Постанова

від 16.10.2014 по справі 806/3891/14

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2014 року Житомир справа № 806/3891/14

категорія 8.2

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шимонович Р.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області до Державного підприємства "Підприємство Бердичівського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Житомирській області(108)" про надання дозволу на продаж майна, яке перебуває у податковій заставі на погашення податкового боргу в сумі 252101,66 грн.,-

встановив:

Бердичівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Бердичівська ОДПІ) звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить надати дозвіл на продаж майна Державного підприємства "Підприємство Бердичівського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Житомирській області(108)", яке перебуває у податковій заставі на погашення податкового боргу в сумі 252101,66 грн. В обґрунтування позову зазначає, що до банківських установ неодноразово направлялись інкасові доручення на стягнення коштів з відповідача, однак дані заходи стягнення не призвели до зменшення розміру боргу, оскільки постановою державного виконавця від 11.01.2013 накладено арешт на кошти, що знаходяться на рахунках. Саме тому контролюючий орган звертається до суду із вказаним позовом, оскільки несвоєчасна сплата обов'язкових платежів до бюджету завдає шкоди інтересам держави.

Представник позивача в судове засідання не прибув. Надіслав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадженні. Проти позову заперечує у повному обсязі з мотивів, викладених в письмових запереченнях.

Суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження, відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Встановлено, що Державне підприємство "Підприємство Бердичівського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Житомирській області(108)" (далі - Підприємство) зареєстроване виконавчим комітетом Бердичівської районної державної адміністрації 19.007.2000 та як платник податків знаходиться на податковому обліку в Бердичівській ОДПІ.

Станом на 30.07.2014 за Підприємством обліковується податковий борг в загальній сумі 252101,66 грн, у тому числі: по земельному податку - 24673,03 грн, пеня - 3848,97 грн; по податку на додану вартість - 168163,89 грн, пеня - 17276,83 грн, по податку з доходів фізичних осіб - 38138,94 грн (а.с. 4).

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем, у відповідності до вимог п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, направлялись на адресу Підприємства податкові вимоги, які були ним отримані, однак податковий борг у добровільному порядку у повному обсязі сплачено не було (а.с. 153).

Окрім того, Бердичівською ОДПІ були прийняті та вручені відповідачу податкові повідомлення - рішення (у відповідності до приписів п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України), які не були оскаржені в установленому законодавством порядку і визначені в них суми сплачені у повному обсязі не були (а.с. 117, 122, 126, 129, 133, 136, 140, 143, 146, 149).

Таким чином, сума податкового боргу в розмірі 252101,66 грн є узгодженою.

Як свідчать матеріали справи, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 січня 2014 р. по справі № 806/8220/13-а позов Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області задоволено, стягнуто з Державного підприємства "Підприємство Бердичівського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області" (№108) (13306 вул. Низгірецька 2, м. Бердичів, Житомирська область, код ЄДРПОУ 08680023) на користь держави в особі Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (13312, вул. Б. Хмельницького 24-а, м. Бердичів, Житомирська область, код ЄДРПОУ 20404975) заборгованість в сумі 47724,55 грн., шляхом стягнення з грошових коштів боржника та з рахунків у банках: АТ "Укргазбанк" р/р № 2600302183789, МФО 320478, АТ "Укргазбанк"р/р № 26008217761100 МФО 351005, ПАТ "ВіЕйБі Банк" р/р № 26046050400002 МФО 380537, ПАТ "ВіЕйБі Банк" р/р № 26055050400004 МФО 380537, АТ "Райффайзен Банк Аваль" у м. Києві № 26004702837305 МФО 380805, ПАТ "Креді Агріколь Банк" № р/р 26056500034175 МФО 300614.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 р. по справі № 806/240/14 позов Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області до Державного підприємства "Підприємство Бердичівського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№108)" про стягнення 386168,63 грн., - задоволено, стягнуто з Державного підприємства "Підприємство Бердичівського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області ("108)" (код ЄДРПОУ 08680023) кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб перед бюджетом у сумі розміром 386168 (триста вісімдесят шість тисяч сто шістдесят вісім) грн. 63 (шістдесят три) коп.

Дані судові рішення набрали законної сили.

З метою погашення податкового боргу, Бердичівською ОДПІ були направлені інкасові доручення до банків, обслуговуючих боржника, однак, дані заходи не призвели до зменшення податкового боргу, оскільки постановою державного виконавця відділу ДВС Бердичівського МРУЮ від 11.01.2013 накладено арешт на кошти боржника, що містяться у банку.

Статтею 89 Податкового кодексу України встановлено, що право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

За приписами п. 89.3 ст. 83 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

У відповідності до норм Податкового кодексу України, контролюючим органом було складено Акт опису майна (щодо зміни предмета податкової застави) № 6 від 23.04.2013 (а.с. 5)

Контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі (п. 89.8 ст. 89 ПК України).

Податкова застава зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 29.04.2013, що підтверджується відповідним витягом № 40564280, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 154).

З позовних вимог вбачається, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває в податковій заставі.

Представник відповідача у письмових запереченнях не заперечує той факт, що Підприємство має заборгованість зі сплати відповідних податків та зборів, однак заперечує щодо задоволення позовних вимог шляхом надання дозволу на продаж майна Підприємства, що перебуває у податковій заставі, так як вважає, що такі позовні вимоги Бердичівської ОДПІ порушують норми Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України".

Дослідивши надані представником відповідача докази невідповідності нормам законодавства дій позивача щодо заявлених позовних вимог та вважає їх обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Згідно з ч. 5 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Статтею 26 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" визначено, що:

1. Майно Державної кримінально-виконавчої служби України перебуває в державній власності та використовується виключно для забезпечення виконання її завдань.

2. Управління майном здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, який закріплює його за органами і установами виконання покарань, слідчими ізоляторами, навчальними закладами, закладами охорони здоров'я, підприємствами установ виконання покарань, іншими підприємствами, установами і організаціями, створеними для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України, збереження та раціональне використання цього майна.

3. Майно органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України, належить їм на правах оперативного управління або повного господарського відання і не може бути об'єктом застави.

4. Підприємства, створені для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України, використовують майно в порядку, передбаченому законодавством.

5. Звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я не допускається.

Пунктом 6.2 статуту Державного підприємства "Підприємство Бердичівського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Житомирській області(108)" (а.с. 161-172) встановлено, що майно Підприємства є державною власністю, закріплюється на ним на праві оперативного управління і не може бути об'єктом застави. Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству України та цьому Статуту. Звернення стягнення на майно Підприємства не допускається.

Наведені норми законодавства та положення Статуту підприємства, дають підставу для висновку, що майно відповідача перебуває в державній власності, не може бути об'єктом застави та звернення стягнення на таке майно не допускається.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області безпідставними та відмовляє у їх задоволенні.

Керуючись статтями 86, 128, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Р.М.Шимонович