Рішення

від 21.10.2014 по справі 906/1228/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" жовтня 2014 р. Справа № 906/1228/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (договір про надання правової допомоги від 08.09.14)

від відповідача: Красніцька М.М. (довіреність від 10.10.14), Приймак В.С. (довіреність від 10.10.14)

розглянув у судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Інтерм" (м.Житомир)

до Комунальної установи "Центральна районна лікарня Червоноармійської районної ради" (смт.Червоноармійськ, Житомирська область)

про стягнення 5404,22 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 5404,22 грн., з яких: 4131,33 грн. інфляційних, 1272,89 грн. - 3% річних. Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1112,00 грн. витрат по оплаті правової допомоги адвоката.

Позовні вимоги грунтуються на тому, що заборгованість за виконані підрядні роботи згідно договорів №032-2012ПР та №4512, яка присуджена до стягнення рішенням господарського суду Житомирської області від 13.06.13 по справі №906/732/13 досі не сплачена, тому позивач має право на стягнення з відповідача інфляційних та річних за весь час прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання.

10.10.14 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов не визнає з наступних підстав: договором від 11.10.12 не передбачено сплати інфляційних та процентів річних; роботи за договором виконані позивачем з порушенням правил техніки безпеки, що призвело до пожежі та відповідно збитків, тому відповідач може не сплачувати виконані позивачем роботи та судові витрати.

У судовому засіданні 13.10.14 оголошувалась перерва до 21.10.14, відповідно до ст.77 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Просив суд задовольнити позов.

Представники відповідача в засідання суду позов не визнали у відповідності до письмового відзиву на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 13.06.13 по справі №906/732/13 стягнуто з Комунальної установи "Центральна районна лікарня Червоноармійської районної ради" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Інтерм" - 42217,23грн., з яких: 37156,60 грн. основного боргу за виконані підрядні роботи згідно договорів №032-2012ПР та №4512 ; 1711,65 грн. пені; 84,55 грн. інфляційних; 431,93 грн. 3% річних, 1112,00грн. витрат на оплату правової допомоги адвоката, 1720,50 грн. витрат на оплату судового збору.

Позивач зазначив, що з 13.06.13 (тобто після постановлення вказаного рішення) відповідач сплатив лише 10000,00грн., які були перераховані держказначейством 13.11.13.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем рішення суду та умов договорів, на підставі ст.625 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача 4131,33грн. інфляційних та 1272,89грн. річних.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на виконання рішення суду відповідач не виконав зобов'язання по сплаті позивачу 32217,23грн.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.13 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", зазначено наступне:

- за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

- саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

- отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

- однак при цьому слід мати на увазі, що у разі коли судовим рішенням з боржника стягнуто суму неустойки (штрафу, пені), то правова природа відповідної заборгованості саме як неустойки у зв'язку з прийняттям такого рішення залишається незмінною, і тому на неї в силу припису частини другої статті 550 ЦК України проценти не нараховуються, інфляційні ж нарахування та нарахування трьох процентів річних на цю заборгованість можуть здійснюватися на загальних підставах відповідно до частини другої статті 625 названого Кодексу з дня, наступного за днем набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Оскільки відповідач судове рішення про стягнення з нього коштів не виконав, позивач вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних.

Нарахування позивачем до стягнення з відповідача 4131,33 грн. інфляційних проведено за період з 01.10.13 по 31.08.14 на суму боргу 29300,18грн. (37156,60грн. боргу + 1711,65грн. пені + 431,93грн. річних - 10000,00грн. сплаченого боргу).

Перерахувавши дану величину самостійно, за період з жовтня 2013 року по серпень 2014 року на суму боргу 29300,18грн., суд дійшов висновку про обгрунтованість заявлених до стягнення інфляційних нарахувань в заявленому розмірі - 4131,33грн.

Нарахування позивачем до стягнення з відповідача 1272,89 грн. 3% річних проведено за період з 19.05.13 по 12.11.13 на суму боргу 37156,60грн. (основний борг присуджений за рішенням суду), за період з 13.11.13 по 10.09.14 на суму 29300,18грн. (37156,60грн. боргу + 1711,65грн. пені + 431,93грн. річних - 10000,00грн. сплаченого боргу).

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Житомирської області по справі №906/732/13 стягнуто з відповідача річні, розмір яких обраховано по 18.05.13 включно, а тому суд вважає правомірним нарахування річних починаючи з 19.05.13 на суму основного боргу.

Перерахувавши дану величину самостійно, суд дійшов висновку про обгрунтованість заявлених до стягнення річних в заявленому розмірі - 1272,89грн.

Заперечення відповідача спростовуються наступним:

Згідно розділу 4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.13 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому, закон не встановлює обов'язку для сторін зазначати у договорі міру відповідальності за порушення виконання грошового зобов'язання у вигляді річних та інфляційних така відповідальність передбачена законом. Сторони договору можуть лише зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних.

Згідно п.5.4 вищевказаної постанови, за приписом частини п'ятої статті 11 ЦК України грошове зобов'язання може виникати з рішення суду. Відтак якщо певне зобов'язання згідно з рішенням господарського суду є грошовим, відповідальність за невиконання такого зобов'язання, яке виникло з рішення суду, настає на загальних підставах згідно з частиною другою статті 625 названого Кодексу.

Посилання відповідача на те, що договірні роботи виконані підрядником з порушенням правил технічної безпеки, у зв'язку з чим відповідач поніс збитки, а тому може не оплачувати виконані роботи та судові витрати не можуть братися судом до уваги, оскільки предметом даного сопору є стягнення річних та інфляційних нарахувань за невиконання відповідачем грошового зобов'язання присудженого відповідачу рішенням суду по справі №906/732/13.

Стягнення збитків з позивача, може бути предметом іншого спору.

Порядок розподілу судових витрат по оплаті судового збору та сум, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, передбачений ст.49 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню в розмірі 5404,22грн., з яких: 4131,33грн. інфляційних,1272,89грн. річних.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст.49 ГПК України, покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1112,00 грн. витрат за оплату послуг адвоката, що виникли внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань, на підставі договору про надання правової допомоги від 08.09.14р. (а.с.13).

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат, крім судового збору, входить, зокрема, оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Таким чином, визначальним та достатнім для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката є факт здійснення такої оплати за умовами відповідного договору, підтверджений платіжними документами, а також факт надання послуг саме адвокатом, а не іншим представником.

Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката, позивач долучив до матеріалів справи договір про надання правової допомоги від 08.09.14р., укладений між ТОВ "Полісся-Інтерм" та адвокатом ОСОБА_1 (а.с.13), копію Свідоцтва за №588, виданого 11.08.2011р. гр. ОСОБА_1 про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.12), акт приймання-передачі виконаних робіт згідно договору від 08.09.14р. (а.с.13), платіжні доручення №516 від 11.09.2014р. на суму 582,00грн. та №581 від 09.10.14 на суму 530,00грн. про сплату позивачем ТОВ "Полісся-Інтерм" гонорару в загальному розмірі 1112,00 грн.

Відповідно до ч.5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, при задоволенні позову - на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1112,00грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунальної установи "Центральна районна лікарня Червоноармійської районної ради" (12000, Житомирська область, смт. Червоноармійськ, вул. Леніна, 36, код ЄДРПОУ 01991949) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Інтерм" (10014, м. Житомир, вул. Рильського, 9-А, код ЄДРПОУ 31318757):

- 4131,33грн. - інфляційних;

- 1272,89грн. - 3% річних;

- 1112,00грн. - витрат по оплаті правової допомоги адвоката;

- 1827,00 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 23.10.14

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу