Постанова

від 13.10.2014 по справі 814/2758/14

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Миколаїв.    13 жовтня 2014 року                                                                        Справа № 814/2758/14         Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Кривоозерського професійного аграрного ліцею, вул. Кірова, 7,Криве Озеро,Кривоозерський район, Миколаївська область,55100 до Реєстраційної служби Кривоозерського районного управління юстиції Миколаївської області, вул. Шевченка, 5,Криве Озеро,Кривоозерський район, Миколаївська область,55104 про зобов'язаня вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: Кривоозерський професійний аграрний ліцей (далі-позивач, Кривоозерський ПАЛ) звернувся до суду з позовом до Реєстраційної служби Кривоозерського районного управління юстиції Миколаївській області (далі-відповідач, Реєстраційна служба) з вимогою зобов'язати реєстраційну службу Кривоозерського районного управління юстиції Миколаївської області провести реєстрацію права користування земельними ділянками на які виготовлена технічна документація та яким присвоєні кадастрові номери: 4823980700:02:000:1044; 4823955100:05:049600160; 4823955100:06:029:0059;4823982000:01:000:0865;4823955100:06:029:0062; 4823955100:02:000:1627 відповідно до акту на право користування землею №122 від 15 липня 1966 року, виданого виконавчим комітетом Кривоозерської районної ради депутатів трудящих.   В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем неправомірно було відмовлено в державній реєстрації Державного акту на право користування землею №122 від 15.07.1966 року, адже те незначне пошкодження, на яке посилається у своїй відмові Реєстраційна служба, не перешкоджає однозначному тлумаченню його змісту. Відповідач надав письмові заперечення проти позовних вимог, згідно яких вважає свої дії правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству. Справу розглянуто в порядку письмового провадження. Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд  встановив наступне. 26 травня 2014 року та 03 вересня 2014 року Кривоозерський ПАЛ звернувся до Реєстраційної служби з заявою про проведення реєстрації права користування земельними ділянками на які виготовлена технічна документація та яким присвоєні кадастрові номери 4823980700:02:000:1044;4823955100:05:04960016;4823955100:06:029:0059; 823982000:01:000:0865; 4823955100:06:029:0062; 4823955100:02:000:1627 відповідно до акту на право користування землею №122 від 15.07.1966 року, виданого виконавчим комітетом Кривоозерської районної ради депутатів трудящих. Листами від 26.05.2014 р. № 06-12/155 та від 03.09.2014 р. № 06-14/228 Реєстраційною службою на підставі п. 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі-Закон) було відмовлено в проведенні реєстрації (арк. с. 29,40). Зі змісту вищезазначених листів вбачається, що у зв'язку з наданням позивачем до Реєстраційної служби пошкодженого державного акту на право постійного користування землею №122 від 15.07.1966 р. проведення реєстрації є неможливою. Пошкодження правовстановлюючого документа полягають у тому, що була порушена його цілісність, що не дає можливості стверджувати, що дві половини документа становили єдине ціле, також на поверхні документа наявна пляма, що не дає можливості читати текст, та однозначно  тлумачити зміст. Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону, не приймаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст. Позивачем було  зазначено, що ті пошкодження документу які присутні, не перешкоджають однозначному тлумаченню його змісту. Тобто, позивач не заперечує наявність пошкоджень на правовстановлюючому документі, а лише вважає їх не значними. Відповідачем у листах було роз'яснено позивачу про можливість видачі дубліката правовстановлюючого документа, яка здійснюється реєстраційною службою. Так, відповідно до п. 45 постанови кабінету міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» Для проведення державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, реєстрація якого проведена до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, у зв'язку із втратою, пошкодженням чи зіпсуванням державного акту на право постійного користування земельною ділянкою заявник подає органові державної реєстрації прав: 1) завірену в установленому порядку органом, що видавав документ, копію примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого документа; 2) оголошення про втрату документа у регіональних друкованих засобах масової інформації за місцем розташування земельної ділянки, в якому повинні бути зазначені назва документа, його номер і дата видачі, на чиє ім'я виданий, яким органом (крім випадків пошкодження чи зіпсування документа). Але, згідно письмових пояснень відповідача, позивачем було повідомлено про неможливість отримання другого примірника правовстановлюючого документа, так як він відсутній у районному та обласному архівах. Крім того, з листів відповідача вбачається, що ним було рекомендовано позивачу звернутись до суду про визнання прав постійного користування земельними ділянками та проведення державної реєстрації на підставі рішення суду. Тобто, Реєстраційною службою роз'яснено позивачу можливі подальші дії для вирішення питання щодо реєстрації права постійного користування земельними ділянками. Відповідно до ст. 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень судам належить перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано;  3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, повністю довів свою позицію суду та надав обґрунтовані письмові пояснення щодо правомірності своїх дій.   Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Судові витрати покласти на позивача. Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: В задоволенні позову відмовити. Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження. Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України. Суддя                                                                                                          Є. В. Марич