Ухвала

від 16.10.2014 по справі 826/9492/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/9492/14 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

16 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомфарма» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.08.14р. у справі №826/9492/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомфарма» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду та з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати протиправними дії відповідача з проведення зустрічної звірки, за результатами якої складено акт №1387/26-55-22-07/37439114 від 16.05.14р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інкомфарма» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.02.14р. по 31.03.14р.»; зобов'язати відповідача вчинити дії щодо відновлення суми податкового кредиту ТОВ «Інкомфарма» з ПДВ за лютий-березень 2014 р. в розмірі 2 375 375 грн. та суми податкового зобов'язання ТОВ «Інкомфарма» за лютий-березень 2014 р. в розмірі 2 379 475 грн. в «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та автоматизованій інформаційній системі Міндоходів України «Податковий блок»; визнати протиправними дії відповідача, щодо коригування показників податкової звітності позивача за період лютий-березень 2014 р., яке відбулося за результатами складення акту №1387/26, в тому числі дії з внесення змін в «Систему автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та автоматизовану інформаційну систему Міндоходів України «Податковий блок» стосовно податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ, які визначені ТОВ «Інкомфарма» у податкових деклараціях з ПДВ за лютий 2014 р. та березень 2014 р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.08.14р. у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що звірка проведена з порушенням вимог податкового законодавства; відповідачем були внесені зміни автоматизовану інформаційну на підставі акта.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві складено акт №1387/26-55-22-07/37439114 від 16.05.14р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інкомфарма» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.02.14р. по 31.03.14р.».

Висновками акта встановлено порушення п.187.1 ст. 187, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані дії самі по собі не порушують прав та інтересів позивача у сфері публічно - правових відносин, матеріали справи не містять доказів та інформації про те, що висновки акта, дії по складанню якого оспорюються, відображені контролюючим органом у даних обліку платника податків.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАСУ необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Акт державного чи іншого уповноваженого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який може породжувати певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб (наприклад, дії щодо вилучення майна, затримання особи тощо).

Отже, за змістом наведених правових норм, ключовим моментом є виникнення правовідносин, що мають активний вплив на права і обов'язки фізичних та юридичних осіб; припиняють, змінюють чи породжують певні правові наслідки для цих осіб .

У такому випадку реалізується компетенція видавця акта як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта, а відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає. Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

У даному випадку, відсутні правові підстави для висновку про порушення прав позивача у сфері публічно-правових відносин з боку податкового органу при проведенні зустрічної звірки.

Акт податкового органу про неможливість проведення зустрічної звірки - це службовий документ, який стверджує факт неможливості проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання з тих чи інших підстав та містить певні висновки посадової особи щодо можливих порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

У свою чергу, висновки такого акта не породжують для позивача прав та обов'язків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не мають обов'язкового характеру для платника податків, щодо якого такий акт складено. Згадуваний акт є лише різновидом податкової інформації.

Отже, заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних та інших бухгалтерських документів суб'єкта господарювання , однак без фактичного вчинення таких дій , не можуть вважатися діями по проведенню зустрічної звірки, а відтак висновок суду першої інстанції про те, позовні вимоги в частині визнання протиправними дії відповідача з проведення зустрічної звірки за результатами якої складено акт №1387/26-55-22-07/37439114 від 16.05.14р. не підлягають задоволенню - обґрунтований.

Аналогічна правова позиція зі спірних правовідносин узгоджується з практикою ВАСУ викладеною у постановах від 28.08.14р. у справі №К/800/53328/13; від 23.07.14р. у справі №К/800/27922/14, від 08.09.14р. у справі №К/800/52215/13.

Матеріали справи не містять жодних доказів та інформації про те, що висновки акта, дії по складанню якого оспорюються, відображені контролюючим органом у даних обліку платника податків (картах особового рахунку, інформаційних базах співставлення податкового кредиту та зобов'язань, тощо), що може безпосередньо впливати та обсяг прав та обов'язків платника податків, що, у свою чергу, виключає наявність спірних правовідносин. Більше того, відповідач у письмових заперечення вказує на те, що зменшення податкового кредиту з ПДВ за карткою особового рахунку не провадилось. А відтак, доводи апелянта у цій частині необґрунтовані.

Враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомфарма» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.08.14р. у справі №826/9492/14 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.08.14р. у справі №826/9492/14 - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особами, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.