Постанова

від 17.09.2014 по справі 814/1358/14

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

17 вересня 2014 року Справа № 814/1358/14

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "НИВА", вул. Леніна, 39,Ставки,Веселинівський район, Миколаївська область,57050 доВознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, пров.Бр.Іпатових, 6,Вознесенськ,Миколаївська область,56500 Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (Веселинівське відділення), вул. Леніна, 10,Веселинове,Веселинівський район, Миколаївська область,57001

третя особаГоловне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, пр. Леніна, 97,Миколаїв,54055 провизнання протиправною та скасування вимоги від 12.05.2014р. №29-14, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нива» (далі - Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі-відповідач 1, Вознесенська ОДПІ), Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (Веселинівське відділення) (далі-відповідач 2), за участю третьої особи Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги №29-14 від 12.05.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що висновок відповідача про існування за позивачем станом на 12.05.2014 року узгодженого грошового зобов'язання в сумі 75377 грн. є помилковим, а відтак податкова вимога № 29-14 від 12.05.2014 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідачі до суду письмових заперечень не надали.

Третьою особою до суду було надано письмові пояснення, згідно яких зазначено, що первинні документи про надання бюджетної позички на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням (контрактом) у 1994-1997 роках відсутні.

Представниками сторін та третьою особою подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

12 травня 2014 року Вознесенська ОДПІ ГУ Міндоходів у миколаївській області (Веселинівське відділення) надіслала позивачу податкову вимогу № 29-14 (далі - Вимога, арк. с. 9), в якій зазначила, що станом на 12.05.2014 року сума простроченої заборгованості за бюджетними позичками, наданими на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням (контрактом) у 1994-1997 р.р. становить 75377,00 грн.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Тобто, обов'язковою передумовою формування податкової вимоги є наявність несплаченої суми узгодженого грошового зобов'язання.

Право виставляти позивачу першу податкову вимогу про сплату бюджетної позички, виданої на закупівлю сільськогосподарської продукції за держконтрактами 1995- 1997 років, могло виникнути тільки за обставин підтверджуючих узгодження грошового зобов'язання позивача, тобто у разі узгодження боргу який підпадає під визначення саме податкового боргу. Разом з тим, така процедура між сторонами не проводилась, що виключає можливість прийняття та надсилання податкових вимог.

Спірні правовідносини, пов'язані з виставленням позивачу оскаржуваної першої податкової вимоги виникли між сторонами у зв'язку з наданням бюджетної позички та фінансової допомоги на зворотній основі відповідно до постанов Кабінету Міністрів України.

Відповідно до Порядку надання і повернення бюджетної позички для фінансування державного контракту 1995 року на поставку до державних ресурсів зерна, сортового і гібридного насіння зернових культур, затвердженим наказом Міністерства фінансів. Міністерства економіки. Міністерства сільського господарства і продовольства України від 12 липня 1995р. № 119/109/193, заготівельні та переробні підприємства і організації Мінсільгосппроду укладають з товаровиробниками державний контракт на закупівлю зерна.

Укладання державного контракту між заготівельними організаціями та товаровиробниками на поставку до державних ресурсів зерна здійснюється згідно з чинним законодавством.

З положень даного Порядку слідує, що надання бюджетної позички рай (міськ) фінвідділами здійснювалось шляхом авансування оплати витрат сільгосптоваровиробників на закупівлю паливно-мастильних матеріалів, насіння, міндобрив, засобів захисту рослин, запчастин, сільгосптехніки, витрат на капремонт техніки та погашення установам банків заборгованості по кредитах тощо на підставі поданих товаровиробниками документів (рахунків-фактур, товаротранспортних накладних та ін.). Фіноргани забезпечували облік укладених контрактів та надання авансів в розрізі товаровиробників та заготівельних організацій, а останні забезпечували окремий облік зерна, прийнятого від товаровиробників, і проводили остаточні розрахунки з ними за поставлене зерно після відшкодування товаровиробниками суми авансу за кожен рік.

Із вищезазначеного необхідно відмітити, що бюджетні позички та фінансова допомога надавались на договірних умовах. Отже, спірні правовідносини пов'язані з поверненням таких позичок мають цивільно-правовий характер, оскільки вони засновані на юридичній рівності та майновій самостійності їх учасників, жоден з яких не уповноважений здійснювати управлінські адміністративні функції стосовно іншого в рамках укладеної цивільно-правової угоди, предметом якої є надання фінансової поворотної допомоги. Пред'явлення вимог, щодо наявності податкових зобов'язань в даному випадку, має бути засноване на договірних правовідносинах.

Проте, згідно писмових пояснень позивача, він не укладав відповідного контракту та не отримував бюджетної позички. Документів щодо укладання контракту та доказів на підтвердження існування та розміру заборгованості відповідачем до суду не надано.

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-ХІУ визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Так, частиною 1 ст. 9 цього Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та банківські документи, які б підтверджували надання позички та взагалі перерахування та отримання суми бюджетної позики безпосередньо ТОВ «НИВА» у відповідача відсутні.

На звернення позивача Управлінням Державної казначейської служби України у Веселинівському районі Миколаївської області було надано відповідь листом від 14.05.2014 № 01.1-08/494 (арк. с. 16)., що згідно листа Управління агропромислового розвитку Веселинівської райдержадміністрації Миколаївської області від 16.03.2012 № 79/1-19 за ТОВ «НИВА» обліковується заборгованість у сумі 75377 грн. Відповідно до вимог п. 17 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011р. №174 «Питання обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості» Управління ДКС в порядку проведення претензійно-позовної роботи направляє до Веселинівського відділення ОДПІ подання щодо простроченої заборгованості перед державним бюджетом.

Проте, Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011р. №174 на яку посилається орган казначейської служби у своїх поданнях, затверджений лише порядок обліку заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками / фінансовою допомогою.

Зокрема, згідно із пунктами 6, 9, 10 даної постанови, облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички/фінансової допомоги, в якій вони надані. Кошти, що надходять до бюджету в рахунок погашення простроченої заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою, зараховуються органами Державної казначейської служби на рахунки, відкриті згідно з бюджетною класифікацією.

Державна казначейська служба на підставі зазначеної в пунктах 4 і 8 цього Порядку інформації, що подана Мінфіном, відображає зміни заборгованості за кредитами в обліку виконання державного бюджету та протягом тижня після надходження інформації, зазначеної в пункті 8 цього Порядку, інформує територіальні органи Державної казначейської служби за місцем реєстрації боржника про розмір простроченої заборгованості за кредитами та нарахованої на її суму пені, а також про розмір простроченої заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою.

З метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом: інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені; нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені.

Згідно із п. 15 постанови, прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою / фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього 1 Іорядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.

Тобто, само по собі подання носить лише обліковий, інформативний характер щодо наявності суми простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками / фінансовою допомогою перед державою. Тому дане подання не може бути використане судом як доказ, що підтверджус факт отримання фінансової допомоги та стан розрахунків з бюджетом.

Частка боргів за бюджетними позиками, отримана ТОВ «НИВА» при розпаюванні колгоспу ім. Леніна, повністю оплачена. Відповідно до укладених угод оплата заборгованості здійснювалась в 2001-2004 рр. шляхом поставки зерна заготівельному підприємству ВАТ «Веселинівське ХПП» с. Веселинове, Веселинівського району Миколаївської області.

Відповідно до довідки Управління сільського господарства і продовольства Веселинівської райдержадміністрації Миколаївської області від 25.10.2004 № 811/1-20 (арк. с. 11) станом на день надання довідки ТОВ «НИВА» заборгованості перед ВАТ «Веселинівське ХПП» (борги перед державою за насіннєві позички ПММ) не має.

Отже, висновок відповідача про існування за позивачем станом на 12.05.2014 року узгодженого грошового зобов'язання в сумі 75377 грн. є помилковим.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в ході розгляду справи не довів наявність узгодженого у відповідача податкового боргу та правомірність оскаржуваної вимоги.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підкріплені належними та достатніми доказами, та, у зв'язку з цим, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 2, ст.7, ст. 158, ст. 161-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправною та скасувати податкову вимоги Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (Веселинівське відділення) №29-14 від 12.05.2014 року про визначення суми простроченої заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю (код 03765708) за бюджетними позичками, наданими на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням (контрактом) у 1994-1997 р.р в розмірі 75377,00 грн. та термінової її сплати.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" сплачений згідно квитанції 144 від 20.05.2014 року судовий збір в сумі 182,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Є. В. Марич