014 р. до господарського суду від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшла справа № 904/5746/14 та повідомлення про неможливість проведення експертизи у зв'язку із несплатою рахунку вартості робіт з проведення експертизи.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними документами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, на підставі чого суд поновив провадження у справі та призначив судове засідання на 20.10.14р.

В судове засідання 20.10.14р. позивач (за первісним позовом) свого повноважного представника не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи представником сторони не заявлялось.

У судовому засіданні 20.10.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.07.2003 року між Дніпропетровською міською радою (далі - первісний Позивач Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Сарбона" (далі - первісний Відповідач, Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №6068. та зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 28.07.2003 р. за №3921.

Згідно п.1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду на умовах цього договору земельну ділянку площею 0,5862 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для фактичного розміщення складських будівель, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 1210100000:04:002:0045 згідно з платаном земельної ділянки що додається.

Підставою для передачі земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 18.06.2003 / №123/10 (п.1.2. Договору).

Пунктом 1.3. Договору встановлено, що грошова оцінка земельної ділянки складає згідно з довідкою про грошову оцінку земельної ділянки на момент укладення цього договору: 2 230 502,02 грн.

Відповідно до п. 2.1. Договору земельна ділянка передається до 18.06.2018 р. Після закінчення терміну договору його дія скінчується.

Сума орендної плати за користування земельною ділянкою на термін дії договору складає 334 575, 30 грн. (п. 3.41. Договору).

Згідно п. 3.2. Договору орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується у грошовій формі в розмірі земельного податку за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року.

Розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміни ставок земельного податку (п. 3.3. Договору).

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що сума орендної плати індексується у разі збільшення ставок земельного податку за умови виплати її у повному обсязі до закінчення терміну дії договору.

Згідно п. 4.1. Договору цільове призначення земельної ділянки: фактичне розміщення складських будівель.

Відповідно до п.п. 8.1., 8.2. Договору зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо умов договору оренди та інші спори вирішуються у судовому порядку.

Право користування земельною ділянкою припиняється шляхом розірвання дійсного договору в таких випадках: за взаємно згодою сторін (п. 9.2., п. 9.2.1. Договору).

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2011 року по справі №2-1057/11 (т. 1, а.с. 224-226) було визнано право власності на нерухоме майно: А-1, А 1 - 1 - цегла цвяховий цех, дротовий цех №1, загальною площею 397, 5 кв. а 1 - сходи, Б-2, Б 1 -1, над Б 1 - 1, б-1 - з/бет. панелі адміністративно-побутовий комплекс, прибудова, веранда, підсобне приміщення, загальною площею: 146, 8 кв.м ., б- сходи, б 1 , б 2 - ганки, В-1 - цегла склад, загальною площею : 137, 5 кв . м, Г-1 - цегла вартова, загальною площею 4, 4 кв.м, г - майданчик із сходами, Д-1 - цегла дротовий цех №2 площею 561,0 кв. м , Е, И, Ж - навіси, 1-5, І, ІІ- огорожа, мостіння. (далі - будівлі та споруди) за ОСОБА_5.

За вказаним рішенням суду до фізичної особи ОСОБА_5 перейшло право власності на будівлі та споруди, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за новим власником, а саме ОСОБА_5.

Згідно витягу про державну реєстрацію прав від 30.08.2011 року (т.1, а.с. 227), право власності на нерухоме майно - будівлі та споруди, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровано за громадянином ОСОБА_5, на підставі рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17.05.2011 року та ухвали зазначеного суду від 10.08.2011 року.

29.03.2012 року ОСОБА_5 уклав договір дарування із ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за №638 (т. 1, а.с. 228).

Відповідно до вказаного договору дарування до ОСОБА_1 перейшла 1/2 будівель та споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до Технічного паспорту на будівлі та споруди які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, власниками є ОСОБА_5 та ОСОБА_1. (т. 2, а.с. 1-17).

Таким чином, станом на дату звернення з позовом Прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська, діючого в інтересах Дніпропетровської міської ради, у власності Відповідача - ТОВ «ВКФ «Сарбона» вказані вище будівлі та споруди не знаходились.

В свою чергу, 07.08.2013 року ТОВ «ВКФ «Сарбона» звернулось до Дніпропетровської міської ради з листом про припинення договору оренди з підстав переходу права власності на будівлі, що розташовані на орендованій земельній ділянці (т. 1, а.с.231), але до теперішнього часу жодних дій Дніпропетровська міська рада не здійснила.

Відповідно до положень статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ст.ст. 598, 653 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема в разі розірвання договору; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Загальні підстави для зміни або розірвання договору передбачені ст.ст. 651, 652 ЦК України.

Відповідно до пунктів 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Судом встановлено, що 1/2 частину об'єкта нерухомості на земельній ділянці, яка є предметом договору оренди, відповідачем було відчужено іншій особі.

Виникнення права власності або користування землею врегульовано Земельним кодексом України.

Відповідно до частини першої ст. 31 ЗУ "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Припинення договору оренди землі шляхом його розірвання врегульовано ст. 32 Закону України „Про оренду землі", згідно з ч. 1 якої на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду.

Згідно з частиною першою ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти.

Відповідно з частиною другою цієї ж статті якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно з ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно пункту "е" частини першої ст. 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Частиною першої статті 377 ЦК України також передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Як роз'яснено в п. 2.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у вирішенні спорів щодо переходу права власності на земельну ділянку внаслідок переходу права власності на житлові будинки, будівлі, споруди, що на них розміщені, судам необхідно досліджувати умови договору купівлі-продажу зазначеного нерухомого майна, наявність у продавця визначених законом документів, що посвідчують право на земельну ділянку, відповідність нерухомого майна, розміщеного на відповідних земельних ділянках, ознакам житлового будинку (будівлі, споруди), здійснення державної реєстрації права власності особи, яка придбала відповідне нерухоме майно, з урахуванням положень статей 331, 376 ЦК України, статей 116, 123, 124, 126 ЗК України.

Правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. Новий власник будинку (будівлі, споруди) у зв'язку з цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень". Таке оформлення здійснюється з урахуванням законодавчих приписів, зазначених в абзацах другому - п'ятому підпункту 2.12 пункту 2 цієї постанови, і положень постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2009 N 439 "Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку".

Отже, виходячи із вищенаведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу - права власності або права користування.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Вимоги, що пред'являються до доказів визначені ст.34 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, позивач за первісним позовом всупереч вимогам ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження та обґрунтування своїх позовних вимог щодо наявності на спірній земельній ділянці об'єктів нерухомості, що належать на праві власності ТОВ «ВКФ «Сарбона».

На підставі викладеного підлягають задоволенню зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «виробничо-комерційна фірма «Сарбона» про розірвання договору оренди земельної ділянки від 16 липня 2003 р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «виробничо-комерційна фірма «Сарбона» на земельну ділянку загальною площею 0,5862 га за адресою: АДРЕСА_1, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 1210100000:04:002:0045, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №6068, зареєстрований Дніпропетровським міським управлінням земельних ресурсів за № 3921 від 28 липня 2003р.

Враховуючи, що Договір оренди земельної ділянки від 16 липня 2003 р., укладений між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «виробничо-комерційна фірма «Сарбона» загальною площею 0,5862 га за адресою: АДРЕСА_1, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 1210100000:04:002:0045, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №6068, зареєстрований Дніпропетровським міським управлінням земельних ресурсів за № 3921 від 28 липня 2003р. є розірваним, вимоги прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська щодо внесення змін в Договір оренди земельної ділянки від 16 липня 2003 р. задоволенню не підлягають.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, як по первісному так і по зустрічному позову слід покласти на позивача за первісним позовом - Дніпропетровську міську раду у сумі 2 365,00 грн.

Керуючись, ст.ст. 4, 12, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 82-85, 115-117 ГПК України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісного позову - відмовити.

Зустрічний позов - задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 16 липня 2003 р., укладений між Дніпропетровською міською радою (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К. Макса, 75, код. ЄДРПОУ 23928791) та Товариством з обмеженою відповідальністю «виробничо-комерційна фірма «Сарбона» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Різнична, 9/68, код ЄДРПОУ 32007887) на земельну ділянку загальною площею 0,5862 га за адресою: АДРЕСА_1, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 1210100000:04:002:0045, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №6068, зареєстрований Дніпропетровським міським управлінням земельних ресурсів за № 3921 від 28 липня 2003р.

Стягнути з Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К. Макса, 75, код. ЄДРПОУ 23928791) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Сарбона» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Різнична, 9/68, код ЄДРПОУ 32007887) 1 218,00 (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на оплату судового збору, про що видати наказ.

Сягнути з Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К. Макса, 75, код. ЄДРПОУ 23928791) на користь Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, р/р 31214206783005 у відділенні банку ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 37989269, МФО 805012, КБКД 22030001) 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім грн.. 00 коп.). судового збору, про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 22.10.2014р.

Суддя Н.Г. Назаренко