Рішення

від 17.10.2014 по справі 911/3840/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2014 р. Справа № 911/3840/14

За позовом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

до Державного підприємства «Санаторій «Південний»

про стягнення 66 459,80грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Павловська Н.В. (дов. № 1265-061 від 31.12.2013р.);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - позивач) звернувся з позовом до Державного підприємства «Санаторій «Південний» (далі - відповідач) про стягнення 66 459,80грн. заборгованості, з яких: 50 880грн. боргу за повернуті путівки згідно договору щодо закупівлі послуг лікувальних закладів (86.10.1) (санаторно-курортні послуги) № 30706-9 від 07.06.2013р., 8 504грн. боргу за невикористані дні перебування інвалідів на лікуванні за путівками згідно договору щодо закупівлі послуг лікувальних закладів (86.10.1) (санаторно-курортні послуги) № 30706-9 від 07.06.2013р., 6 105,60грн. інфляційних втрат та 970,20грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором щодо закупівлі послуг лікувальних закладів (86.10.1) (санаторно-курортні послуги) № 30706-9 від 07.06.2013р. з повернення коштів за невикористані путівки.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.09.2014р. порушено провадження у справі № 911/3840/14, розгляд справи призначено на 26.09.2014р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.09.2014р. розгляд справи відкладено на 17.10.2014р.

У судовому засіданні 17.10.2014р. представник позивача підтримав позов повністю.

Згідно п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»» № 01-06/745/2014 від 05.06.2014р. неможливість надсилання будь-яких поштових відправлень на адресу учасників судового процесу, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях України, повинна бути підтверджена відповідною довідкою (листом) підприємства зв'язку. Форму відповідного документа законодавчо не визначено. Отже, ним може бути будь-який документ, виданий (надісланий) будь-якому адресатові підприємством зв'язку за підписом керівника (заступника керівника, іншої уповноваженої особи) такого підприємства, що свідчив би про неможливість пересилання поштової кореспонденції до Автономної Республіки Крим і міста Севастополя.

Представник відповідача в судове засідання 17.10.2014р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

07.06.2013р. між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (Замовник) та Державним підприємством «Санаторій «Південний» (Виконавець) укладено договір щодо закупівлі послуг лікувальних закладів (86.10.1) (санаторно-курортні послуги) № 30706-9, згідно якого виконавець зобов'язався протягом строку дії договору поставити замовникові путівки для забезпечення санаторно-курортним лікуванням потерпілих, які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, а замовник - оплатити їх вартість.

Згідно п. 1.4. договору обсяги (кількість) путівок можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та залежно від потреби управлінь виконавчої дирекції Фонду в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно п. 4.6 договору кошти виплачені санаторно-курортному закладу за невикористані дні у разі повернення замовником путівок повертаються на рахунок виконавчої дирекції Фонду.

Додатковою угодою № 2 від 17.12.2013р. до договору щодо закупівлі послуг лікувальних закладів (86.10.1) (санаторно-курортні послуги) № 30706-9 від 07.06.2013р. сторонами внесені зміни до договору в частині зменшення обсягу санаторно-курортних путівок та загальної ціни договору.

Пунктом 2 додаткової угоди № 2 від 17.12.2013р. до договору визначено, що ціна договору становить 1 765 632грн., в тому числі ПДВ 3 392грн.

Крім того, згідно п. 3 додаткової угоди № 2 від 17.12.2013р. до договору щодо закупівлі послуг лікувальних закладів (86.10.1) (санаторно-курортні послуги) № 30706-9 від 07.06.2013р. у термін до 30.12.2013р. виконавець повертає замовнику вартість путівок, які підлягають поверненню.

Позивачем за поставлені путівки за договором щодо закупівлі послуг лікувальних закладів (86.10.1) (санаторно-курортні послуги) № 30706-9 від 07.06.2013р. сплачено відповідачу 1 816 512грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 4056 від 19.06.2013р. на суму 383 952грн. та №5269 від 07.08.2013р. на суму 1 432 560грн. (а.с. 41-42).

Позивачем повернуто відповідачу 5 путівок на суму 50 880грн., що підтверджується накладною (вимогою) № 2013-427 від 17.12.2013р. (а.с. 40), підписаною і скріпленою печатками обох сторін договору.

У визначений п. 3. додаткової угоди № 2 від 17.12.2013р. термін, до 30.12.2013р., відповідач не повернув позивачеві кошти у розмірі 50 880грн. за невикористані путівки, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2014р. (а.с. 39), підписаним і скріпленим печатками двох сторін договору та довідкою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 494-03-5 від 16.10.2014р. (а.с. 64).

23.01.2014р. позивач направив на адресу відповідачу претензію № 50-06-13 від 23.01.2014р. (а.с. 37-38) з вимогою перерахувати на рахунок Фонду кошти в сумі 50 880грн. - вартість повернутих путівок та 96,18грн. 3 % річних, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Крім того, судом встановлено, що згідно акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2014р. (а.с. 39), підписаного і скріпленого печатками обох сторін договору та довідки Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 494-03-5 від 16.10.2014р. (а.с. 64) за відповідачем рахується заборгованість за невикористані інвалідами дні в сумі 8 504,00грн.

Предметом позову є вимоги про стягнення 50 880грн. боргу за повернуті путівки згідно договору щодо закупівлі послуг лікувальних закладів (86.10.1) (санаторно-курортні послуги) № 30706-9 від 07.06.2013р., 8 504грн. боргу за невикористані дні перебування інвалідів на лікуванні за путівками згідно договору щодо закупівлі послуг лікувальних закладів (86.10.1) (санаторно-курортні послуги) № 30706-9 від 07.06.2013р., 6 105,60грн. інфляційних втрат та 970,20грн. 3% річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини щодо надання послуг.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що на виконання п. 1.1. договору щодо закупівлі послуг лікувальних закладів (86.10.1) (санаторно-курортні послуги) № 30706-9 від 07.06.2013р. позивач оплатив відповідачу вартість послуг на загальну суму 1 816 512грн., що підтверджується платіжними дорученнями №4056 від 19.06.2013р. на суму 383952,00грн. та №5269 від 07.08.2013р. на суму 1 432 560грн. (а.с. 41-42); позивачем повернуто відповідачу 5 путівок на суму 50 880грн., що підтверджується накладною № 2013-427 від 17.12.2013р. (а.с. 40), підписаною і скріпленою печатками обох сторін договору; у визначений договором термін відповідач не повернув позивачеві кошти у розмірі 50 880грн. за невикористані путівки, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2014р. (а.с. 39), підписаним і скріпленим печатками двох сторін договору та довідкою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 494-03-5 від 16.10.2014р. (а.с. 64); згідно акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2014р. (а.с. 39), підписаного і скріпленого печатками обох сторін договору та довідки Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 494-03-5 від 16.10.2014р. (а.с. 64) за відповідачем рахується заборгованість за невикористані інвалідами дні в сумі 8 504,00грн.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимоги позивача про стягнення з відповідача 50 880грн. боргу за повернуті путівки згідно договору щодо закупівлі послуг лікувальних закладів (86.10.1) (санаторно-курортні послуги) № 30706-9 від 07.06.2013р., 8 504,00грн. боргу за невикористані дні перебування інвалідів на лікуванні за путівками згідно договору щодо закупівлі послуг лікувальних закладів (86.10.1) (санаторно-курортні послуги) № 30706-9 від 07.06.2013р. є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором щодо закупівлі послуг лікувальних закладів (86.10.1) (санаторно-курортні послуги) № 30706-9 від 07.06.2013р., позивачем за період з 01.01.2014р. по 31.07.2014р. нараховано 6 105,60грн. інфляційних втрат на суму боргу 50 880грн. та за період з 31.12.2013р. по 21.08.2014р. нараховано 970,20грн. 3% річних на суму боргу 50 880грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.1. договору визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством та договором.

Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 5), арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.01.2014р. по 31.07.2014р. та 3 % річних, нарахованих за період з 31.12.2013р. по 21.08.2014р. складає 6 105,60грн. інфляційних втрат та 978,57грн. 3 % річних. Відтак, вимоги про стягнення 6 105,60грн. інфляційних втрат та 970,20грн. 3 % річних підлягають задоволенню повністю, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 50 880грн. боргу за повернуті путівки згідно договору щодо закупівлі послуг лікувальних закладів (86.10.1) (санаторно-курортні послуги) № 30706-9 від 07.06.2013р., 8 504грн. боргу за невикористані дні перебування інвалідів на лікуванні за путівками згідно договору щодо закупівлі послуг лікувальних закладів (86.10.1) (санаторно-курортні послуги) № 30706-9 від 07.06.2013р., 6 105,60грн. інфляційних втрат та 970,20грн. 3% річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору (ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно п. 4.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013р. у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору: у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход Державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору.

Враховуючи, що відповідач не звільнений від сплати судового збору згідно ст. 5 Закону України „Про судовий збір" витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Санаторій «Південний» (98690, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Форос, ідентифікаційний код 19004029) на користь Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (03062, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 92/2; ідентифікаційний код 00013764) 50 880 (п'ятдесят тисяч вісімсот вісімдесят гривень) 00 коп. боргу за повернуті путівки згідно договору щодо закупівлі послуг лікувальних закладів (86.10.1) (санаторно-курортні послуги) № 30706-9 від 07.06.2013р., 8 504 (вісім тисяч п'ятсот чотири гривні) 00 коп. боргу за невикористані дні перебування інвалідів на лікуванні за путівками згідно договору щодо закупівлі послуг лікувальних закладів (86.10.1) (санаторно-курортні послуги) № 30706-9 від 07.06.2013р., 6 105 (шість тисяч сто п'ять гривень) 60коп. інфляційних втрат та 970 (дев'ятсот сімдесят гривень) 20 коп. 3% річних.

3. Стягнути з Державного підприємства «Санаторій «Південний» (98690, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Форос, ідентифікаційний код 19004029) в доход Державного бюджету України 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 21.10.2014р.

Суддя П.В. Горбасенко