Рішення

від 14.10.2014 по справі 910/20054/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20054/14 14.10.14 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євромедпроект"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Нова медична група"

про стягнення 323,63 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники сторін:

Від позивача Слуцька О.М.(дов. від 10.10.2014)

Від відповідача не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за неналежне виконання договору поставки обладнання №030/14/F від 29.07.2014 в розмірі 135 323,63 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.09.2014 порушено провадження у справі №910/20054/14 та призначено до розгляду на 14.10.2014.

Представник позивача з'явився в судове засідання 14.10.2014, надав пояснення по суті справи та подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд:

1. Господарський суд м. Києва розглянути дану заяву та ухвалити рішення про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Нова медична група» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Євромедпроект» (ідентифікаційний код 36589145, р/р 260043068401 в АТ «Банк БОГУ СЛАВ» м.Київ, МФО 380322) суму штрафних санкцій в розмірі 323,63 грн (триста двадцять три гривні 63 копійки), а також витрат по сплаті судового збору в розмірі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 копійок).

2. У зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог розглянути питання та винести ухвалу про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Євромедпроект» частини сплаченого судового збору в розмірі 879,47 грн. (вісімсот сімдесят дев'ять гривень 47 копійок) на р/р ТОВ 260043068401 в АТ «Банк Богуслав» м. Київ, МФО 380322.

Проте суд зазначає, що вказана заява позивача підлягає задоволенню лише в частині пункту першого. Щодо повернення судового збору в сумі 879,47 грн., то суд зазначає, що оскільки відповідачем сплачено заборгованість після надходження позовної заяви до суду, то судовий збір має покладатись повністю на відповідача.

Таким чином в задоволенні п. 2 вищезазначеного клопотання позивача суд відмовляє.

Враховуючи правила ст. 22 ГПК України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, суд прийняв до розгляду подану позивачем заяву про зменшення позовних вимог, а спір розглядається, виходячи зі зменшеної ціни позову.

При розгляді даної заяви суд бере до уваги п.3.10. Поставнови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011, п. 14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України " Про деякі питання порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 р. щодо застосування норм господарського процесуального кодексу України" від 29.06.2010 № 01-08/369, в яких зазначено, що в разі збільшення(зменшення) позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Представник відповідача в судове засідання 16.10.2014 не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складено протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представника позивача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

29.07.2014 між товариством з обмеженою відповідальністю «Євромедпроект»(далі позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Нова медична група»(далі відповідач) було укладено Договір №030/14/Р про поставку обладнання, а саме ендоскопу (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору предметом даного Договору є виконання сторонами певних дій у відповідності та на умовах, які визначені цим Договором, а саме: поставки, пробного пуску в експлуатацію та після продажного гарантійного обслуговування обладнання, в подальшому - «Обладнання», яке вказане в Специфікації №1 (Додаток №1 до даного Договору).

Згідно п.5.1 Договору вартість даного Договору визначається в гривнях України та становить 135.000,00 (сто тридцять п'ять тисяч, 00) гривень, в т.ч. ПДВ 7% в сумі 8.831,78 (вісім тисяч вісімсот тридцять одна, 78) гривня.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що оплата Покупцем даного Договору відбувається в гривнях України на розрахунковий рахунок Продавця у вигляді 100 % авансового в строк до 01.08.2014 р.

На виконання умов Договору та на підставі рахунку № Р-048/14 від 29.07.2014 нашим товариством 31.07.2014 було сплачено попередню оплату за обладнання у розмірі 135.000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №738 від 31.07.2014 (копія рахунку та платіжного доручення додані до матеріалів справи).

Відповідно до п.2.1 Договору Продавець зобов'язується поставити обладнання згідно специфікації №1 на адресу поставки протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів з дати отримання авансового платежу.

Згідно ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ч.5 ст.253 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Згідно умов Договору та відповідно до вимог чинного законодавства останнім днем виконання Продавцем зобов'язання з поставки обладнання є 15.09.2014.

Як свідчать матеріали справи, 12.09.2014 відповідачу було надіслано лист №090-0914 від 12.09.2014 з проханням надати копії документів, що підтверджують відвантаження обладнання виробником відповідачу. Крім того, в листі була зазначена вимога не пізніше 18 години 19.09.2014 поставити обладнання або в той же самий строк повернути суму попередньої оплати за обладнання в розмірі 135.000,00 грн. з нарахуванням штрафних санкцій на розрахунковий рахунок ТОВ «Євромедпроект» (копія додана до матеріалів справи).

Вищезазначений лист був направлений рекомендованим поштовим відправленням (штрихкодовий ідентифікатор 0311317349896 згідно фіскального чеку) на вказану Відповідачем в Договорі адресу для листування, однак вручений не був у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що підтверджується доданим фіскальним чеком та роздруківкою з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» http://services.ukrposhta.com/barcodesingle/OperationList.aspx (додані до матеріалів справи).

Так і не отримавши обладнання у встановлений Договором строк, 17.09.2014 було направлено лист №091-0914 від 17.09.2014, аналогічний попередньому, за місцезнаходженням Відповідача, що зазначене в Єдиному державному реєстрі, та за вказаною на сайті Відповідача http://www.nmg.kiev.ua/about.html адресою (копія листа, фіскального чеку додані до матеріалів справи).

Крім того, в той же день вимогу про повернення попередньої оплати було направлено Відповідачу ел.поштою (E-mail: info@nmg.kiev.ua ) та на тел.факс: (044) 295-74-18.

19.09.2014 у відповідь на вимогу позивача, останнім було отримано лист №Л-198/14 від 19.09.2014, в якому Відповідач повідомляє про неможливість виконання ним своєчасної поставки обладнання згідно умов Договору. Копія листа додана позивачем до матеріалів справи.

Отже, станом на день звернення позивача з даним позовом до суду залишався непоставлений відповідачем товар та неповернута попередня оплата.

Судом встановлено, що 24.09.2014 відповідач поставив позивачу обладнання обумовлене договором №030/14/Р від 29.07.2014, отже відповідач виконав свої зобов'язання за договором, проте з порушенням обумовлених строків.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

В силу частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Спірні правовідносини, які виникли у зв'язку з неналежним виконанням договору поставки та поставкою продукції неналежної якості, до їх врегулювання застосовуються положення ст. 265, 268, 269 ГК України, ст. 678 - 681 ЦК України.

Відповідно до ст.688 ЦК України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивачем було подано суду докази поставки обумовленого договором обладнання на суму 135 000,00 грн. що підтверджується видатковою накладною № 72 від 24.09.2014.

У зв'язку з наведеним суд припиняє провадження в частині стягнення з відповідача 135 000,00 грн. основного боргу.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі за відсутності предмету спору.

Дослідивши матеріали справи та зважаючи на те, що основний борг відповідачем сплачено і між сторонами не залишилось неврегульованих питань щодо оплати основного боргу, суд дійшов до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 135 000,00 грн. При цьому суд враховує, що припинення провадження у справі не суперечить вимогам закону і не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

Оскільки факт невиконання та прострочення грошового зобов'язання відповідачем є доведеним, у позивача є всі правові підстави вимагати стягнення з відповідача передбаченої договором пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу в у відповідності з п. 6.1 договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ст. 599 Цивільного Кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України).

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного Банку, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Оскільки відповідач вчасно не виконав взяті на себе зобов'язання за договором, останній нарахував відповідачеві пеню на підставі пункту 6.1. договору, яка складає 323,63 грн.

Отже, згідно з розрахунком позивача підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пеня в сумі 323,63 грн. З цією сумою суд погоджується, так як позивачем вона розрахована арифметично вірно.

Відповідно до ст. ст. 33, 43, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 135 000,00 грн.

2. В іншій частині позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Євромедпроект" задовольнити повністю.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Нова медична група" (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, буд. 13, офіс 25, код ЄДРПОУ 37506724) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Євромедпроект" (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63, код ЄДРПОУ 36589145) пеню в сумі 323 (триста двадцять три) грн. 63 коп., судовий збір в розмірі 2706 (дві тисячі сімсот шість) грн. 47 коп.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 21.10.2014