Рішення

від 03.09.2014 по справі 451/1205/14-ц

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №451/1205/14-ц

Провадження № 2/451/359/14

РІШЕННЯ

іменем України

03 вересня 2014 року

Радехівський районний суд Львівської області

в складі головуючого-судді: Крет А. І.

при секретарі: Загайській І. В.

за участю осіб, які беруть участь у справі: представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Мидзки Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Радехів цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Радехівської міської ради Львівської області про перевід з нежитлового фонду у житловий, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, яким просила визнати житловою за нею 1/2 частину нежитлового приміщення площею 575,4 кв. м. адмінбудинку АДРЕСА_1 та визнати право власності на 1/2 частину житлового приміщення площею 575,4 кв. м. будинку АДРЕСА_1.

У процесі судового розгляду представником позивача уточнено позовні вимоги в яких просили перевести частину адміністративного будинку нежитлового приміщення площею 156, 2 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 у житлове приміщення квартиру АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_3, право власності на квартиру АДРЕСА_1.

В обгрунтування позову посилається на те, що 04 листопада 2005 року позивач разом із відповідачем ОСОБА_4 придбала у територіальної громади в особі Радехівської міської ради нежитлове приміщення адміністративний будинок площею 575,4 кв.м., що розташований за наступною адресою: АДРЕСА_1. 14 листопада 2005 року державним комунальним підприємством «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації» було прийнято рішення про реєстрацію за позивачем та відповідачем ОСОБА_4 права спільної часткової власності на згаданий адміністративний будинок у розмірі часток 1/2 за кожним. Частина даного приміщення, а саме площею 156, 2 кв.м. використовувалося позивачем, як житло, оскільки в приміщенні були наявні всі умови для проживання. Однак, листом від 22 серпня 2013 року № 950 виконавчий комітет Радехівської міської ради Львівської області повідомив про те, що заява з приводу переведення частини нежитлового будинку в житло не може бути задоволена відповідно до висновку головного районного архітектора В'ячеслава Парійчука від 25 липня 2013 року. Тому, позивач і звернулася із позовом до суду про переведення нежитлового приміщення у житлове, так як її право на житлове приміщення не визнається виконавчим комітетом Радехівської міської ради.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав із підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача виконавчого комітету Радехівської міської ради проти задоволення позову не заперечував та просив його задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийняті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Визнання представником відповідача позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, а тому суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні позову.

Судом встановлено, що 04 листопада 2005 року позивач разом із відповідачем ОСОБА_4 придбала у територіальної громади в особі Радехівської міської ради нежитлове приміщення адміністративний будинок площею 575,4 кв. м., що розташований за наступною адресою: АДРЕСА_1. 14 листопада 2005 року державним комунальним підприємством «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації» було прийнято рішення про реєстрацію за позивачем та відповідачем ОСОБА_4 права спільної часткової власності на згаданий адміністративний будинок у розмірі часток 1/2 за кожним. 27 липня 2007 року позивачем та ОСОБА_4 було придбано у Радехівської міської ради Львівської області земельну ділянку з кадастровим номером 4623910100:01:001:0050 площею 0,1315 га для обслуговування даного адміністративного будинку. Відповідний договір купівлі-продажу земельної ділянки НОМЕР_1 цього дня було посвідчено приватним нотаріусом Радехівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_6. 29 серпня 2009 року позивачем та ОСОБА_4 було набуто право власності на дану земельну ділянку на підставі відповідного державного акту на право власності на земельну ділянку. Листом від 22 серпня 2013 року № 950 виконавчий комітет Радехівської міської ради Львівської області повідомив позивача про те, що її заява з приводу переведення частини нежитлового будинку в житло не може бути задоволена відповідно до висновку головного районного архітектора В'ячеслава Парійчука від 25 липня 2013 року.

У відповідності до частини 1 статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

В силу вимог частини 1 статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами 1, 2 статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до частини 1 статті 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Статтею 379 ЦК України передбачено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

Згідно частини 1 статті 8 ЖК УРСР, переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається. У виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може здійснюватися за рішенням органів, зазначених у частині другій статті 7 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, статті 50 ЖК УРСР, жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічних вимогам.

У відповідності до статті 6 ЖК УРСР, жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.

Згідно статті 150 ЖК УРСР, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

В силу вимог статті 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Частину адміністративного будинку, площею 156,2 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 позивач використовує, як житло.

Крім того, із висновку будівельно-технічної експертизи та досліджених у судовому засіданні доказів вбачається, що приміщення адміністративного будинку використовується позивачем для проживання на площі 156,2 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1, а також те, що частина адміністративного будинку, яка використовується як квартира для проживання площею 156, 2 кв.м. є безпечною та відповідає санітарним і технічним вимогам.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними та обгрунтованими, а відтак підлягають до задоволення

Керуючись вищенаведеним та відповідно до ст. 47 Конституції України, ст.ст. 8,16,316,317,319,379,383 ЦК України, ст.ст. 6-8,50, 150 ЖК УРСР, ст.ст. 3,27,31,57-64,114,118-120,209,212-215 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Перевести частину адміністративного будинку нежитлового приміщення площею 156, 2 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 загальною площею 156, 2 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_3, право власності на квартируАДРЕСА_1.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області через Радехівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

СуддяКрет А. І.