Постанова

від 15.10.2014 по справі 910/8061/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2014 р. Справа№ 910/8061/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Чорної Л.В.

при секретарі: Ставицькій Т.Б.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Черниш О.В., представник за довіреністю №08/05-1 від 08.05.2014р.;

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКНО В ВОДЯНИЙ ВСЕСВІТ»

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2014р. (підписано - 23.07.2014р.)

у справі №910/8061/14 (суддя - Балац С.В.)

за позовом ОСОБА_3

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКНО В ВОДЯНИЙ ВСЕСВІТ»

про зобов'язання надати інформацію про діяльність товариства

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2014 року ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКНО В ВОДЯНИЙ ВСЕСВІТ» (далі - відповідач) про зобов'язання останнього надати інформацію про діяльність товариства.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що він, користуючись своїми корпоративними правами, звернувся до відповідача із вимогою про надання інформації та копії документів, які стосуються діяльності товариства, учасником якого він являється. Однак, законна вимога учасника господарського товариства залишена відповідачем без виконання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2014р. за позовною заявою ОСОБА_3 порушено провадження у справі №910/8061/14 та призначено її до розгляду.

ТОВ «ВІКНО В ВОДЯНИЙ ВСЕСВІТ» позовні вимоги ОСОБА_3 не визнавало, у відзиві на позовну заяву зазначало, що частина документації щодо діяльності Товариства, яка витребовувалася позивачем, не належать до звітних документів про фінансово-господарську діяльність господарського товариства, і мітсить становить інформацію, що не підлягає розголошенню. За твердженням відповідача, з метою запобігання потрапляння запитуваних документів до третіх осіб в процесі надіслання її поштовим зв'язком, відповідач запропонував надати витребувану учасником інформацію, яка стосується звітності та рішень органів управління товариства, при безпосередньому зверненні учасника до органів товариства. У зв'язку з тим, що товариство не відмовляло у наданні учаснику інформації про діяльність товариства, а лише не погоджувалося із способом її передачі учаснику, товариство просило відмовити у задоволенні позову.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2014р. позов задоволено частково. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІКНО В ВОДЯНИЙ ВСЕСВІТ» надати ОСОБА_3 інформацію про діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКНО В ВОДЯНИЙ ВСЕСВІТ», а саме:

- протоколи (рішення) чергових та позачергових зборів учасників за весь період діяльності Товариства з моменту його створення;

- фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за 2009 рік;

- фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за 2010 рік;

- фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за 2011 рік;

- фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за 2012 рік;

- фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за три місяці 2013 року;

- фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за шість місяців 2013 року;

- фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за дев'ять місяців 2013 року;

- фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за дванадцять місяців 2013 року;

В іншій частині позову відмовлено повністю.

Судовий акт мотивований посиланнями на порушення відповідачем корпоративних прав позивача на отримання інформації щодо діяльності товариства, встановлених ст. 88 ГК України, ст. 116 ЦК України та ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», за виключенням документів, які не передбачені законодавством для їх отримання учасником товариства.

Не погоджуючись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІКНО В ВОДЯНИЙ ВСЕСВІТ» звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просило скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2014р. та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач вказував на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, залишення поза увагою суду обставин, які мали значення для правильного вирішення господарського спору, але не були враховані судом.

Скаржник в апеляційній скарзі стверджував, що відповідач прав позивача на отримання інформації про діяльність товариства не порушував, у зв'язку з чим у позивача не було підстав звертатися до суду за захистом цих прав, а, відповідно, у суду - підстав задовольняти позовні вимоги .

В обгрунтування своїх доводів апелянт зазначав, що ним було отримано листи, датовані 17.12.2013р., 05.02.2014р., 26.02.2014р. від особи, яка зазначала себе як учасник Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКНО В ВОДЯНИЙ ВСЕСВІТ» ОСОБА_3. На всі звернення позивача відповідачем були надано відповіді, однак у жодній з них не містилося відмови у задоволенні права учасника товариства на отримання документів фінансової звітності. У зв'язку з конфіденційним характером інформації, що містилася у запитуваних учасником документах, змоги відправити її поштою, зважаючи на ризики її можливого потрапляння до сторонніх осіб в процесі відправки, у відповідача не було. Разом з тим, апелянт зазначав, що відповідач також не міг достовірно ідентифікувати особу заявника за вказаними листами, оскільки ніяких документів, які б підтверджували належність особі, яка зверталася за отримання інформації про діяльність товариства, корпоративнх прав додано не було ,а особисто до відповідача за отримання таких документів позивач не звертався.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКНО В ВОДЯНИЙ ВСЕСВІТ» передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського судді Кропивній Л.В.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського від 04.08.2014р. сформовано для розгляду даної апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючого судді Кропивної Л.В., суддів: Жук Г.А., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2014р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКНО В ВОДЯНИЙ ВСЕСВІТ» у справі №910/8061/14 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Жук Г.А., Чорна Л.В. та призначено розгляд справи на 24.09.2014р.

15.09.2014р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2014р. у справі №910/8061/14 у зв'язку з перебуванням судді Жук Г.А. у відпустці, здійснено заміну у складі колегії суддів у даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2014р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКНО В ВОДЯНИЙ ВСЕСВІТ» у справі №910/8061/14 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя: Кропивна Л.В., судді: Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.

У судовому засіданні 24.09.2014р. колегією суддів оголошено перерву до 15.10.2014р.

У судовому засіданні 15.10.2014р. представники позивача не з'явились.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Як вбачається з матеріалів справи, у судовому засіданні 24.09.2014р. колегією суддів оголошено перерву до 15.10.2014р.

Зі змісту протоколу судового засідання від 24.09.2014р. та наявної у справі розписки вбачається, що представник позивача був присутнім в судовому засіданні, про час та дату наступного судового засідання на 15.10.2014р. повідомлений під розписку, про що міститься підпис представника позивача.

Таким чином, позивач був належним чином повідомлений про розгляд апеляційної скарги 15.10.2014р. у даній справі, але не скористався своїми процесуальними правами на участь у судовому засіданні. Про причини неявки позивач суд не повідомив.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ч.3 ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки, сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте позивач не скористався своїми правами, передбаченими статтями 22 ГПК України, а явка сторін - не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України), Київський апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 15.10.2014р. за відсутності представників позивача.

У судовому засіданні 15.10.2014р. представник відповідача просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2014р. скасувати повністю та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Пунктом 4 ст.12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи, які виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані з створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

За змістом п.п.2, 3 постанови №13 від 24.10.2008р. Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при визначенні підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії судам необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним ч.1 ст.167 Господарського кодексу України, згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

За приписами ст.ст.1, 4 Закону України «Про господарські товариства» господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належить, зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю, яке діє на підставі статуту.

Відповідно до ст.50 Закону України «Про господарські товариства» товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 квітня 2010 року здійснено державну реєстрацію змін, внесених до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКНО В ВОДЯНИЙ ВСЕСВІТ», затверджених рішенням загальних зборів учасників Товариства, яке оформлено протоколом від 19.04.2010р. №19/04-2010.

Приймаючи до уваги зміст статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКНО В ВОДЯНИЙ ВСЕСВІТ» в редакції 2010р., згідно якого його учасником є ОСОБА_3 з часткою у статутному фонді товариства розміром 47,5 % статутного капіталу, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо підвідомчості розглядуваного ним спору господарському суду.

В обґрунтування скасування оскаржуваного рішення, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІКНО В ВОДЯНИЙ ВСЕСВІТ» зазначало, що ним отримані листи, датовані 17.12.2013р., 05.02.2014р., 26.02.2014р. від особи, яка зазначала себе як учасник Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКНО В ВОДЯНИЙ ВСЕСВІТ» ОСОБА_3. На всі звернення позивача відповідачем були надано відповіді, при цьому, у жодній з відповідей не зазначалось про відмову у задоволенні права учасника товариства на отримання документів фінансової звітності. У зв'язку з конфіденційним характером інформації, що міститься у запитуваних документах, змоги відправити її поштою, зважаючи на ризики можливого її потрапляння до сторонніх осіб в процесі відправки, у відповідача не було. Разом з тим, апелянт зазначав, що відповідач також не міг достовірно ідентифікувати особу заявника за вказаними листами, оскільки ніяких документів, які б підтверджували факт, що дійсно особа, яка зверталася за отримання інформації про діяльність товариства є його учасником - ОСОБА_3 додано не було. В свою чергу позивач особисто до відповідача за отримання таких документів не звертався.

Колегія суддів вважає заперечення апелянта неспроможними, а оскаржуване рішення - законним та обгрунтованим, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992р. №2657-XII всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій. Реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Кожному громадянину забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законами України.

Так, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом одержувати інформацію про діяльність товариства.

Пунктом «г» ч. 1 ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що учасники товариства мають право одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.

Разом з тим, частиною 1 статті 88 ГК України визначено, що учасники господарського товариства мають право одержувати інформацію про діяльність товариства, а саме: річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства та інформацію, що міститься в установчих документах товариства, а не будь-яку інформацію щодо господарської діяльності товариства, якщо інше не передбачено установчими документами товариства. Аналогічні за змістом положення містит п. 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» № 13 від 24.10.2008р.

Крім того, зі змісту статті 9 Закону України від 2 жовтня 1992 р. N 2657-XII «Про інформацію» слідує, що суди не вправі зобов'язувати товариство надати інші документи про діяльність товариства, оскільки це є незаконним втручанням у внутрішню господарську діяльність товариства.

З огляду на викладене, до предмету доказування щодо позовної вимоги щодо надання інформації учаснику господарського товариства входить встановлення факту набуття статусу позивача і, відповідно, встановлення прав, передбачених ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», ст. 88 Господарського кодексу України, ст. 116 Цивільного кодексу України.

Вказані норми визначають право позивача, як учасника господарського товариства , на одержання інформації про діяльність товариства і документів, які містять таку інформацію, що кореспондує обов'язок відповідача їх надати.

Слід враховувати, що установчі документи, а так само будь-які внутрішні документи господарського товариства не можуть обмежувати права учасників товариства на інформацію, що передбачені законодавством, зокрема, ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», ст. 33, 35 Закону України «Про інформацію», а при наявності таких обмежень такі положення не повинні застосовуватися.

При цьому, підпунктом д) пункту 8.1. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКНО В ВОДЯНИЙ ВСЕСВІТ» передбачено, що учасники товариства мають право, зокрема, одержувати інформацію про діяльність Товариства.

З матеріалів справи випливає, що позивач, як учасник Товариства, звертався до відповідача з листами від 17.12.2013р., від 05.02.2014р. і від 26.02.2014р., в яких виклав вимоги про надіслання йому інформації про діяльність товариства, а саме: копії протоколів (Рішень) чергових та позачергових зборів учасників за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р.; копії всіх договорів з контрагентами, які булі укладені Товариством за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р.; фінансові звіти суб'єкта малого підприємництва за 2011р., 2012р., 2013р.; аналіз рахунків: 90 (собівартість), 70 (дохід від продажу товарів), 79 за 12 місяців 2013 року; оборотно-сальдову відомість по рахунках 26, 28 (за 12 місяців 2013р.), 361 (за 12 місяців 2013р.), 501 (601) (за 12 місяців 2013р.), 631 (632) (за 12 місяців 2013р.); розшифрування дебіторської та кредиторської заборгованості за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р.; перелік працівників Товариства із зазначенням: посади, окладу.

Згідно листів-відповідей відповідача № 42 від 03.01.2014р., № 46/03-14 від 05.03.2014р., останній повідомив позивача, що запитувані документи, які стосуються діяльності Товариства, носять конфіденційний характер, тому просив позивача повідомити точну адресу місцезнаходження учасинка та визначаити порядок передачі витребуваної документаці учасикну з метою забезпечення режиму конфіденційності.

Як вбачається з листа позивача від 05.02.2014р., отриманого відповідачем 25.02.2014р., про що свідчить повідомлення поштового зв'язку про вручення уповноваженій особі відповідача поштового відправлення, позивач просив направити витребувану документацію на адресу учасника, яка вказана у Статуті товариства.

Однак, ні під час розгляду справи по суті заявлених вимог судом першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду, позивач не отримав запитуваної ним інформації.

Враховуючи встановлений судом першої інстанції факт ненадання відповідачем витребуваної позивачем інформації про діяльність товариства, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відповідність вимог позивача приписам ст. 88 ГК України, ст.116 ЦК України, ст.10 Закону України «Про господарські товариства» та, відповідно, наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині витребування у відповідача документів, які містять інформацію про діяльність товариства і відповідають приписам наведених вище норм права.

У витребуванні у відповідача документів, які не мають звітного характеру та не входять до переліку інформації про діяльність товариства згідно ст. 88 ГК України (договорів з контрагентами, які булі укладені Товариством за весь період діяльності Товариства з моменту його створення; аналіз рахунків: 90 (собівартість), 70 (дохід від продажу товарів) за 12 місяців 2013 року; аналіз рахунку 79 за 12 місяців 2013 року; оборотно-сальдова відомість по рахунках 26, 28 (за 12 місяців 2013); оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 (за 12 місяців 2013); оборотно-сальдова відомість по рахунках 501 (601) (за 12 місяців 2013); оборотно-сальдова відомість по рахунках 631 (632) (за 12 місяців 2013); розшифрування дебіторської та кредиторської заборгованості за період з 01.01.2011 по 31.12.2013; перелік працівників Товариства із зазначенням: посади, окладу) місцевим господарським судом обґрунтовано відмовлено позивачу.

Щодо посилання скаржника на неправильне застосування судом першої інстанції норм п. «г» ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», оскільки законодавством та установчими документами не передбачено надання інформації у копіях документів та надіслання поштовим зв'язком, колегія суддів зазначає наступне.

Закон не регламентує процедури та способу отримання учасниками товариства інформації, а тому ці питання можуть бути врегульовані установчими документами. Як встановлено судом апеляційної інстанції, установчими документами відповідача не визначений порядок і процедура отримання учасником інформації та документів щодо діяльності товариства. Відсутність способу надання інформації учаснику не може бути підставою для відмови у її наданні господарським товариством , а тому прийнятним є спосіб надання інформації , запропонований учасником.

За таких обставин справи, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, фактичні обставини справи судом першої інстанції встановлені повно та об'єктивно, доказам по справі надана належна юридична оцінка, відтак, підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення Господарського суду міста Києва немає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта (відповідача).

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКНО В ВОДЯНИЙ ВСЕСВІТ» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2014р. у справі №910/8061/14 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2014р. у справі №910/8061/14 без змін.

2.Матеріали справи №910/8061/14 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Л.Г. Смірнова

Л.В. Чорна