Рішення

від 29.09.2014 по справі 686/5209/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/5209/14-ц

Провадження № 22-ц/792/1860/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2014 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Талалай О.І.

суддів: П'єнти І.В., Корніюк А.П.

з участю: секретаря Сацюк Г.О.,

представника апелянта ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 23 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування реєстрації права власності.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги , колегія суддів

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_4, звертаючись до суду з вказаним позовом і уточнивши вимоги, зазначила, що 31 липня 2006 року уклала з ОСОБА_5 договір дарування житлового будинку і земельної ділянки по АДРЕСА_1 Хмельницького району. Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 05 вересня 2011 року вказаний договір дарування визнаний недійсним. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 18 березня 2013 року визнано недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, що розташовані у АДРЕСА_1 видані на ім'я ОСОБА_5 Проте 03 травня 2012 року ОСОБА_5 та ОСОБА_3 уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0515 га, що розташована у АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Цей договір ОСОБА_5 уклала, знаючи, що не має права власності на земельну ділянку. У подальшому ОСОБА_3 зареєстрував право власності на земельну ділянку в реєстраційній службі Хмельницького міськрайонного управління юстиції. У зв'язку з чим просила визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 5718043 від 10 вересня 2013 року про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку площею 0,0515га (кадастровий номер 6825087200:01:001:0012), що розташована у АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (номер запису 2426466, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 152810068250).

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 23 липня 2014 року позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0515га (кадастровий номер 6825087200:01:001:0012), що розташована у АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 03 травня 2012 року, зареєстрований в реєстрі за № 619, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_6 Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 5718043 від 10 вересня 2013 року про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку площею 0,0515га (кадастровий номер 6825087200:01:001:0012), що розташована у АДРЕСА_1 (номер запису 2426466, реєстраційний номер об'єкта нерухомого мінна 152810068250).

ОСОБА_3, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Суд не звернув увагу на те, що рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 05 вересня 2011 року позов ОСОБА_4 задоволено частково і визнано недійсним договір дарування однієї земельної ділянки, на якій знаходиться житловий будинок. Про земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства у рішенні нічого не вказано. Висновок суду про те, що ОСОБА_5 не була власником земельної ділянки і не мала права укладати договір купівлі-продажу не відповідає обставинам справи.

У засіданні апеляційного суду представник апелянта апеляційну скаргу підтримав. Представник позивача визнав її не обґрунтованою у повному обсязі. Інші особи, які беруть участь у справі не з'явилися, про розгляд справи належним чином повідомлені.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до п. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування або зміни рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Задовольняючи позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу, суд першої інстанції виходив з того, що на час укладення правочину ОСОБА_5 не була власником земельної ділянки і не вправі була проводити її відчуження та керувався ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Проте такий висновок суду не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 05 вересня 2011 року визнаний недійсним договір дарування житлового будинку і земельної ділянки площею 0,30 га в межах згідно з планом по АДРЕСА_1 Хмельницького району, укладений 31 липня 2006 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Згідно договору землю передано для обслуговування житлового будинку - 0,25 га та ведення особистого селянського господарства - 0,05 га. У подальшому 03 травня 2012 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0515 га, що розташована у АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. На підставі цього договору ОСОБА_3 зареєстрував право власності на земельну ділянку у реєстраційній службі Хмельницького міськрайонного управління юстиції.

Згідно ч. 1 ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06 листопада 2009 року у випадку вчинення наступних правочинів щодо відчуження майна, які були вчинені після недійсного правочину, майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Частиною 1 ст. 388 ЦК України передбачено, що у випадку, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У зв'язку з тим, що майно вибуло з володіння власника не з його волі іншим шляхом, ОСОБА_4 вправі вимагати витребування цього майна від ОСОБА_3

За таких обставин рішення суду в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03 травня 2013 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові у цій частині.

Рішення суду в частині задоволення вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 5718043 від 10 вересня 2013 року про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку площею 0,0515га (кадастровий номер 6825087200:01:001:0012), що розташована у АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.

Встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 18 березня 2013 року, яке набрало законної сили 23 липня 2013 року, визнано недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, що розташовані у АДРЕСА_1 видані на ім'я ОСОБА_5 Державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,0515га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства містив відмітку про перехід права власності на цю земельну ділянку до ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 03 травня 2012 року.

Згідно з положеннями ст.ст. 125 , 126 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права, яке посвідчується державним актом.

З 01 січня 2013 року право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Статтею 10 цього Закону передбачено, що Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані права і обтяження, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.

На підставі ст. 26 цього Закону записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Виходячи із змісту зазначених правових норм слідує, що скасування або визнання недійсним документа, що підтверджує виникнення, перехід чи припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, не є підставою для внесення запису до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав, а тому суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про скасування рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку.

Посилання апелянта на те, що рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 05 вересня 2011 року позов ОСОБА_4 задоволено частково і визнано недійсним договір дарування однієї земельної ділянки, на якій знаходиться житловий будинок, а не земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є безпідставним.

Із мотивувальної частини судового рішення від 05 вересня 2011 року вбачається, що позов задоволено частково у зв'язку з його правовим обґрунтуванням лише за ст. 229 ЦК України. У визнанні недійсним договору дарування з підстав, передбачених ст. 230 ЦК України, відмовлено. Договір дарування житлового будинку і земельної ділянки площею 0,30 га в межах згідно з планом по АДРЕСА_1 Хмельницького району, укладений 31 липня 2006 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, визнаний недійсним в цілому.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 23 липня 2014 року в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03 травня 2013 року скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

У позові ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: (підпис) Судді: (підписи)

Вірно:

Головуючий:

Головуючий в першій інстанції: Заворотна О.Л. Провадження: № 22-ц/792/1860/14

Доповідач: Талалай О.І. Категорія: 47