Рішення

від 14.10.2014 по справі 910/15951/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15951/14 14.10.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізобуд-Трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр каркасного будівництва"

про стягнення 55 808, 69 грн.

Суддя Бондаренко Г. П.

Представники сторін:

Від позивача Стригун М. М. (дов. № 01/08-14 від 01.08.2014)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 14.10.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ізобуд-Трейд" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр каркасного будівництва" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 55 808, 69 грн. заборгованості за поставлений товар по видаткових накладних, з яких 47 309, 90 грн. - основна заборгованість та 8 498, 79 грн. 3% річних, а також позивач просить суд покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2014 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/15951/14, розгляд справи призначено на 23.09.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2014 розгляд справи № 910/15951/14 відповідно до ст. 77 ГПК України відкладено на 14.10.2014 та в порядку ст. 69 ГПК України продовжено процесуальний розгляду справи на п'ятнадцять днів.

14.10.2014 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача подано додаткові письмові пояснення по справі.

В судове засідання 14.10.2014 представник відповідача не з'явився, про причини неявки до суду не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав усні пояснення по справі, в яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань по оплаті поставленого йому впродовж періоду з липня 2008 року по травень 2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдінгова компанія «Ізобуд» товару на загальну суму 47309, 90 грн., право вимоги якої позивач набув на підставі договору про відступлення права вимоги № 06 від 20.09.2010 та договору про відступлення права вимоги № 03/03-14 від 03.06.2014.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, викладеного позивачем не спростував, в судове засідання жодного разу не з'явився.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдінговою компанією "Ізобуд" в якості постачальника, та відповідачем, в якості покупця, було досягнуто домовленості щодо поставки товару відповідно до видаткових накладних: №Тк-0002902 від 14.07.2008 на суму 2 790, 07 грн., № Тк-0003108 від 24.07.2008 на суму 3 593, 28 грн., №Тк-0003109 від 24.07.2008 на суму 9 594, 00 грн., №Тк-0003110 від 24.10.2008 на суму 4 629, 31 грн., №Тк-0003378 від 11.08.2008 на суму 7 404, 34 грн., №Тк-0003379 від 11.08.2008 на суму 11 652, 60 грн., №Тк-0003457 від 15.08.2008 на суму 1 826, 04 грн., №Тк-0003586 від 26.08.2008 на суму 644, 40 грн., №Тк-0004014 від 18.09.2008 на суму 4 311, 00 грн., №Тк-0004013 від 18.09.2008 на суму 3 483, 20 грн., №Тк-0000045 від 23.01.2009 на суму 659, 70 грн., №Тк-0000550 від 07.05.2009 на суму 694, 19 грн.

На виконання умов досягнутих домовленостей Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдінговою компанією "Ізобуд" було поставлено а відповідачем прийнято у власність без зауважень щодо кількості та якості товару на загальну суму 51 135, 40 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно - матеріальних цінностей, копії яких наявні в матеріалах справи.

20.09.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдінговою компанією "Ізобуд" як первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК "Ізобуд" як новим кредитором було укладено договір про відступлення права вимоги № 6, відповідно до якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор набув права вимоги, що належало первісному кредиторові до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр каркасного будівництва" (відповідача) щодо оплати за поставлений товар згідно видаткових накладних: №Тк-0002902, № Тк-0003108, №Тк-0003109, №Тк-0003110, №Тк-0003378, №Тк-0003379, №Тк-0003457, №Тк-0003586, №Тк-0004014, №Тк-0004013, №Тк-0000045, №Тк-0000550 за загальний період з 14.07.2008 по 07.05.2009 на суму 51 135, 40 грн .

Відповідно до п. 1.3. договору про відступлення права вимоги № 6 від 20.09.2010 новий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК «Ізобуд» одержав право замість первісного кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінгова компанія «Ізобуд» вимагати від боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр каркасного будівництва" сплати грошового зобов'язання у розмірі встановленому в п. 1.1 договору ( 51 135, 40 грн. ).

Відповідно до п. 1.4 договору про відступлення права вимоги № 6 від 20.09.2010 до нового кредитора перейшло також право на стягнення штрафних санкцій та інших компенсаційних платежів право на нарахування та стягнення яких передбачено законодавством за порушення строку сплати грошових зобов'язань боржником.

Пунктом 1.5 вказаного договору передбачено, що одночасно з переходом права вимоги до нового кредитора переходить також права пов'язані з фактом переходу права вимоги, включаючи право нового кредитора бути позивачем в судах по стягненню грошових зобов'язань з боржника, вказаних в п. 1.1., бути стягувачем у виконавчих провадженнях та інші.

Відповідно до п. 2.1 зазначеного договору право вимоги, що відпускається за договором, визначається розміром грошових зобов'язань боржника, що становлять заборгованість боржника перед первісним кредитором по вказаних в п. 1.1 правовим підставах виникнення грошових зобов'язань.

Відповідно до п. 4.1. про відступлення права вимоги № 6 від 20.09.2010 первісний кредитор зобов'язався передати новому кредитору документи, що підтверджують права вимог до боржника.

31.12.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК "Ізобуд" та відповідачем було підписано Акт звірки розрахунків за договором про відступлення права вимоги № 6 від 20.09.2010 (із зазначенням накладних), відповідно до якого залишок на користь ТОВ «ТК «Ізобуд» склав на 31.12.2012 47 309, 90 грн.

03.06.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК "Ізобуд" як первісним кредитором та позивачем, як новим кредитором, укладено договір про відступлення права вимоги №03/03-14, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК "Ізобуд" відступило, а позивач набув права вимоги реального та належного виконання всіх зобов'язань, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ТК "Ізобуд" до відповідача, на підставі видаткових Накладних: №Тк-0002902, № Тк-0003108, №Тк-0003109, №Тк-0003110, №Тк-0003378, №Тк-0003379, №Тк-0003457, №Тк-0003586, №Тк-0004014, №Тк-0004013, №Тк-0000045, №Тк-0000550 за період з 14.07.2008 по 07.05.2009, а також договору про відступлення права вимоги №06 від 20.09.2010, підписаного між первісним кредитором і боржником акту звірки розрахунків від 31.12.2012 на загальну суму 47 309, 90 грн.

Відповідно до п. 1.2. договору про відступлення права вимоги №03/03-14 від 03.06.2014 первісний кредитор відступає новому кредитору права вимоги до боржника, що виникають із зобов'язання, вказаних в п. 1.1. договору, на визначеному в п.1.1. суму. Згідно п. 1.3. договору новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржників сплати грошового зобов'язання в розмірі встановленому п. 1.1. договору згідно розміру заборгованості боржника та пред'являти виконавчий документ повторно до виконання.

Відповідно до п. 1.4 вказаного договору до нового кредитора переходить також право на стягнення штрафних санкцій та інших компенсаційних платежів право на нарахування та стягнення яких передбачено законодавством за порушення строку сплати грошових зобов'язань боржником.

Пунктом 1.5 зазначеного договору передбачено, що одночасно з переходом права вимоги до нового кредитора переходить також права пов'язані з фактом переходу права вимоги, включаючи право нового кредитора бути стягувачем у виконавчому провадженні по стягненню грошових зобов'язань з боржника, вказаних в п. 1.1., та інші.

Первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору документи, що підтверджують права вимог до боржника (п. 4.1 договору про відступлення права вимоги №03/03-14 від 03.06.2014).

Пунктом 4.2. договору про відступлення права вимоги №03/03-14 від 03.06.2014 визначено, що первісний кредитор зобов'язаний сповістити боржника про відступлення права вимоги за цим договором шляхом поштового надсилання з повідомленням про вручення боржнику копії цього договору протягом одного календарного місяця з моменту підписання даного договору.

Відповідно до п. 6.1. договору даний договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до моменту виконання сторонами всіх свої зобов'язань.

За твердженням позивача, 25.07.2014 ним на адресу відповідача було направлене повідомлення-вимога №25/07-14, яким позивач повідомляв відповідача, що борг у розмірі 47 309,90 грн., що виник на підставі видаткових накладних: №Тк-0002902, № Тк-0003108, №Тк-0003109, №Тк-0003110, №Тк-0003378, №Тк-0003379, №Тк-0003457, №Тк-0003586, №Тк-0004014, №Тк-0004013, №Тк-0000045, №Тк-0000550 за період з 14.07.2008 по 07.05.2009, а також договору про відступлення права вимоги №06 від 20.09.2010, підтверджується Актом звірки розрахунків від 31.12.2012, згідно з ст. 512 ЦК України був відступлений новому кредитору - Товариству з обмеженою відповідальністю "Ізобуд-Трейд" і вимагав сплатити наявну заборгованість, яка становить 47 309,90 грн. Проте дана вимога відповідачем залишилась без відповіді та виконання, доказів іншого матеріали справи не містять.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу, зокрема з договорів та правочинів.

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

На підставі вищевикладених норм, суд дійшов висновку, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдінговою компанією «Ізобуд» та відповідачем було укладено у спрощений спосіб договори поставки, які оформленні видатковими накладними. На підставі укладених договорів між їх сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глав 54 Цивільного кодексу України.

Вказані договори є підставою для виникнення у їх сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 692 визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи приписи ст. 692 ЦК України відповідач зобов'язаний був оплатити поставлений йому Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдінгова компанія «Ізобуд» товар після його прийняття. Тобто останній платіж за поставлений товар відповідач мав здійснити, враховуючи, що остання поставка була здійснена йому 07.05.2009, 08.05.2009.

Відповідачем в строк, визначений ст. 692 ЦК України товар поставлений йому за видатковими накладними №Тк-0002902, № Тк-0003108, №Тк-0003109, №Тк-0003110, №Тк-0003378, №Тк-0003379, №Тк-0003457, №Тк-0003586, №Тк-0004014, №Тк-0004013, №Тк-0000045, №Тк-0000550 оплачений не був, доказів іншого матеріали справи не містять.

При цьому, із тверджень позивача та наявних в матеріалах справи документів слідує, що відповідач оплатив поставлений йому товар частково на суму 3 825, 50 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю «ТК «Ізобуд». Таким чином, видаткова накладна № Тк-0002902 оплачена відповідачем повністю, накладна № Тк-0003108 частково.

Відповідно до ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі, якщо цей кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто відступлення права вимоги є можливим за умови її дійсності.

У відповідності із ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що договорами поставок, оформленими видатковими накладними № Тк-0003108, №Тк-0003109, №Тк-0003110, №Тк-0003378, №Тк-0003379, №Тк-0003457, №Тк-0003586, №Тк-0004014, №Тк-0004013, №Тк-0000045, №Тк-0000550 не встановлено жодних обмежень, щодо заміни кредитора в зобов'язанні.

Судом, також, встановлено, що позивач набув право вимоги до відповідача в розмірі 47 309, 90 грн. на підставі договору про відступлення права вимоги № 06 від 20.09.2010 та договору про відступлення права вимоги № 03/03-14 від 03.06.2014.

Враховуючи викладені норми чинного законодавства та обставини справи, в тому числі щодо направлення позивачем відповідачу 25.07.2014 Повідомлення-вимоги Вих. №25/07-14 про сплату заборгованості, щодо невиконання відповідачем станом на момент вирішення справи своїх зобов'язань по оплаті поставленого товару в сумі 47 309, 90 грн. ані первісному кредитору, ані новим кредиторам, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача заборгованість в розмірі 47 309, 90 грн. за поставлений товар по видатковим накладним № Тк-0003108, №Тк-0003109, №Тк-0003110, №Тк-0003378, №Тк-0003379, №Тк-0003457, №Тк-0003586, №Тк-0004014, №Тк-0004013, №Тк-0000045, №Тк-0000550. Відповідно в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 8 498,79 грн. трьох відсотків річних за весь час прострочення відповідача за загальний період з 25.07.2008 по 31.07.2014.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, згідно п. п. 1.1, 1.2., 1.3. договору про відступлення права вимоги №03/03-14 від 03.06.2014 до позивача, як нового кредитора перейшло право вимагати від відповідача сплати грошового зобов'язання в розмірі 47 309, 90 грн.

В пункті 1.4. вказаного договору, визначено, що до позивача, також, перейшло право на стягнення штрафних санкцій та інших компенсаційних платежів право на нарахування та стягнення яких передбачено законодавством за порушення строку сплати грошових зобов'язань боржником. Суд зазначає, що вимоги про стягнення 3% та інфляційних витрат ґрунтуються саме на вимогам закону, а саме нормах статті 625 ЦК України, а таке право вимоги у позивача виникло тільки з моменту укладення договору № 03/03-14 від 03.06.2014, і відповідач є таким, що може порушити виконання грошового зобов`язання саме перед позивачем у справі тільки з зазначеної дати.

Таким чином, сторонами договору про відступлення права вимоги №03/03-14 від 03.06.2014 було визначено, конкретний об'єм прав (суму), які переходять до нового кредитора, що кореспондується зі ст. 514 ЦК України. Зазначений договір набрав чинності з дати його підписання (п. 6.1.).

Отже, з огляду на визначені сторонами умови договору про відступлення права вимоги №03/03-14 від 03.06.2014 позивач набув право вимагати від відповідача сплати основної заборгованості в розмірі 47 309, 90 грн. та штрафник санкцій, в тому числі і 3 % річних за порушення грошового зобов'язання тільки 03.06.2014, відповідно позивачем невірно визначено період прострочення відповідача перед позивачем по сплаті грошового зобов'язання.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних нарахованих на суму боргу підлягають частковому задоволенню відповідно до розрахунку суду за період з 04.06.2014 по 31.07.2014 в розмірі 225, 53 грн.

Підсумовуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 47 309, 90 грн. основного боргу та 225, 53 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору, з огляду на часткове задоволення позовних вимог, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр каркасного будівництва" (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 5, кім. 1117; код ЄДРПОУ 32820849; в порядку визначеному законом України "Про виконавче провадження") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізобуд-Трейд" (49099, м. Дніпропетровськ, житловий масив Червоний камінь, буд. 22, оф. 80; код ЄДРПОУ 34839276) 47 309 (сорок сім тисяч триста дев'ять) грн. 90 коп. основного боргу, 225 ( двісті двадцять п'ять) грн. 53 коп. 3 % річних, та 1 556 (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 16 коп. судових витрат.

3. В задоволенні інших позивних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.10.2014.

Суддя Г.П. Бондаренко