Рішення

від 21.10.2014 по справі 904/6252/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.10.14р. Справа № 904/6252/14

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Прокурора Красногвардійського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі

позивача-1: Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

позивача-2: Комунального підприємства "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Житлово - будівельного кооперативу № 176 "ТРАКТОРИСТ", м. Дніпропетровськ

про стягнення суми основного боргу за договором на відпуск теплової енергії в розмірі 256334грн.07коп., суму інфляційного збільшення в розмірі 40765грн.56коп., 3% річних в розмірі 14456грн.11коп. та пені в розмірі 22697грн.15коп.

Представники:

Прокурор: Ягольник Г.В., посв. №016143 від 12.04.2013р.

Від позивача-1: не з`явився

Від позивача-2: Гурова І.Г., дов . № 38 від 09.01.14р.

Від відповідача: Стоян В.М., протокол № 1 від 24.01.2010р.

Стоян О.В., дов. № б/н від 25.09.2014р.

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Красногвардійського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради та Комунального підприємства "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради звернувся до Житлово - будівельного кооперативу № 176 "ТРАКТОРИСТ" з позовом про стягнення суми основного боргу за договором на відпуск теплової енергії в розмірі 256334грн.07коп., суму інфляційної складової в розмірі 40765грн.56коп., 3% річних в розмірі 14456грн.11коп. та пені в розмірі 22697грн.15коп.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор та позивачі посилаються договір №148т на відпуск теплової енергії для потреб опалення від 24.10.2003р., претензію №872 від 11.06.2014р.; рахунки №148 від 28.12.2011р., №148 від 30.01.2012р., №148 від 28.02.2012р., №148 від 29.03.2012р., №148 від 20.04.2012р., №148/1 від 30.10.2012р., №148/1 від 30.11.2012р., №148/1 від 29.12.2012р., №148 від 28.01.2013р., №148/1 від 28.02.2013р., №148/1 від 29.03.2013р., №148/1 від 30.04.2013р., №148 від 31.10.2013р., №148/1 від 30.11.2013р., №148/1 від 31.12.2013р., №148/1 від 31.01.2014р., №148/1 від 28.01.2014р., №148/1 від 31.03.2014р. та №148/1 від 28.04.2014р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2014р. порушено провадження у справі. Справа призначалась до розгляду в судових засіданнях на 30.09.2014р., 15.10.2014р. та 20.10.2014р.

23.09.2014р. відповідач надав клопотання про розстрочення виконання рішення суду, в якому він просить надати розстрочку виконання рішення на 24 місяця, рівними частинами.

Також 23.09.2014р. відповідачем надано клопотання про зменшення розміру неустойки до 0грн.00коп. з посиланням на неприбутковість організації відповідача.

Представник позивача-2 в судовому засіданні від 30.09.2014р. надав заяву про уточнення позовних вимог. Зазначена заява фактично є заявою про зменшення розміру позовних вимог. Так, у зв'язку з частковою оплатою суми боргу відповідачем, позивач-2 просить стягнути з відповідача суму основного боргу за договором в розмірі 239839грн.07коп., суму інфляційних витрат в розмірі 40765грн.56коп., 3% річних в розмірі 14456грн.11коп. та пеню в розмірі 22697грн.15коп.

Дослідивши заяву позивача-2 про зменшення розміру позовних вимог, суд дійшов висновку, що вона відповідає вимогам чинного законодавства та прийняв її до розгляду. Таким чином, з урахуванням заяви позивача-2 предметом розгляду у справі є стягнення з відповідача суми основного боргу за договором в розмірі 239839грн.07коп., суми інфляційних витрат в розмірі 40765грн.56коп., 3% річних в розмірі 14456грн.11коп. та пені в розмірі 22697грн.15коп.

15.10.2014р. позивач-2 надав письмові пояснення, в яких він не заперечує проти надання відповідачу розстрочки у виконанні рішення суду, але на строк не більший, ніж 12 місяців.

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

24.10.2003р. між Комунальним підприємством "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради (далі - постачальник) та Житлово - будівельним кооперативом № 176 "ТРАКТОРИСТ" (далі - споживач) підписаний договір №148т на відпуск теплової енергії для потреб опалення (далі - договір).

За умовами зазначеного договору, постачальник здійснює відпуск теплової енергії для потреб центрального опалення, об'єктів розташованих за адресою: пр. Кірова, 106а.

Пунктом 3.2.12 договору передбачено, що споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії.

Відповідно до положень пункту 5.2 договору споживач здійснює оплату за спожиту теплову енергію щомісячно у триденний термін з моменту отримання рахунку від постачальника. У випадку несплати рахунку споживачем у строк більше ніж 10 днів, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати.

Положеннями пункту 8.1 договору передбачено, що договір укладений на термін з 24.10.2003р. по 31.12.2004р. Термін дії договору вважається продовженим автоматично на наступний рік, якщо жодна із сторін не виявить бажання його розірвати.

Докази розірвання договору №148т на відпуск теплової енергії для потреб опалення від 24.10.2003р. в матеріалах справи відсутні. Таким чином, договір є діючим на момент розгляду справи.

Як вбачається за рахунків за період з 01.12.2011р. по 01.07.2014р. позивач-2 надав відповідачу послуги згідно з договором на суму 637857грн.43коп. Зазначені рахунки були отримані відповідачем, про що свідчить підпис на них представника відповідача.

Відповідач розрахувався за надані послуги частково, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем-2 в розмірі 239839грн.07коп.

З метою досудового врегулювання спору Комунальне підприємство "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради направило на адресу відповідача претензію №872 від 11.06.2014р., яка залишилась без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем-2 у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається прокурор та позивачі в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 239839грн.07коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог в цій частині.

Крім того, на підставі пункту 5.3 договору було нараховано та заявлено до стягнення суму пені за період з 16.02.2014р. по 31.07.2014р. в розмірі 22697грн.15коп.

Дослідивши розрахунок пені, доданий до позову, суд встановив, що при нарахуванні пені, було невірно визначено період нарахування та суму заборгованості, на яку було нараховано пеню. Як вбачається з розрахунку наданого позивачем, пеня була нарахована на рахунки №148 від 31.01.2014р., №148 від 28.02.2014р., №148 від 31.03.2014р. та №148 від 28.04.2014р. за період з 16.02.2014р. по 31.07.2014р. Проте, до суми заборгованості крім зазначених рахунків, було враховано заборгованість за рахунками за минулий період.

За результатами зробленого судом розрахунку, сума пені, нарахована на заборгованість за визначеними накладними, становить 10321грн.60коп. Належний період нарахування пені становить з 17.02.2014р. по 31.07.2014р. (з урахуванням положень договору та дат отримання рахунків відповідачем).

З огляду на викладене, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 12375грн.55коп. слід відмовити.

Відповідачем 23.09.2014р. було заявлено клопотання про зменшення розміру неустойки до 0грн.00коп. з посиланням на неприбутковість організації відповідача.

Пеня є заходом відповідальності за неналежне виконання зобов'язання відповідачем. Наявність статусу неприбуткової організації не звільняє від несення відповідальності, але, разом з тим, може бути підставою для зменшення розміру штрафних санкцій на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд при винесенні рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. У тому числі, і те, що відповідач не являється організацією, створеною з метою отримання прибутку. А заборгованість виникла, внаслідок несплати вартості спожитої теплової енергії мешканцями житлового будинку та дій бухгалтера відповідача (згідно з поясненнями представника відповдіача).

Враховуючи викладене, суд зменшує розмір штрафних санкцій, а саме - пені з 10321грн.60коп. на 5160грн.80коп. Таким чином, стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 5160грн.80коп.

При цьому, у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України також заявлено до стягнення суму інфляційних витрат в розмірі 40765грн.56коп. за період з грудня 2011р. по липень 2014р. та 3% річних в розмірі 14456грн.11коп. за період з 06.01.2012р. по 31.07.2014р.

Перевіривши розрахунок суми інфляційних витрат та 3% річних, суд встановив, що в ньому допущено помилку в періодах нарахування, не були прийняті до уваги дати отримання відповідачем рахунків на оплату.

Перерахувавши суму інфляційної складової суд встановив, що вирахувана сума є більшою, ніж заявлена до стягнення. Оскільки, господарський суд позбавлений права збільшувати суму позовних вимог за своєю ініціативою, стягненню з відповідача підлягає сума інфляційної складової в розмірі 40765грн.56коп. Належна до стягнення сума 3% річних становить 13794грн.36коп. за період з 08.01.2012р. по 31.07.2014р.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми 3% річних в розмірі 661грн.75коп. слід відмовити через безпідставність.

Житлово - будівельний кооператив № 176 "Тракторист" надав клопотання про відстрочення та розстрочення виконання рішення, в якому він просить надати розстрочку виконання рішення на 24 місяця рівними частинами. Відповідач посилається на викрадення бухгалтером з поточного рахунку відповідача грошових коштів та зазначає, що стягнення всієї суми заборгованості може привести до банкрутства підприємства.

Комунальне підприємство транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради надало письмові пояснення в яких, зазначило, що не заперечує проти надання відповідачу розстрочки рівними частинами на 12 місяців.

Відповідно до положень статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

З огляду на матеріали справи, клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення підлягає задоволенню частково. Суд вирішив, надати відповідачу розстрочку виконання рішення на 12 місяців, за наступним графіком погашення заборгованості: до 22.11.2014р. - погашення суми основного боргу в розмірі 19471грн.39коп. та суми судового збору в розмірі 5991грн.19коп.; до 22.12.2014р. - погашення суми основного боргу в розмірі 25462грн.58коп.; до 22.01.2015р. - погашення суми основного боргу в розмірі 25462грн.58коп.; до 22.02.2015р. - погашення суми основного боргу в розмірі 25462грн.58коп.; до 22.03.2015р. - погашення суми основного боргу в розмірі25462грн.58коп.; до 22.04.2015р. - погашення суми основного боргу в розмірі 25462грн.58коп.; до 22.05.2015р. - погашення суми основного боргу в розмірі 25462грн.58коп.; до 22.06.2015р. - погашення суми основного боргу в розмірі 25462грн.58коп.; до 22.07.2015р. - погашення суми основного боргу в розмірі 25462грн.58коп.; до 22.08.2015р. - погашення сум основного боргу в розмірі 16667грн.04коп., пені в розмірі 5160грн.80коп. та 3% річних в розмірі 3634грн.74коп.; до 22.09.2015р. - погашення сум 3% річних в розмірі 10159грн.62коп. та інфляційної складової в розмірі 15302грн.96коп.; до 22.10.2015р. - погашення суми інфляційної складової в розмірі 25462грн.60коп.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Прокурора Красногвардійського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради та Комунального підприємства транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради до Житлово - будівельного кооперативу № 176 "ТРАКТОРИСТ" про стягнення суми основного боргу за договором в розмірі 239839грн.07коп., суми інфляційних витрат в розмірі 40765грн.56коп., 3% річних в розмірі 14456грн.11коп. та пені в розмірі 22697грн.15коп. задовольнити частково.

Зменшити розмір пені з 10321грн.60коп. на 5160грн.80коп.

Стягнути з Житлово - будівельного кооперативу № 176 "ТРАКТОРИСТ" (код ЄДРПОУ: 23075839; Місцезнаходження: 49000, м. Дніпропетровськ, просп. Кірова, буд. 106 А) на користь Комунального підприємства "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради (код ЄДРПОУ: 32560611; Місцезнаходження: 49089, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, вул. Макарова, будинок 32) суму основного боргу за договором в розмірі 239839грн.07коп., суму інфляційних витрат в розмірі 40765грн.56коп., 3% річних в розмірі 13794грн.36коп. та пеню в розмірі 5160грн.80коп.

Стягнути з Житлово - будівельного кооперативу № 176 "ТРАКТОРИСТ" (код ЄДРПОУ: 23075839; Місцезнаходження: 49000, м. Дніпропетровськ, просп. Кірова, буд. 106 А) на користь Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, ідентифікаційний код 37989269, р/р 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ 37988155), МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891, КБКД 22030001) витрати зі сплати судового збору в розмірі 5991грн.19коп.

Розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців, за наступним графіком погашення заборгованості: до 22.11.2014р. - погашення суми основного боргу в розмірі 19471грн.39коп. та суми судового збору в розмірі 5991грн.19коп.; до 22.12.2014р. - погашення суми основного боргу в розмірі 25462грн.58коп.; до 22.01.2015р. - погашення суми основного боргу в розмірі 25462грн.58коп.; до 22.02.2015р. - погашення суми основного боргу в розмірі 25462грн.58коп.; до 22.03.2015р. - погашення суми основного боргу в розмірі25462грн.58коп.; до 22.04.2015р. - погашення суми основного боргу в розмірі 25462грн.58коп.; до 22.05.2015р. - погашення суми основного боргу в розмірі 25462грн.58коп.; до 22.06.2015р. - погашення суми основного боргу в розмірі 25462грн.58коп.; до 22.07.2015р. - погашення суми основного боргу в розмірі 25462грн.58коп.; до 22.08.2015р. - погашення сум основного боргу в розмірі 16667грн.04коп., пені в розмірі 5160грн.80коп. та 3% річних в розмірі 3634грн.74коп.; до 22.09.2015р. - погашення сум 3% річних в розмірі 10159грн.62коп. та інфляційної складової в розмірі 15302грн.96коп.; до 22.10.2015р. - погашення суми інфляційної складової в розмірі 25462грн.60коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання чинності рішенням суду.

В судовому засіданні від 20.10.2014 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 23.10.2014р.

Суддя Р.Г. Новікова