ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 904/4026/14 14.10.14 За позовом Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНДК "Буран-17"
Третя особа, яка не
заявляє самостійних
вимог на предмет спору
на стороні позивача 1) Публічне акціонерне товариство "Приватбанк"
2) Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк"
про повернення безпідставно набутого майна 36 000, 00 грн.
Суддя Бондаренко Г.П.
Представники сторін:
Від позивача: Колесник І. О. (дов. № 72 від 20.09.2013)
Від відповідача: не з'явився
Від третьої особи - 1: Тузова В.О. (дов. №2782-К-Н-О від 31.07.2014)
Від третьої особи -2: не з'явився
Відповідно до ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 14.10.2014 оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Переяслав - Хмельницьке районне споживче товариство звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНДК "Буран-17", м. Київ про повернення безпідставно набутого майна.
Ухвалою суду від 17.07.14 залучено в якості відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТНДК "Буран-17" та відкладено розгляд справи на 30.07.14.
У судовому засіданні 30.07.14 позивач надав клопотання про відмову від позовних вимог стосовно відповідача-1 - Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК". А також, просить господарський суд, залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" та направити справу № 904/4026/14 за територіальною підсудністю до м. Києва.
Ухвалою суду від 30.07.2014 року Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі провадження у справі відносно ПАТ "КБ "Приватбанк" припинено на підставі пунктів 1-1 та 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, залучено дану особу до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на підставі ст. 27 ГПК України, а справу передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
14.08.2014 року матеріали господарського справи № 904/4026/14 надійшли до Господарського суду міста Києва та були зареєстровані судом як окрема позовна заява за № 17054/14, яка передана на автоматичний розподіл справ.
За результатами автоматизованого розподілу справ відповідно до п. 2-1 ГПК України справу передано на розгляд судді Бондаренко Г.П.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.08.2014 справу №904/4026/14 прийнято до провадження суддею Бондаренко Г. П. та призначено розгляд справи на 30.09.2014. Цією ухвалою, також, відповідно до ст. 27 ГПК України судом залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ПАТ "Креді Агріколь Банк".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2014 в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 14.10.2014 у зв'язку з неявкою відповідача та третьої особи - 2 в судове засідання, невиконанням відповідачем вимог ухвали суду від 19. 08.2014.
14.10.2014 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником третьої особи - 2 подано клопотання про долучення документів до справи.
В судове засідання представники відповідача та третьої особи - 2 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Представники позивача, третьої особи - 1 в судове засідання з'явились, надали суду усні пояснення по суті справи, позивачем позовні вимоги підтримані в повному обсязі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що без відома позивача з його рахунку через систему «Клієнт - банк» платіжним дорученням № 555 було здійснено операцію по перерахуванню грошових коштів в розмірі 80 000, 00 грн. на рахунок № 26001052758401, з яких 44 000, 00 грн. було знято з зазначеного рахунку, а 36 000, 00 грн. залишилось, які позивач просить суд повернути йому, як безпідставно переведені (набуті).
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, викладеного позивачем не спростував, в судове засідання не з'явився.
Відповідно до наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, адреса місцезнаходження відповідача є: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 36.
Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців на відповідача.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва -
ВСТАНОВИВ:
Платіжним дорученням № 555 від 25.11.2013 з рахунку позивача в ПАТ «Креді Агріколь Банк» № 26001500050955 на рахунок відповідача в Печерській філії ПАТ КБ «Приватбанк» № 26001052758401 перераховано 80 000, 00 грн. з призначенням платежу: за договором постачання № 095 від 21.11.2013 за поставлений товар (кутник метал 22, 3т). Зазначене платіжне доручення було проведено банком платника 25.11.2013.
Згідно викладеного в позовній заяві між позивачем та відповідачем жодних договорів не укладалось, в тому числі і договору постачання № 095 від 21.11.2013.
За заявою позивача від 25.11.2013 Слідчим відділом Переяслав - Хмельницького міського відділу ГУ МВС України в Київській області було відкрито кримінальне провадження № 12013100240001432 від 26.11.2013 за ч. 2 ст. 361 КК України. Досудовим розслідуванням було встановлено, що невстановлена особа, використовуючи електронно-обчислювальну техніку, незаконно перерахувала з рахунку Переяслав - Хмельницького районного споживчого товариства (позивача) № 26002300006667 в банку ПАТ «Креді Агріколь» гроші в сумі 110 000 грн. на рахунок ТОВ «Ланіт - Бі» (код ЄДРПОУ 35075939), в банк АТ «Златобанк» та грошові кошти в сумі 80 000, 00 грн. з рахунку № 26001052758401 на рахунок ТОВ «ТНКД «Буран - 17» (код 38913646) в банк Печерської філії ПАТ «Приватбанк» в м. Києві.
Згідно листа Слідчого відділу Переяслав - Хмельницького міського відділу ГУ МВС України в Київській області вих. № 1459 від 07.05.2014 адресованого позивачу, на рахунку відповідача (№ 26001052758401) залишилось 36 000, 00 грн.
Матеріали справи копії договору постачання № 095 від 21.11.2013 не містять, оригінал зазначеного договору для огляду судом не пред'являвся.
Як вже зазначалося, за твердженням позивача такий договір між позивачем та відповідачем не укладався, як і будь-який інший договір, товар відповідачем позивачу не поставлявся. Вказане твердження позивача матеріалами справи не спростоване, доказів іншого матеріали справи не містять.
Предметом розгляду справи є повернення відповідачем безпідставно набутих 36 000, 00 грн. Доказів повернення відповідачем позивачу грошових коштів в розмірі 36 000, 00 грн., як помилково перерахованих та/або в будь - якому іншому розмірі матеріали справи не містять.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Згідно п. 2.35. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.02.2004 кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.
Відповідно до п. 1.4. зазначеної інструкції неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана у готівковій формі.
Відповідачем в матеріали справи доказів під ставності отримання грошових коштів від позивача за платіжним дорученням № 555 від 25.11.2013 не надано. При цьому, позивачем в матеріали справи надані документи із яких вбачається, порушення кримінального провадження за заявою позивачу по факту незаконного перерахування з рахунку позивача на рахунок відповідача 80 000, 00 грн. невстановленими особами.
Таким чином, за приписами чинного законодавства відповідач зобов'язаний був повернути позивачу кошти зараховані йому платіжним дорученням № 555 від 25.11.2013, як помилково зараховані, адже жодних правовідносин між сторонами не існує.
За приписами ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Строк, протягом якого неналежний отримувач повинен повернути кошти, що помилково зараховані на його рахунок, визначений п. 6 Указу Президента України "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" від 16.03.1995, відповідно до якого підприємства, незалежно від форм власності, мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.
Враховуючи, що жодних правовідносин між позивачем та відповідачем не існує (що не спростовано відповідачем), відповідач безпідставно набув 80 000, 00 грн. від позивача, і відповідно зобов'язаний був, ще 01.12.2013 повернути вказані грошові кошти позивачу. Проте, як встановлено судом на момент розгляду справи судом, відповідач свій обов'язок щодо повернення безпідставно набутих грошових коштів не виконав. Доказів іншого матеріали справи не містять.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів , договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 80 000, 00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк повернення помилково перерахованих грошових коштів, у відповідності до приписів п. 6 Указу Президента України "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" від 16.03.1995 є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 36 000, 00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85, 89 ГПК кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово науково-дослідна компанія "Буран-17" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 36; код ЄДРПОУ 38913646; в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження") на користь Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства (08400, Київська область, м. Переяслав - Хмельницький, вул. Богдана Хмельницького, буд. 31; код ЄДРПОУ 30281564) безпідставно отриманих 36 000 (тридцять шість тисяч) 00 коп. та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 21.10.2014.
Суддя Г.П. Бондаренко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.10.2014 |
Оприлюднено | 24.10.2014 |
Номер документу | 41004084 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Бондаренко Г.П.
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ніколенко Михайло Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ніколенко Михайло Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ніколенко Михайло Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні