Постанова

від 21.10.2014 по справі 914/1362/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2014 р. Справа № 914/1362/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Михалюк О.В.

Новосад Д.Ф.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрогобицький завод автомобільних кранів" № 96 від 02.10.2014 року

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 10.09.2014р.

у справі № 914/1362/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Веско", м. Дружнівка

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрогобицький завод автомобільних кранів", м. Дрогобич

про стягнення 880614 грн. 20 коп. (з яких: 805100,00 грн. - основний борг; 72602,61грн. - пеня; 2911, 59 грн. - 3% річних)

за участю представників:

від позивача - не з'явилися

від відповідача - не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.09.2014 року у справі №914/1362/14 (суддя Цікало А.І.) в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький завод автомобільних кранів» про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 10.06.2014 р. у справі № 914/1362/14 - відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що заявником (боржником) не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду, а також положеннями ч. 1 ст. 121 ГПК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» (із змінами і доповненнями).

Не погоджуючись з даною ухвалою місцевого господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Дрогобицький завод автомобільних кранів" оскаржило її в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 96 від 02.10.2014 року, в якій просить винести постанову, у відповідності до якої скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 10.09.2014р. у справі № 914/1362/14 та прийняти нову, якою задоволити заяву про відстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 10.06.2014 року у справі №914/1362/14, оскільки вважає, що ухвала суду є незаконною, необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права.

Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що між ТзОВ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» та Державним підприємством «Львівський бронетанковий завод» було укладено договір № 125 про надання послуг з ремонту устаткування спеціального призначення для бронетанкової техніки та вважає, що невиконання ремонтних робіт по Договору призведе до неотримання коштів від Міністерства оборони України та зробить неможливим виконання рішення Господарського суду Львівської області у справі №914/1362/14.

Відтак, скаржник покликається на порушення судом першої інстанції норм ст. 121 ГПК України та зазначає, що було надано достатньо доказів наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення суду та доведено взаємозв'язок таких обставин з наслідками, які унеможливлюють реальне виконання рішення.

Учасники судового процесу участі уповноважених представників в дане судове засідання не забезпечили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.10.2014р.

Відповідно до ч. 2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Відтак, враховуючи ту обставину, що учасники судового процесу належним чином були повідомлені про час, місце розгляду апеляційної скарги та наслідки неявки в судове засідання, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвалу господарського суду Львівської області від 10.09.2014р. у справі № 914/1362/14 слід залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрогобицький завод автомобільних кранів" без задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Львівської області від 10.06.2014р. у цій справі позов Публічного акціонерного товариства "Веско" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрогобицький завод автомобільних кранів" про стягнення 880614 грн. 20 коп. - задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрогобицький завод автомобільних кранів" на користь Публічного акціонерного товариства "Веско" 880614 грн. 20 коп. та 17612 грн. 29 коп. сплаченого судового збору (а.с. 32-38).

На виконання рішення суду Господарським судом Львівської області видано наказ про примусове виконання рішення від 27.06.2014р. (а.с. 40).

Аналізом матеріалів справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дрогобицький завод автомобільних кранів" звернулось до господарського суду Львівської області із заявою № 78 від 28.08.2014р. (вхідний номер канцелярії господарського суду Львівської області № 4193/14 від 29.08.2014р.) про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 10.06.2014 року у справі № 914/1362/14 до 31.10.2014 року (а.с. 66).

У вищевказаній заяві № 78 від 28.08.2014р. ТзОВ "Дрогобицький завод автомобільних кранів" просить відстрочити виконання рішення господарського суду Львівської області від 10.06.2014 року у справі № 914/1362/14 до 31.10.2014 року, та покликається на те, що підприємство перебуває у складному фінансовому становищі, пов'язаному, зокрема, з несвоєчасною оплатою Державним підприємством «Львівський бронетанковий завод» умов укладеного Договору № 125 про надання послуг з ремонту устаткування спеціального призначення для бронетанкової техніки. При цьому, вказує, що боржником (ТзОВ "Дрогобицький завод автомобільних кранів") сумлінно виконуються зобов'язання за вищевказаним Договором №125.

Крім цього, боржником долучено до матеріалів справи копії довідок відділення ПАТ «Укргазпромбанк» у м. Дрогобич від 09.09.2014р. вих. № 32/19 та відділення «Личаківське» ПАТ «Банк Кредит Дніпро» у м. Львові від 09.09.2014р. вих. № 25/5-104 про залишок коштів на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (а.с. 74, 75).

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

При цьому слід мати на увазі, що згідно з п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (із змінами і доповненнями), підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили (стаття 115 ГПК України) до його фактичного повного виконання.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, обов'язковою умовою надання відстрочки є, зокрема, не тільки обставини, підтверджені належними доказами щодо об'єктивної неможливості виконати рішення суду у строк, які, до того ж, мають бути винятковими, але й реальна можливість виконання такого рішення в подальшому.

При цьому, колегія суддів бере до уваги, що Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість заяви ТзОВ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 10.06.2014 року у справі № 914/1362/14 до 31.10.2014 року, оскільки боржником, не подано господарському суду належних та допустимих доказів, в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, які б підтверджували наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При цьому, обставини, викладені у заяві про відстрочку виконання рішення не є достатньою підставою для надання відстрочки виконання рішення господарського суду у даній справі №914/1362/14, оскільки відсутність коштів та складне фінансове становище на що, зокрема, посилається заявник, носять загальний характер та у повній мірі стосуються обох сторін, тому не можуть вважатися виключними обставинами.

В порушення ст. 33, 34 ГПК України боржником не подано доказів, які свідчать про наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення господарського суду або роблять його неможливим.

Крім того, як уже було зазначено вище, рішення господарського суду Львівської області у справі № 914/1362/14 набрало законної сили, однак, відповідач (боржник) після набрання рішення законної сили, не провів оплати, в тому числі часткової за рішенням суду та/або вжиття інших заходів з метою погашення заборгованості перед позивачем.

Щодо тверджень скаржника про скасування ухвали про відстрочення рішення суду у зв'язку з складним фінансовим становищем, пов'язаним, зокрема, з наявністю заборгованості дебіторів, таких як Державне підприємство «Львівський бронетанковий завод» Львівським апеляційним господарським судом до уваги не приймаються, оскільки вони є необґрунтованими.

Як вбачається із поданого відповідачем Договору № 125 ТзОВ "Дрогобицький завод автомобільних кранів" зобов'язується надавати послуги з ремонту устаткування спеціального призначення для бронетанкової техніки.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

При розгляді порушеного питання слід відзначити припис ч. 2 ст. 193 ГК України, згідно з яким кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Проте, доказів несвоєчасної оплати чи наявної заборгованості ДП «Львівський бронетанковий завод» перед ТзОВ "Дрогобицький завод автомобільних кранів" ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції подано не було.

З огляду на викладене, господарський суд Львівської області дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 10.06.2014р. у справі № 914/1362/14.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Львівської області від 10.09.2014р. відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, а інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.10.2014р. скаржника зобов'язано надати суду докази зарахування судового збору за подання апеляційної скарги до спеціального фонду Державного бюджету України. Проте, скаржник вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду не виконав. Тому, колегія суддів вважає за необхідне у відповідності до ст. 49 ГПК України, стягнути зі скаржника судовий збір за перегляд ухвали господарського суду Львівської області в апеляційному порядку, оскільки скаржником не подано суду належних та допустимих доказів сплати судового збору щодо зарахування останнього до спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105, 106, 121 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 10.09.2014р. у справі №914/1362/14 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрогобицький завод автомобільних кранів" № 96 від 02.10.2014 року - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд ухвали місцевого господарського суду в апеляційному порядку покласти на скаржника та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрогобицький завод автомобільних кранів" (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, код ЄДРПОУ 38609833) у спеціальний фонд Державного бюджету України - 609,00 грн. (шістсот дев'ять гривень 00 коп.) судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

3. Господарському суду Львівської області видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складений 22.10.2014р.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Михалюк О.В.

Суддя Новосад Д.Ф.