Рішення

від 20.10.2014 по справі 552/5666/14-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/5666/14-ц

Провадження № 2/552/2047/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.10.2014 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Васильєвої Л.М.

при секретарі Орламенко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності на земельні ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилався на те, що йому на праві приватної власності належить ? частина житлового будинку із господарськими спорудами по АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці з цільовим призначенням площею 0.1 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та 0.0361 га з цільовим призначенням для ведення садівництва . Відповідачеві ОСОБА_3 належить у цьому домоволодіння 1/3 частина, а відповідачеві ОСОБА_4 1/6 частина. На підставі державних актів про право власності на земельні ділянки вищевказані земельні ділянки передані у спільну сумісну власність на підставі державних актів про право власності на земельні ділянки. Зараз він має потребу провести відчуження належної йому частини будинку, але зробити цього не має можливості у зв»язку з тим, що не визначений розмір його частки у праві власності на земельні ділянки. Посилаючись на вимоги ст.. 370 -372 ЦК України, ст.86 -89 ЗК України просив визначити що розмір його частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для ведення садівництва становить 1/2 частина, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд також ? частина, а у відповідачів відповідно 1/3 та 1/6 частина.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити. Пояснив, що оскільки рішенням Київського районного суду м. Полтави від 16.01.2014 року позивачеві виділено із спільної сумісної власності його частину земельної ділянки, розміром 680.5 кв.м., яка відповідно до ухвали цього ж суду від 17.02.2014 року визначена як ? частина від усієї земельної ділянки за вказаною адресою, додаткових висновків про розмір частки кожного співвласника у праві спільної сумісної власності на спірну земельну ділянку позивач надавати не буде.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з»явився, надав заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги визнав.

Відповідач ОСОБА_2, яка змінила прізвище на ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, при вирішенні спору покладалась на суд.

Третя особа, Полтавське міське управління юстиції , свого представника у судове засіданні не направила.

Заслухавши представника позивача, відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи та надані докази суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 02.07.1993 року та 05.03.1996 року є власником ? частини житлового будинку із господарськими спорудами по АДРЕСА_1.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.04.1989 року мають у власності відповідно 1/3 частину та 1/6 частину цього будинку.

Житловий будинок по АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці, яка передана співвласникам у спільну сумісну власність на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 112182 площею 0.1 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарським будівель і споруд та кадастровим номер 5310136400:11:001:0199 та Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯК № 896498 площею 0.0361 га з цільовим призначенням для ведення садівництва з кадастровим номером 5310136400:11:001:0200.

При видачі Державного акту на право власності на земельну ділянку розмір часток між співвласниками не визначався.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 16.01.2014 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_6, а саме виділено йому у користування земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 площею 680.05 кв., а ухвалою цього ж суду від 17.02.2014 року вказане рішення суду роз»яснено в частині щодо відповідності 680.5 кв.м. земельної ділянки за спірною адресою 1/2 частині земельної ділянки, та що виділена ОСОБА_1 земельна ділянка є його власністю.

Пунктом 3 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна передбачений порядок розрахунку частко у спільній власності на об'єкти нерухомого майна , саме:

3.1. Розрахунок часток у спільній власності на об'єкти

нерухомого майна виконується за заявами всіх співвласників

об'єктів нерухомого майна. У разі невідповідності розмірів часток, указаних у правовстановлювальних документах, реальним часткам за згодою всіх співвласників здійснюється розрахунок відповідних часток нерухомого майна з метою отримання відповідних правовстановлювальних документів.

3.2. Право кожного співвласника в спільній частковій власності визначається часткою, яка виражається в простих правильних дробах (1/2; 1/3; 3/5 тощо). При цьому вказані в правовстановлювальних документах розміри часток співвласників на об'єкт нерухомого майна в сумі повинні становити одиницю.

3.3. За відсутності згоди всіх співвласників щодо зміни часток питання вирішується в судовому порядку.

Отже інструкцією передбачено, що для визначення розміру часток у праві спільної власності повинен бути підготовлений висновок про розмір частки кожного співвласника.

Позивач такого висновку суду не надав, а суд не наділений повноваженнями розраховувати розмір часток у праві спільної власності на нерухоме майно , оскільки такий висновок повинен готуватись БТІ або іншою уповноваженою установою чи особою.

Рішення від 16.01.2014 року та ухвала від 17.02.2014 року Київського районного суду не є тотожними висновку БТІ щодо визначення розміру часток всіх співвласників у праві спільної власності на спірну земельну ділянку .

Більш того спірна земельна ділянка за цільовим призначенням , відповідно до державних актів на право власності на землю, розділена та становить 0.1 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарським будівель і споруд та кадастровим номером 5310136400:11:001:0199 та 0.0361 га з цільовим призначенням для ведення садівництва з кадастровим номером 5310136400:11:001:0200, а рішення суду, на які посилається позивач, взагалі не містять розмежування виділеної земельної ділянки ОСОБА_1 за цільовим призначенням, а також цими рішеннями не встановлений розмір часток співвласників спірної земельної ділянки.

Відповідно до вимог 4, 5 ст. 89 ЗК України співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Відповідно до вимог ч. 3 ст.370 ЦК України виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності не це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно і у випадку встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 16.01.2014 року позивачеві виділена із спільної сумісної власності земельна ділянка площею 680.5 кв.м в натурі, встановлені межі виділеної земельної ділянки.

Позивач звільнений від сплати судового збору, а отже відповідно до вимог ст. 88 ЦПК україни судові витрати необхідно віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. 10, 11, 60,88, 209, 213 - 215 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Полтави.

Суддя Л.М. Васильєва