Рішення

від 30.09.2014 по справі 911/3564/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2014 р. Справа № 911/3564/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Констракшн";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атласєвробуд";

про стягнення 18 247,25 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача : Гуменяк А.В. (довіреність № 010113 від 02.01.2013 р.);

від відповідача: Стаценко-Сургучова І.С. (довіреність № 56 від 03.09.2014 р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Констракшн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атласєвробуд" про стягнення 18 247,25 грн. авансу, сплаченого за Договором № КП-11-03 від 11.08.2011 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.08.2014 року порушено провадження у справі № 911/3564/14 та призначено справу до розгляду на 08.09.2014 року.

В судове засідання, яке відбулось 08.09.2014 року представник відповідача не з'явився, відповідач вимог ухвали від 21.08.2014 року не виконав, у зв'язку з чим розгляд справи відкладався до 30.09.2014 року.

23.09.2014 року через канцелярію суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти заявленої позивачем суми боргу заперечував та просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 30.09.2014 року відповідачем було подано клопотання про залучення у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ПБС», яке є поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Констракшн", згідно Договору поруки № 130801 від 01.08.2013 року, за зобов'язанням по оплаті коштів за поставлене дизельне паливо за накладною № 40 від 31.08.2011 року в сумі 43 618,66 грн. Враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ПБС» є поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Констракшн" за поставлене дизельне паливо, а не за спірним Договором № КП-11-03 від 11.08.2011 року за надання послуг по перевезенню грунту (предмет спірного договору), подане відповідачем клопотання не обгрунтоване з огляду на зміст позовних вимог, у зв'язку з чим було відхилено судом.

В судовому засіданні 30.09.2014 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судовому засіданні 30.09.2014 року відповідач проти задоволення позову заперечував.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

11.08.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віта Констракшн" (позивач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атласєвробуд" (відповідач, Виконавець) було укладено Договір № КП-11-03 (далі - Договір), згідно п. 1.1 якого Виконавець зобов'язується надати за завданням Замовника послуги (надалі-Послуги) перевезення вантажними автомобілями (надалі- Механізм) по перевезенню грунту, а Замовник прийняти надані послуги та оплатити їх вартість.

Відповідно до п. 2.1 Договору загальна вартість послуг (загальна вартість Договору) складається із суми вартості послуг, виконаних Виконавцем протягом строку дії Договору визначених згідно Актів наданих послуг в т.ч. ПДВ.

Оплата за Договором проводиться Замовником протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання Сторонами Актів здачі - приймання наданих послуг (п. 2.4 Договору).

Пунктом 2.5 Договору Сторони погодили, що Замовник здійснює авансування послуг Виконавця в узгодженому Сторонами розмірі протягом 3 календарних днів з моменту прибуття Механізмів на об'єкт надання послуг.

Замовник сплачує кошти в безготівковій формі в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Виконавця (п. 2.6 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору Виконавець розпочинає надання послуг протягом 3 календарних днів з моменту підписання Договору.

Виконавець зобов'язується по мірі надання послуг, вчасно оформляти і передавати Замовнику Акти здачі-приймання наданих послуг. До Акту додається виконавча документація (п. 4.1.3 Договору).

Згідно із п. 4.2.2 Договору Замовник повинен своєчасно прийняти та оплатити надані послуги на підставі підписаних Актів здачі-приймання наданих послуг.

Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та діє до 31.12.2011 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором (п. 10.1 Договору).

Як встановлено судом, позивачем на виконання п. 2.5 Договору, було сплачено відповідачу 70 000,00 грн. у якості попередньої оплати вартості послуг за Договором, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 328 від 19.08.2011 року та № 374 від 31.08.2014 року.

На виконання умов Договору, Виконавцем були надані послуги Замовнику, що підтверджується підписаним уповноваженими представниками Сторін Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000085 від 31.08.2014 року на суму 51 752,77 грн.

31.08.2014 року відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру № СФ - 0000070 від 31.08.2014 року на суму 51 752,77 грн. (оригінал оглянутий судом, копія наявна в матеріалах справи).

У зв'язку з тим, що відповідач фактично виконав свої договірні зобов'язання лише на суму 51 752,77 грн., тоді як попередня оплата позивачем наданих послуг складала 70 000,00 грн., позивач, з метою досудового врегулювання спору, 16.07.2014 року звернувся до відповідача з листом-вимогою № 16-07/14-юр від 16.07.2014 року про надання послуг з перевезення грунту вантажними автомобілями на суму здійсненої передоплати - 18 247,25 грн., яке отримане відповідачем 22.07.2014 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення від 22.07.2014 року (копія наявна в матеріалах справи). Відповідач відповіді не надіслав, послуг не виконав.

У зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача 18 247,25 грн. здійсненої передплати, на яку послуги не були надані.

Щодо викладених відповідачем у відзиві на позов обставин суд зазначає, що посилання на Договір поруки № 130801 від 01.08.2013 року є безпідставним, оскільки за таким Договором Товариство з обмеженою відповідальністю «ПБС» (поручитель) поручилось перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Віта Констракшн» за виконання відповідачем обов'язку з оплати дизельного пального, отриманого за накладною № 40 від 31.08.2011 року вартістю 51511,99 грн. в межах суми 43618,66 грн.

Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України порука є одним з видів забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно зі ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

2. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Однак, відповідний Договір поруки укладено щодо іншого зобов'язання боржника, яке випливає з інших підстав (за виконання відповідачем обов'язку з оплати дизельного пального, отриманого за накладною № 40 від 31.08.2011 року вартістю 51511,99 грн. в межах суми 43618,66 грн.), при цьому відповідний Договір поруки не містить жодних посилань і не пов'язаний з зобов'язанням, яке випливає зі спірного Договору надання послуг.

Як вбачається з наданих відповідачем доказів та пояснень, сума забезпечення порукою обмежена сумою 43618,66 грн., яка дорівнює сумі заборгованості, що існувала у Товариства з обмеженою відповідальністю «ПБС» перед відповідачем за іншими зобов'язаннями, які не пов'язані зі спірним Договором надання послуг.

Як передбачено ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Однак, відповідачем не надано суду доказів, які з огляду на норму ст. 601 Цивільного кодексу України свідчать про зустрічне зарахування саме спірного зобов'язання, яке виникло з Договору.

Посилання відповідача на спірність господарської операції щодо поставки дизельного пального не стосується предмету доказування у справі, свідчить про наявність спору, який підлягає вирішенню в установленому законодавством порядку.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором про надання послуг, за яким, згідно ст. 901 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 906 Цивільного кодексу України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення» господарський суд, з огляду на вимоги ч.1 ст.4 ГПК України, у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі, якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову.

Таким чином, до спірних правовідносин застосовуються відповідні положення Глави 63 Цивільного кодексу України, які регулюють відносини з надання послуг, та відповідно до ч.1 ст.193 ГК України загальні положення ЦК України щодо виконання господарських зобов'язань з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на день звернення позивача до суду, передбачені умовами Договору послуги відповідачем не були своєчасно та в повному обсязі надані, тому прострочення відповідача триває, і вимога позивача про надання послуг на решту передплаченої суми (отримана відповідачем 22.07.2014 року) залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до ст.615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Частиною 3 ст.612 Цивільного кодексу України визначено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Аналогічні положення передбачені ч.2 ст.220 ГК України, яка передбачає, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Звернення позивача до суду з вимогою про повернення передплачених коштів, свідчить про втрату ним інтересу до виконання відповідачем зобов'язання за Договором, що з огляду на ст.ст. 612, 615 Цивільного кодексу України та 220 Господарського кодексу України є правомірним.

Враховуючи, що відповідач спірні кошти в сумі 18247,25 грн. не повернув, послуга на відповідну суму не надав, розмір заявлених до стягнення коштів відповідає фактичним обставинам справи, факт отримання коштів та їх безпідставного утримання відповідачем належним чином не спростовано, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 18247,25 грн. є правомірною, обґрунтованою, документально підтвердженою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 18 247,25 грн. суми сплаченого та неповнутого авансу, є правомірними і обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атласєвробуд" (08160, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Гатне, провулок Шевченка, 7, код 35519810) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Констракшн" (78593, Івано-Франківськк обл., м. Яремче, с. Паляниця, участок Щивки, 2, код 35486251) 18 247 грн. (вісімнадцять тисяч двісті сорок сім гривень) 25 коп. авансу та 1 827 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 20.10.2014 р.

Суддя Карпечкін Т.П.