Рішення

від 06.10.2014 по справі 761/19741/14-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/19741/14-ц

Провадження №2/761/5903/2014

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06 жовтня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Гриньковської Н.Ю.

при секретарі: Кривошия О.О.

за участі представників сторін:

від позивачів ОСОБА_1

від відповідача Кобець Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТРО МЕДІА СТОЛИЦЯ" про захист авторського права, -

в с т а н о в и в:

У липні 2014р. до Шевченківського районного суду м.Києва звернувся представник позивачів - ОСОБА_1 з позовною заявою, в якій поставлено питання про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_3 компенсації за порушення авторського права в розмірі 24360,00грн., а також стягнення з відповідача на користь ОСОБА_4 моральної шкоди у розмірі 20000,00грн.

В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 вийшов номер рекламно-інформаційної газети «МЕТРО.КОМ.ЮА» НОМЕР_1 (далі - газета), на обкладинці якої була надрукована фотографія із зображенням жінки з піною на обличчі з підписом «ІНФОРМАЦІЯ_2» (далі - фотографія), автором якої є ОСОБА_3 (далі - позивач 1/автор), а на фотографії зображена модель - ОСОБА_4 (далі - позивач 2). Вказує, що позивач 1 є професійним фотографом, який в 2009 році, разом з позивачем 2, створив фотографію і розмістив її на власному веб-сайті www.igоrbоgun.com, а також на професійному веб-сайті фотографів «Фото.Сайт» www.phоtоsight.ru. Однак, зауважує, що позивач 1 ніколи не давав жодних дозволів та не укладав авторського договору з відповідачем на використання фотографії в газеті та на її офіційному веб-сайті, так само як позивач 2 не давала згоди на використання свого зображення на обкладинці газети. Крім цього вказує, що поширення такої інформації через газету та її офіційний веб-сайт, завдає позивачу 2 моральних страждань, оскільки її зображення було відтворено разом з написом «ІНФОРМАЦІЯ_2», що принижує її ділову репутацію моделі.

Крім цього, зазначає, що з метою вирішення спору мирним шляхом, 27.05.2014 відповідачу було направлено претензію №14-05/14, однак відповіді на неї так і не було отримано.

За таких обставин, представник позивачів посилаючись на те, що дії відповідача щодо опублікування фотографії в газеті без згоди позивача 1 є порушенням майнових і немайнових авторських прав позивача 1 на свій твір, зважаючи на відсутність згоди з боку відповідача на відтворення зображення позивача 2 на обкладинці газети разом з написом «ІНФОРМАЦІЯ_2» та розповсюдження вказаної інформації через газету та офіційний веб-сайт газети www.metro.com.ua у м.Києві, що призвело до її моральних страждань, а також, з урахуванням того, що відповідач відмовляються вирішити спір в позасудовому порядку, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав позивачів.

В судовому засіданні представник позивачів позов підтримав, просив з підстав, викладених у ньому, задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, мотивуючи тим, що у мережі Інтернет спірне фото відтворювалося багато разів разом з неоднозначними сатиристичними коментарями, без зазначення автора. Крім того вказувала, що позивачем 1 не надано доказів, що він є первинним суб'єктом, якому належить авторське право на фотографію, а також, доказів завдання позивачу 2 моральної шкоди та того, що саме вона зображена на фото, у зв'язку з чим, просила відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Статтею 54 Конституції України передбачено, що громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 тиражем в 300000 примірників вийшов номер рекламно-інформаційної газети «МЕТРО.КОМ.ЮА» (далі - видавництво) НОМЕР_1, на обкладинці якого була надрукована фотографія із зображенням жінки з піною на обличчі з підписом «ІНФОРМАЦІЯ_2» (а.с.6).

Згідно з державним реєстром друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності газета є друкованим періодичним засобом масової інформації, який зареєстрований Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м Києві (свідоцтво про державну реєстрацію серії КУ №689-327Р від 27.06.2013р.), засновником якої є ТОВ «МЕДІА МЕГАПОЛІС», код ЄДРПОУ 38728245 (а.с.12) та видавником якої є ТОВ "МЕТРО МЕДІА СТОЛИЦЯ", код ЄДРПОУ 38728230, що знаходиться у будинку №10 по вул. Щусєва у м. Києві (а.с.22).

З пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено що, автором фотографії є ОСОБА_3 (позивач 1 у справі), а зображена на ній модель є ОСОБА_4 (позивач 2 у справі). При цьому пояснив, що позивач 1 є професійним фотографом, який в 2009р. разом з позивачем 2 створив фотографію і розмістив її на власному веб-сайті www.igоrbоgun.com, а також на професійному веб-сайті фотографів - «Фото.Сайт» www.phоtоsight.ru. Однак, стверджував, що фотографія була надрукована в газеті та розміщена в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті газети - www.metro.com.ua., без згоди автора, оскільки авторського договору з видавцем газети на використання свого твору, він не укладав, що є порушенням майнових авторських прав позивача 1. Також вказував, що позивач 1 не надавав згоди на використання фотографії для ілюстрації статті під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_2», чим порушено його немайнове право на недоторканість твору.

До цього ж, зазначав, що позивач 2, також, не давала згоди на відтворення свого зображення на обкладинці газети, тому, таке використання її зображення є незаконним. При цьому пояснював, що позивач 2 відчуває пригнічення від того, що її зображення було триста тисяч разів відтворено разом з написом «ІНФОРМАЦІЯ_2» та розповсюджено у м.Києві через газету та веб-сайт газети у мережі Інтернет, що завдає їй моральних страждань, а також, принижує її ділову репутацію моделі. Зауважував, що законодавством передбачено відшкодування шкоди за порушення особистого немайнового права фізичної особи, в тому числі й моральної.

Крім того, зауважував, що з метою вирішення спору мирним шляхом, 27.05.2014 на адресу відповідача було направлено претензію №14-05/14 (а.с.19-20) з пропозицією добровільно виплатити позивачам компенсацію за порушення авторського права, яка було отримана відповідачем 02.06.2014 (а.с.21). Однак відповіді на неї так й не було отримано, компенсації не сплачено.

Так, частинною 1 ст.1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993 №3792-XII (далі - Закон) встановлено, що автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.8 Закону та ст.433 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) об'єктами авторського права є фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії.

Відповідно до ст.437 ЦК України та ст.11 Закону авторське право виникає з моменту створення твору. Первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. Особа, яка має авторське право (автор твору чи будь-яка інша особа, якій на законних підставах передано авторське майнове право на цей твір), для сповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права. Цей знак складається з таких елементів: латинська літера «c», обведена колом, - (зображення знака не наводиться); ім'я особи, яка має авторське право; рік першої публікації твору.

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» №5 від 04.06.2010 позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою і діями відповідача. При цьому, слід виходити із наявності матеріально-правової презумпції авторства (частина перша статті 435 ЦК), стаття 11 Закону N 3792-XII) Зокрема, первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора. Відповідач, який заперечує проти позову, зобов'язаний довести виконання вимог Закону №3792-XII при використанні ним об'єкту авторського права і (або) суміжних прав, а також спростувати передбачену цивільним законодавством презумпцію винного завдання шкоди (статті 614 та 1166 ЦК).

Як вбачається з матеріалів справи, на веб-сайтах www.igоrbоgun.com та на професійному веб-сайті фотографів «Фото.Сайт» www.phоtоsight.ru. зазначено ім'я позивача 1 «Іgоr Воgun Рhоtоgrарhу» та «Ігор Богун», а також, що фотографію загружено позивачем 1 - 13.02.2009р., що доказує його авторство. Отже, посилання представника відповідача на те, що позивачем 1 не надано доказів, що він є первинним суб'єктом, якому належить авторське право на фотографію є необгрунтованими та безпідставними.

Крім того, згідно ч.1 ст.418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

Згідно з ч.1 ст.15 цього Закону та відповідно до ст.440 ЦК України, майновими правами інтелектуальної власності є: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами, право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором або законом. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

Частиною 1 ст.31 Закону передбачено, що автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Згідно з ч.1 ст.36 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні від 16.11.1992 № 2782-XII редакція зобов'язана використовувати авторські матеріали, твори літератури, науки і мистецтва з дотриманням законодавства з питань інтелектуальної власності

Відповідно до ч.1 ст.32 Закону, автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону.

Відповідно до ст. 442 ЦК України твір вважається опублікованим (випущеним у світ), якщо він будь-яким способом повідомлений невизначеному колу осіб, у тому числі виданий, публічно виконаний, публічно показаний, переданий по радіо чи телебаченню, відображений у загальнодоступних електронних системах інформації. Твір не може бути опублікований, якщо він порушує права людини на таємницю її особистого і сімейного життя, завдає шкоди громадському порядку, здоров'ю та моральності населення. Ніхто не має права опублікувати твір без згоди автора, крім випадків, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

У судовому засіданні представником відповідача не надано доказів укладення між позивачем 1 та видавництвом газети авторського договору на використання фотографії для газеті та її розміщення на офіційному веб-сайт газети www.metro.com.ua.

Отже, що видавець газети використав фотографію для газети та відтворив її в електронній версії газети на своєму офіційному веб-сайті, без згоди автора, що є порушенням майнових прав позивача 1.

Крім того, відповідно до п.4 ч.1 ст.438 ЦК України автору твору належать особисті немайнові права, встановлені статтею 423 цього Кодексу, а також право на недоторканність твору.

Частиною 1 ст.439 ЦК України автор має право протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню або іншій зміні твору чи будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі та репутації автора, а також супроводженню твору без його згоди ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментарями тощо.

В судовому засіданні встановлено, що позивач 1 не надавав згоди на використання фотографії для ілюстрації статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», а тому порушив немайнове авторське право позивача 1 на недоторканність свого твору.

Відповідно до п.10 ч.2 ст.41 Закону про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні порушеннями законодавства України про друковані засоби масової інформації є порушення законодавства з питань інтелектуальної власності.

Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором (ст.431 ЦК України).

Згідно з п. «а» ч.1 ст.50 Закону вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 Закону України «Про авторське право і суміжні права», та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.

Статтею 432 ЦК України передбаченого захист права інтелектуальної власності судом.

Суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення (ч.2 ст.432 ЦК України).

Статтею 445 ЦК України передбачено, що автор має право на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до п. «г» ч.2 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» у разі порушення авторських прав суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При цьому, при визначенні компенсації, суд зобов'язаний у встановлених пунктом «г» цієї частини межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік» з 01 січня 2014р. по 01 грудня 2014р. розмір мінімальної заробітної плати становить 1218,00грн.

Таким чином, враховуючи те, що судом встановлено порушення майнових та немайнових авторських прав позивача з боку відповідача, а також, з урахуванням ст.52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача 1 підлягає стягненню компенсація за порушення авторського права у розмірі 20 мінімальних заробітних плат в сумі 24360,00грн., а саме: 10 мінімальних заробітних плат за використання фотографії в газеті та 10 мінімальних заробітних плат за її використання в електронній версії газети на веб-сайті «www.metro.com.ua».

Крім того, відповідно до ч.1 ст.308 ЦК України фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи.

Отже, оскільки позивач 2 не давала відповідачу згоди на відтворення свого зображення на обкладинці газети, то таке використання її зображення, в силу ч.1 ст.308 ЦК України, є незаконним.

Частиною 1 ст.280 ЦК України встановлено, що якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України, «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31 березня 1995 р., розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як вже встановлено у судовому засіданні, позивач 2 відчуває пригнічення від того, що її зображення було відтворено разом з написом «ІНФОРМАЦІЯ_2» та розповсюджено через газету та офіційний веб-сайт газети www.metro.com.ua у м.Києві та завдає маральних страждань і принижує її ділову репутацію моделі.

Разом з тим, позивачем 2 не надано жодних доказів на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу про стягнення з відповідача моральної шкоди у вказаному розмірі. Отже, у цій частині позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст.10, 11, 57 - 60, 88, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294 ЦПК України; ст.41, 54 Конституції України; ст. ст.23, 433, 435, 440, 441, 445 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТРО МЕДІА СТОЛИЦЯ" про захист авторського права - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТРО МЕДІА СТОЛИЦЯ" (Код ЄДРПОУ - 38728230) на користь ОСОБА_3 компенсацію за порушення авторських майнових прав у розмірі 24360,00 грн. (дванадцять чотири тисячі триста шістдесят гривень 00 коп.) та судовий збір 243,60 грн. (двісті сорок три гривні 60 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя