Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
========================================================================================================================================================================
.Іменем України
РІШЕННЯ
21 жовтня 2014 року справа № 927/1552/14
позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Комунальник",
вул. Зелена, 24, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000
відповідач: Новгород-Сіверська міська рада,
вул. К.Маркса, 2, м.Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000
предмет спору: про стягнення 24821,66 грн.
Суддя Л.М.Лавриненко
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
від позивача: ОСОБА_1, адвокат, договір про надання правової допомоги від
01.09.2014 року.
від відповідача: не з»явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Комунальник" подано позов про стягнення з відповідача - Новгород-Сіверської міської ради 21250,04 грн. основного боргу; 2861,94 грн. втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції; 709,68 грн. 3% річних, за неналежне виконання умов договору №1/Б на виконання послуг по вивезенню сміття від 02.01.2013 року.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача 1000,00 грн. витрат на оплату юридичних послуг.
Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 01283392 від 30.09.2014 року, але повноважного представника в судове засідання 21.10.2014 року не направив.
Представник позивача в судовому засіданні 21.10.2014 року надав письмове клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.
Представник позивача в судовому засіданні заявив усне клопотання про залучення до матеріалів справи обґрунтування щодо необхідності компенсації витрат на правову допомогу та додаткових документів. Суд клопотання задовольнив, письмові обґрунтування та додаткові документи залучено судом до матеріалів справи.
До початку розгляду справи від відповідача, через канцелярію суду, надійшов відзив на позов №03-09/762 від 20.10.2014 року з доданими до нього документами, в якому відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить суд розглянути справу без участі повноважного представника.
Представник позивача проти розгляду справи без участі повноважного представника відповідача не заперечував.
Суд задовольнив клопотання відповідача про розгляд справи без участі його повноважного представника, оскільки участь в судовому засіданні є процесуальним правом сторони, відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України.
Інших заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.
Ухвалою суду від 30.09.2014 року сторони були повідомлені, що нез»явлення в судове засідання повноважних представників відповідача не є перешкодою для розгляду спору по суті.
В судовому засіданні 21.10.2014 року суд перейшов до розгляду спору по суті.
Представник позивача виклав позовні вимоги. В поданих обґрунтуваннях необхідності компенсації витрат на правову допомогу, позивач посилаючись на ст.30 Закону України «Про адвокатуру» вказує на те, що ним було сплачено адвокату гонорар за окремі процесуальні дії поза судовим засіданням (підготовка позовної заяви, письмових пояснень та розрахунків) та за участь у судовому засіданні. Розмір гонорару не перевищує граничного розміру витрат на правову допомогу, яка підлягає компенсації, його сума є розумною та враховує витрачений адвокатом час (4 години робочого часу).
Також представником позивача подана заява в якій він зазначає, що в позовній заяві було зазначено загальна сума 24821,66 грн. боргу, інфляції та 3 % річних, відповідно він просить стягнути 21250 грн.04 коп. боргу, 2861 грн.94 коп. втрат від знецінення грошових коштів та 709 грн.68 коп. 3% річних. Дана заява прийнята судом.
В судовому засіданні судом було здійснено огляд оригіналів: договору №1/Б на виконання послуг по вивезенню сміття від 02.01.2013 року; актів здачі-прийомки виконаних робіт (послуг): №500 від 19.04.2013 року на суму 761,47 грн.; №661 від 30.04.2013 року на суму 951,84 грн.; №653 від 30.04.2013 року на суму 2855,52 грн.; № 700 від 16.05.2013 року на суму 761,47 грн.; №745 від 20.05.2013 року на суму 380,74 грн.; №751 від 20.05.2013 року на суму 571,10 грн.; №777 від 29.05.2013 року на суму 190,37 грн.; №831 від 30.05.2013 року на суму 380,74 грн.; №882 від 18.06.2013 року на суму 380,74 грн.; №1004 від 27.06.2013 року на суму 380,74 грн.; №1019 від 27.06.2013 року на суму 380,74 грн.; №1056 від 16.07.2013 року на суму 793,20 грн.; №1101 від 26.07.2013 року на суму 571,10 грн.; №1174 від 31.07.2013 року на суму 126,91 грн.; №1252 від 27.08.2013 року на суму 190,37 грн.; №1308 від 30.08.2013 року на суму 190,37 грн.; №1321 від 13.09.2013 року на суму 761,47 грн.; №1378 від 23.09.2013 року на суму 380,74 грн.; №1489 від 27.09.2013 року на суму 888,38 грн.; №1510 від 30.09.2013 року на суму 2347,87 грн.; №1510 від 30.09.2013 року на суму 190,37 грн.; №1528 від 10.10.2013 року на суму 951,84 грн.; №1573 від 18.10.2013 року на суму 761,47 грн.; №1585 від 21.10.2013 року на суму 571,10 грн.; №1604 від 28.10.2013 року на суму 571,10 грн.; №1659 від 29.10.2013 року на суму 571,10 грн.; №1670 від 31.10.2013 року на суму 571,10 грн.; №1718 від 21.11.2013 року на суму 1142,21 грн.; №1719 від 21.11.2013 року на суму 912,40 грн.; №1756 від 27.11.2013 року на суму 571,10 грн.; №1989 від 30.12.2013 року на суму 190,37 грн. та товарно-транспортних накладних.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
02.01.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Комунальник" (виконавець) та Новгород-Сіверською міською радою (замовник) було укладено договір №1/Б на виконання послуг по вивезенню сміття.
Відповідно до п.п. 1.1., 2.4. договору №1/Б на виконання послуг по вивезенню сміття від 02.01.2013 року, виконавець (позивач) зобов»язується виконувати послуги по вивезенню сміття спеціальним автотранспортом до сміттєзвалища в об»ємі згідно наданих замовником (відповідачем) заявок, а замовник (відповідач) в свою чергу зобов»язується розрахуватись з виконавцем (позивачем) за виконані обсяги робіт на умовах та в терміни, передбачені даним договором.
Згідно п. 3.4. договору №1/Б на виконання послуг по вивезенню сміття від 02.01.2013 року, загальна сума виконаних робіт по даному договору становитиме 21250,04 грн., в т.ч. ПДВ 3541,67 грн.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Таким чином, укладений між сторонами договір по своїй правовій природі є договором про надання послуг.
Статтею 905 Цивільного кодексу України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. 8.1. договору №1/Б на виконання послуг по вивезенню сміття від 02.01.2013 року, даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє на період з 02.01.2013 року по 31.12.2013 року.
Пунктами 4.1.-4.3. договору №1/Б на виконання послуг по вивезенню сміття від 02.01.2013 року передбачено, що підтвердженням виконаних робіт є акт виконаних робіт між змовником та виконавцем.
Після завершення робіт виконавець передає замовнику оформлений у встановленому порядку акт виконаних робіт в 2-х примірниках.
Замовник протягом 3 днів з дня одержання акту виконаних робіт, зобов»язаний повернути виконавцеві 1 примірник підписаного акту або мотивовану відмову.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч.ч. 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На виконання умов договору №1/Б на виконання послуг по вивезенню сміття від 02.01.2013 року, позивач (виконавець) виконав взяті на себе зобов'язання та надав відповідачу (замовнику) послуги по вивезенню сміття на загальну суму 21250,04 грн., що підтверджується актами здачі-прийомки виконаних робіт (послуг): №500 від 19.04.2013 року на суму 761,47 грн.; №661 від 30.04.2013 року на суму 951,84 грн.; №653 від 30.04.2013 року на суму 2855,52 грн.; № 700 від 16.05.2013 року на суму 761,47 грн.; №745 від 20.05.2013 року на суму 380,74 грн.; №751 від 20.05.2013 року на суму 571,10 грн.; №777 від 29.05.2013 року на суму 190,37 грн.; №831 від 30.05.2013 року на суму 380,74 грн.; №882 від 18.06.2013 року на суму 380,74 грн.; №1004 від 27.06.2013 року на суму 380,74 грн.; №1019 від 27.06.2013 року на суму 380,74 грн.; №1056 від 16.07.2013 року на суму 793,20 грн.; №1101 від 26.07.2013 року на суму 571,10 грн.; №1174 від 31.07.2013 року на суму 126,91 грн.; №1252 від 27.08.2013 року на суму 190,37 грн.; №1308 від 30.08.2013 року на суму 190,37 грн.; №1321 від 13.09.2013 року на суму 761,47 грн.; №1378 від 23.09.2013 року на суму 380,74 грн.; №1489 від 27.09.2013 року на суму 888,38 грн.; №1510 від 30.09.2013 року на суму 2347,87 грн.; №1510 від 30.09.2013 року на суму 190,37 грн.; №1528 від 10.10.2013 року на суму 951,84 грн.; №1573 від 18.10.2013 року на суму 761,47 грн.; №1585 від 21.10.2013 року на суму 571,10 грн.; №1604 від 28.10.2013 року на суму 571,10 грн.; №1659 від 29.10.2013 року на суму 571,10 грн.; №1670 від 31.10.2013 року на суму 571,10 грн.; №1718 від 21.11.2013 року на суму 1142,21 грн.; №1719 від 21.11.2013 року на суму 912,40 грн.; №1756 від 27.11.2013 року на суму 571,10 грн.; №1989 від 30.12.2013 року на суму 190,37 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками, копії яких містяться в матеріалах справи та огляд оригіналів яких було здійснено в судовому засіданні.
Факт надання позивачем (виконавцем) відповідачу (замовнику) послуг по вивезенню сміття підтверджується також товарно-транспортними накладними, копії яких додано до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов»язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Пунктом 3.1. договору №1/Б на виконання послуг по вивезенню сміття від 02.01.2013 року, передбачено, що замовник (відповідач) зобов»язується розрахуватись з виконавцем (позивачем) за виконаний обсяг робіт по договірній ціні 31,73 грн. (з ПДВ) за 1 м.куб. сміття не пізніше 3 днів з дня отримання акта виконаних робіт.
Вид розрахунку - безготівковий, на розрахунковий рахунок виконавця (п.3. договору №1/Б на виконання послуг по вивезенню сміття від 02.01.2013 року).
Таким чином, по актах здачі-прийомки виконаних робіт (послуг): №500 від 19.04.2013 року на суму 761,47 грн.; №661 від 30.04.2013 року на суму 951,84 грн.; №653 від 30.04.2013 року на суму 2855,52 грн.; № 700 від 16.05.2013 року на суму 761,47 грн.; №745 від 20.05.2013 року на суму 380,74 грн.; №751 від 20.05.2013 року на суму 571,10 грн.; №777 від 29.05.2013 року на суму 190,37 грн.; №831 від 30.05.2013 року на суму 380,74 грн.; №882 від 18.06.2013 року на суму 380,74 грн.; №1004 від 27.06.2013 року на суму 380,74 грн.; №1019 від 27.06.2013 року на суму 380,74 грн.; №1056 від 16.07.2013 року на суму 793,20 грн.; №1101 від 26.07.2013 року на суму 571,10 грн.; №1174 від 31.07.2013 року на суму 126,91 грн.; №1252 від 27.08.2013 року на суму 190,37 грн.; №1308 від 30.08.2013 року на суму 190,37 грн.; №1321 від 13.09.2013 року на суму 761,47 грн.; №1378 від 23.09.2013 року на суму 380,74 грн.; №1489 від 27.09.2013 року на суму 888,38 грн.; №1510 від 30.09.2013 року на суму 2347,87 грн.; №1510 від 30.09.2013 року на суму 190,37 грн.; №1528 від 10.10.2013 року на суму 951,84 грн.; №1573 від 18.10.2013 року на суму 761,47 грн.; №1585 від 21.10.2013 року на суму 571,10 грн.; №1604 від 28.10.2013 року на суму 571,10 грн.; №1659 від 29.10.2013 року на суму 571,10 грн.; №1670 від 31.10.2013 року на суму 571,10 грн.; №1718 від 21.11.2013 року на суму 1142,21 грн.; №1719 від 21.11.2013 року на суму 912,40 грн.; №1756 від 27.11.2013 року на суму 571,10 грн.; №1989 від 30.12.2013 року на суму 190,37 грн., замовник (відповідач) зобов'язаний був розрахуватися в термін не пізніше 3 днів з дня отримання відповідного акту здачі-прийомки виконаних робіт (послуг).
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання стосовно оплати наданих послуг по вивезенню сміття не виконав. Заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги становить 21250,04 грн. Відповідач проти суми боргу не заперечує.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 5.2. договору №1/Б на виконання послуг по вивезенню сміття від 02.01.2013 року передбачено, що у випадках не передбачених розділом 5 «Відповідальність сторін», сторони за невиконання умов договору несуть відповідальність згідно з вимогами і в порядку, передбаченому чинним законодавством .
Позивач також просить стягнути з відповідача 709,68 грн. 3% річних за період з 23.04.2013 року по 22.09.2014 року та 2861,94 грн. інфляційних нарахувань за період з 01 травня 2013 року по серпень 2014 року.
Згідно п.3.2. договору №1/Б на виконання послуг по вивезенню сміття від 02.01.2013 року, в разі прострочки терміну оплати замовник проводить розрахунки з урахуванням індексу інфляції.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої.
Матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати наданих позивачем (виконавцем) послуг, тому суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано відповідачу 2861,94 грн. інфляційних нарахувань за період з 01 травня 2013 року по серпень 2014 року.
Три відсотки річних за період прострочки оплати з 23.04.2013 року по 22.09.2014 року становлять 704,92 грн., оскільки позивач при розрахунку 3% річних не врахував, що у разі, коли строк оплати припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем оплати є перший за ним робочий день.
Враховуючи, що відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умов договору, взяті на себе зобов'язання не виконав, заборгованість за отримані послуги не сплатив, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 21250,04 грн. боргу; 2861,94 грн. інфляційних втрат та 704,92 грн. 3% річних. В решті позову відмовити.
Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1826,65 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 1000 грн. витрат за оплату послуг адвоката.
У відповідності до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, витрати на оплату послуг адвоката відносяться до складу судових витрат.
Як вбачається з доданих до матеріалів справи документів, ОСОБА_1 є адвокатом, що підтверджується Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 07.11.2008 року.
01.09.2014 року між адвокатом ОСОБА_1 та позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Комунальник" було укладено договір про надання правової допомоги.
Відповідно до п.1.1. укладеного договору про надання правової допомоги від 01.09.2014 року, замовник (позивач) доручає, а адвокат бере на себе зобов»язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов»язаний оплатити обумовлений гонорар у порядку та строки обумовлені сторонами.
Пунктом 1.2. договору про надання правової допомоги від 01.09.2014 року, адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень здійснює підготовку звернення до господарського суду, представляє інтереси замовника в господарському суді Чернігівської області в справі за позовом замовника до Новгород-Сіверської міської ради про стягнення боргу.
За правову допомогу, передбачену в п.п.1.2., п.1, замовник сплачує адвокату гонорар в розмірі 1000 грн.
В підтвердження сплати адвокату ОСОБА_1 1000,00 грн., позивачем надано видатковий касовий ордер від 04.09.2014 року № 333 на суму 1200,00 грн.
Відповідно до частини 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката покладаються при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ч.1 та 2 п.6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суд України «Про деякі питання практики застосування розділу IV Господарського процесуального кодексу України» 21.02.2013 № 7 також визначено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 1000 грн. витрат на оплату юридичних послуг.
Приймаючи до уваги, що витрати на оплату юридичних послуг в сумі 1000 грн. позивачем були сплачені саме адвокату, суд доходить висновку, що з відповідача підлягають стягненню, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, 999,81 грн. витрат на оплату юридичних послуг.
Керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 626, 629, 901, 903, 905 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 175, 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України; ст. 4 Закону України „Про судовий збір", господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Новгород-Сіверської міської ради, вул. К.Маркса, 2, м.Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000 (код ЄДРПОУ 04061978, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальник", вул. Зелена, 24, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000 (код ЄДРПОУ 03358009, відомості про банківські реквізити відсутні) 21250,04 грн. боргу; 2861,94 грн. інфляційних втрат; 704,92 грн. 3% річних; 999,81 грн. витрат на оплату юридичних послуг та 1826,65 грн. судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Повне рішення підписано 22.10.2014 року.
Суддя Л.М. Лавриненко
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 21.10.2014 |
Оприлюднено | 24.10.2014 |
Номер документу | 41006748 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Лавриненко Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні