Ухвала

від 23.09.2014 по справі 686/10761/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

---

Справа № 686/10761/14-ц

Провадження № 22-ц/792/1782/14

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2014 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Корніюк А.П.,

суддів: П'єнти І.В., Талалай О.І.,

з участю секретаря: Сацюк Г.О.

позивача ОСОБА_1, представника ТОВ «Продінвест» Романішена О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ТОВ „Продінвест" на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 липня 2014 року за позовом ОСОБА_1 до ТОВ „Продінвест" про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,

в с т а н о в и л а :

В травні 2014 року ОСОБА_1 звернувся із вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 18.12.2013 року він написав заяву про прийом на роботу до ТОВ „Продінвест" та надав всі необхідні документи для прийому на роботу, після чого був фактично до роботи. Відповідач гарантував погодинну оплату з розрахунку 10 грн. за 1 год. роботи, проте починаючи з дня прийняття на роботу по 07.02.2014 року ТОВ „Продінвест" виплатило позивачу лише 1100 грн. заробітної плати. Тому позивач просив суд винести рішення, яким стягнути з ТОВ „Продінвест" нараховану йому заробітну плату за грудень 2013 року в розмірі 1 750 грн., за січень 2014 року - 3 500 грн., за лютий 2014 року - 500 грн., а всього 5 750 грн.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 09 липня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ „Продінвест" на користь ОСОБА_1 заборгованість по оплаті наданих послуг за цивільно-правовим договором від 03 лютого 2014 року в розмірі 201,72 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає рішення суду незаконним, просить його змінити, задовольнивши його вимоги щодо стягнення заборгованості по заробітній платі в повному обсязі. Посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права. Апелянт вважає помилковим висновок суду про цивільно-правовий характер відносин між сторонами, оскільки копія договору, надана в судове засідання представником відповідача є сумнівною, а в задоволенні клопотання про витребування оригіналу вказаного документу суд йому безпідставно відмовив. Крім того, інших доказів в обґрунтування своїх доводів відповідачем суду не надано.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ТОВ „Продінвест" також подало на нього апеляційну скаргу, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи. ТОВ „Продінвест" вказує, що позивач працював на підприємстві на підставі цивільно-правових угод, відмовився від підписання акту прийому-здачі виконаної роботи, самовільно залишив територію підприємства та в досудовому порядку з пропозицією щодо отримання коштів не звертався, а тому його вимоги до задоволення не підлягають.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 свою апеляційну скаргу підтримав, а апеляційну скаргу ТОВ «Продінвест» не визнав, а представник ТОВ «Продінвест» апеляційну скаргу ТОВ «Продінвест» підтримав, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 не визнав.

Апеляційні скарги підлягають відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив і виходив з того, що між ТОВ «Продінвест» та ОСОБА_1 було укладено два цивільно-правових договори від 02.01.2014 року та від 03.02.2014 року. Позивач на підставі цивільно-правового договору про надання послуг завантажування та розвантажування товару від 02.01.2014 року протягом січня 2014 року здійснював виробничу діяльність у ТОВ «Продінвест», що підтверджуються актами здачі-приймання виконаних робіт від 22.01.2014 року та від 31.01.2014 року. За січень 2014 року ОСОБА_1 здійснена виплата грошової винагороди по відомостям від 23.01.2014 року та 07.02.2014 року у сумі 1160,70 грн. (а.с. 30-34).

Також суд першої інстанції вірно встановив та виходив з того, що ОСОБА_1 за період з 03.02.2014 року по 06.02.2014 року на підставі цивільно-правового договору про надання послуг завантажування та розвантажування товару від 03.02.2014 року здійснював виробничу діяльність у ТОВ «Продінвест», однак підприємство не провело розрахунок з позивачем і заборгованість по оплаті наданих ОСОБА_1 послуг за цим договором у розмірі 201,72 грн. (з врахування обов'язкових платежів) підлягає стягненню із ТОВ «Продінвест».

Дійшовши такого висновку, суд обґрунтовано посилався на відповідні норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст. 903 ЦК України , якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктами 1.1 цивільно-правовових договорів, що укладені між ТОВ «Продінвест» та ОСОБА_1 02.01.2014 року та 03.02.2014 року визначено, що замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати вантажно-розвантажувальні послуги. А положеннями п. 4.1. договору від 02.01.2014 року передбачено, що замовник оплачує виконавцеві грошову винагороду в розмірі 7,30 грн. за кожну відпрацьовану годину у період протягом якого діє договір. І положеннями п. 4.1. договору від 03.02.2014 року передбачено, що замовник оплачує виконавцеві грошову винагороду в розмірі 7,65 грн. за кожну відпрацьовану годину наданих послуг в оброблені сировини відповідно вимогам, що передбачені п.1.1., 2.1 даного договору у період, протягом якого діє даний договір.

Згідно ч. 1 і ч. 3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Висновки суду узгоджуються з матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що судом першої інстанції невірно дано оцінку доказам, є безпідставними, адже судом під час розгляду справи у відповідності із ст. 212 ЦПК України надано оцінку усім доказам, що надавалися учасниками процесу та тим, що здобуті судом в ході розгляду справи і ці доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта з їх оцінкою.

Посилання апелянта ОСОБА_1 на те, що суд поверхнево розглянув справу та в основу рішення поклав припущення є недоведеними, адже позивач відмовився скористатися своїм процесуальним правом на призначення почеркознавчої експертизи.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в тій частині, що судом першої інстанції безпідставно не було задоволено клопотання позивача щодо витребування у відповідача оригіналів цивільно-правових договорів, колегія суддів вважає їх необгрунтованими, адже судом розглянуто вказане клопотання з дотриманням вимог ст. 168 ЦПК України та в матеріалах справи (а.с. 32, 35) містяться оригінали вказаних договорів.

На думку колегії суддів, доводи апеляційної скарги ТОВ «Продінвест» щодо неповного з»ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи є безпідставними, адже як вбачається із журналу - ордеру по рахунку 66 розрахунки по виплатам працівникам за період з 01.12.2013 р. по 30.01.2014 р. за лютий 2014 року ТОВ «Подінвест» позивачу за лютий 2014 року 28.02.2014 року нараховано 244,80 грн. і грошові кошти у розмірі 201,72 грн. (з врахування обов'язкових платежів) підприємством ОСОБА_1 не виплачено. (а.с.21). Колегія суддів вважає, що нарахування ТОВ «Продінвест» вказаної суми свідчить про підставність оплати виконаної ОСОБА_1 роботи за період з 03.02.2013 року по 06.02.2014 року.

Порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, судом першої інстанції не допущено .

Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 313 - 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю „Продінвест" відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 09 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду А.П. Корніюк

---

Головуючий у першій інстанції - Логінова С.М. Справа: №22ц/792/1782/14

Доповідач - Корніюк А.П. Категорія: 53, 55