Рішення

від 16.10.2014 по справі 906/1223/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА Господарський суд Житомирської області

---

---

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20, E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Від "16" жовтня 2014 р.                                                     Справа № 906/1223/14 Господарський суд Житомирської області у складі: судді Кудряшової Ю.В. за участю представників сторін: від позивача: не з'явився; від відповідача: не з'явився. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елефант-Комфорт"   до Приватного акціонерного товариства "Фаворит Компані" про стягнення 35668,61 грн. Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 35668,61 грн. заборгованості. Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду пояснення, відповідно до яких просить розглядати справу за відсутності представника позивача. Відповідно до поданих пояснень, позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить задовольнити та звертає увагу суду на те, що акти виконаних робіт підписані сторонами 31.01.14р., отже згідно положень додаткової угоди №1 від 18.02.14р. строк оплати настав. Щодо дефектного акту представник позивача зауважив, що відповідач не повідомляв позивача про зупинку роботи обладнання, що необхідно для усунення недоліків. Відповідач свого представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить розписка представників сторін про явку в судове засідання від 25.09.2014 року (а.с.35 т.2). В судовому засіданні 25.09.14р. представник позивача подав відзив на позов, згідно якого позовні вимоги вважає безпідставними, оскільки позивачем при виконанні робіт з монтажу газового теплогенератора та повітряпроводів допущено ряд недоліків (що не усунуті дотепер), тому відповідач вимушений був припинити проводити розрахунки. Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для  повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів. Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду не скористався, а тому, беручи до уваги  те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України. Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -   ВСТАНОВИВ: Як вбачається з матеріалів справи, 31.08.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елефант-Комфорт" (виконавець/позивач) та Приватним акціонерним товариством "Фаворит Компані" (замовник/відповідач) було укладено договір на виконання робіт №16/31, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання по виконанню робіт з монтажу газового теплогенератора та повітряпроводів відповідно до проекту Замовника по вул. Заводська, 20 в с. Галіївка Чуднівського району Житомирської області з використанням матеріалів, деталей, запчастин, комплектуючих, конструкцій, обладнання Виконавця, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу та використані матеріали згідно рахунку Виконавця (а.с. 7-8). Відповідно до п.п. 2.1. договору  ціна на роботи по технічному переоснащенню у приміщенні Замовника з урахуванням податку на додану вартість складає 299000,00грн. Згідно п.п. 2.2. договору терміни оплати встановлені наступним графіком: до 09 вересня 2013 року - 113816,00 грн. - для закупівлі вентилятора, частини повітроводів, фільтрів, клапанів, заслінок; до 23 вересня 2013 року - 53980,00 грн. - для закупівлі металопрокату; до 08 жовтня 2013 року - 92204,00 грн. - для закупівлі повітроводів, утеплювача та інших матеріалів; до протягом 3 календарних днів з дня підписання акту виконаних робіт - 39000,00грн. - за виконану роботу. Форма оплати - безготівкова (п.п. 2.3. договору). Пунктом 3.1. договору передбачено, що термін виконання робіт - 31 календарний день. Початок робіт 01 жовтня 2013 року (при умові готовності фундаменту для металоконструкції). Також сторони узгодили, що роботи по технічному переоснащенню у приміщенні Замовника вважаються виконаними за кількістю та якістю з моменту підписання сторонами акту прийому - передачі виконаних робіт (п.п. 4.1. договору). 18.02.2013 року між сторонами по справі було укладено додаткову угоду №1 до договору на виконання робіт №16/31 від 31.08.2013 року (а.с. 10-11), відповідно до якого термін оплати встановлений протягом 3-х календарних днів з дня підписання акту виконаних робіт (п.п. 2.2. договору). На виконання умов вищенаведеного договору та додаткової угоди, позивач виконав роботи з монтажу газового теплогенератора та повітряпроводів відповідно до проекту Замовника по вул. Заводська, 20 в с. Галіївка Чуднівського району Житомирської області, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься копія акту приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в від 31.01.2014 року та копіями актів здачі-прийняття робіт №РН-0000233 від 18.02.2014 року та №РН-0000245 від 03.04.2014 року (а.с. 13-22). Відповідач оплатив виконані роботи частково в сумі 276204,00 грн., що не підтверджено сторонами в позові та відзиві. Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на день розгляду справи становить 35668,61 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за  договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення,  в  якому одна сторона  (боржник)  зобов'язана  вчинити  на  користь  другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно ст.ст. 525 і 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ГПК України). Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 35668,61 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Щодо підстав, зазначених у відзиві відповідача, суд зазначає наступне. Як зазначалося раніше, роботи по технічному переоснащенню у приміщенні Замовника вважаються виконаними за кількістю та якістю з моменту підписання сторонами акту прийому - передачі виконаних робіт (п.п. 4.1. договору та додаткової угоди №1). Дефектний акт (а.с. 30) було складено та підписано 07.05.2014 року, тобто після спливу строку, визначеного для оплати виконаних робіт (останній акт здачі-прийняття робіт підписаний сторонами 03.04.2014 року). Крім цього, в дефектному акті зазначено, що недоліки повинні бути усунені підрядником в строк, встановлений Замовником. Враховуючи, що відповідач не подав жодного доказу щодо встановлення позивачу таких строків, суд приходить до висновку, що обґрунтування відповідача щодо несплати вартості виконаних робіт до моменту усунення виявлених дефектів є безпідставними. Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення. Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення остаточних розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо). Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, - ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити. 2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Фаворит Компані" (10025, м.Житомир, вул. Вітрука, 6, ід. код 13579674) - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елефант-Комфорт" (10001, м. Житомир, вул. Ватутіна, 184 к. 213, ід. код 35954632) 35668,61 грн. заборгованості, а також 1827,00 грн. сплаченого судового збору.   Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено:  21.10.14 Суддя                                                                     Кудряшова Ю.В.   Віддрукувати: 1 - в справу; 2, 3 - сторонам (рек. з повід.)