Рішення

від 02.10.2014 по справі 910/16140/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16140/14 02.10.14

за позовом Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України

до Релігійної громади християнської церкви повного Євангелія "Десниця Господня" у Голосіївському районі м.Києва

про стягнення заборгованості

Суддя Полякова К.В.

Представники:

від позивача: Гузєєв О.В. (дов.№б/н до 31.12.2014)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Інститут садівництва Національної академії аграрних наук України звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Релігійної громади християнської церкви повного Євангелія "Десниця Господня" у Голосіївському районі м.Києва про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем сплати орендної плати за Договором орендb, у зв'язку із чим за останнім утворились заборгованість у розмірі у розмірі 2212,16 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2014 порушено провадження у справі №910/16140/14 та призначено її до розгляду на 02.09.2014 року.

За наслідками судового засідання 02.09.2014, розгляд справи відкладено на 02.10.2014 року.

У судовому засіданні 02.10.2014 представники прокуратури та позивача надали усні пояснення по суті спору та просили задовольнити позов.

Представник відповідача до судових засідань не з'являвся, причини неявки суду не повідомляв, про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлений належним чином, шляхом направлення поштового відправлення на адресу місцезнаходження юридичної особи.

Згідно з положеннями ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

У п. 94 Правил надання послуг поштового зв'язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009р. № 270) зазначено, що прості та рекомендовані поштові відправлення, повідомлення про надходження поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про вручення поштових відправлень, адресовані юридичним особам, можуть доставлятися з використанням абонентських поштових скриньок, що встановлюються на перших поверхах приміщень чи інших доступних для цього місцях або у канцелярії, експедиції тощо, розміщені на перших поверхах приміщень, чи видаватися в приміщеннях об'єкта поштового зв'язку представникам юридичних осіб, уповноваженим на одержання пошти.

Згідно з п. 117 вказаних Правил, поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання; поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв'язку виконати обов'язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п. 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що представник відповідача не з'явився на виклик суду, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2007 між Інститутом садівництва НААН (орендодавець) та «Релігійна громада християнської церкви повного Євангелія «Дім відновлення» (орендар, перейменований на Релігійну громаду християнської церкви повного Євангелія «Десниця господня»), укладено Договір оренди № 6 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності (надалі за текстом - Договір).

Згідно даного Договору, а саме п. 1.1., орендодавець надає орендарю в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нерухоме майно вбудованих нежилих приміщень площею 213,4 кв.м. розміщене за адресою : Київська область, Києво-Святошинський район, с. Новосілки, вул.. Садова, буд. 6, корпус Інженерного центру Інституту садівництва НААН.

В свою чергу, орендар відповідно п. 3.3. Договору, зобов'язаний перераховувати орендну плату до Інституту садівництва НААН щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним місяцем.

Відповідно до умов Договору, а саме п. 3.1.,3.2., 3.4. орендна плата визначалась на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і відповідно визначалась корегуванням орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Надалі, сторонами укладались Додаткові угоди до Договору оренди, зокрема 01.01.2008 та 01.01.2009, якими строк дії Договору продовжувався до 31.12.2008 та 31.12.2009 відповідно.

Однак, орендар під час користування даним приміщенням не виконав обов'язок по сплаті орендної плати у повному обсязі, у зв'язку із чим за ним утворилась заборгованість по орендній платі у розмірі 2212,16 грн. за період з жовтня по грудень 2009 включно, що спричинило звернення із даним позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України (далі ГК України) як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Ст. 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦКУ з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші ), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Зазначені вище норми Цивільного кодексу України кореспондуються з положеннями статті 193 ГК України.

За своєю правовою природою договір оренди №6 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна є договором найму, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які також підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

За приписами статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно положень статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, позивачем доведено та матеріалами справи підтверджено наявність обов'язку відповідача сплатити на користь позивача 2212,16 грн. орендної плати за період з жовтня по грудень 2009 включно.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судовий збір, відповідно до положень статті 49 ГПК України, покладається на відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України до Релігійної громади християнської церкви повного Євангелія "Десниця Господня" у Голосіївському районі м.Києва про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Релігійної громади християнської церкви повного Євангелія "Десниця Господня" у Голосіївському районі м.Києва (03150, місто Київ, вулиця Горького, будинок 157, квартира 32; ідентифікаційний код 26387812) на користь Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (03027, Київська область, село Новосілки, вулиця Садова, будинок 23; ідентифікаційний код 00413297) 2212 (дві тисячі двісті дванадцять) гривень 16 копійок боргу по орендній платі та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок витрат зі сплати судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 02.10.2014 року.

Повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

та підписано 07.10.2014 року

Суддя К.В. Полякова