Ухвала

від 15.10.2014 по справі 172/1933/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6280/14 Справа № 172/1933/13 Головуючий у 1 й інстанції - Порох К.Г. Доповідач - Глущенко Н.Г. Категорія 47

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2014 року м. Дніпропетровськ

15 жовтня 2014 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Глущенко Н.Г.

суддів - Осіяна О.М., Пищиди М.М.

за участю секретаря - Біленької О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2 та ОСОБА_3

на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Селянського (фермерського) господарства «Прогрес» про стягнення боргу за оренду земельної ділянки, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3, через свого представника ОСОБА_5, звернулися до суду з апеляційною скаргою в якій просять скасувати рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 20.05.2014 року та ухвалити нове про задоволення їх позовних вимог в повному обсязі. Зокрема, позивачі вважають, що судне дав належної оцінки доказам по справі / а. с. 74 /.

Зазначеним рішенням суду від 20.05.2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено в їх позовних вимогах до СФГ «Прогрес» про стягнення боргу за оренду земельної ділянки / а. с. 69-71 /.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 3,1957 га, яка розташована на території Шевченківської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області, кадастровий номер - 1220788800-01-009-0051 , що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №136076 виданого 11.12.2009 року Васильківською райдержадміністрацією Дніпропетровської області.

Цільовим призначенням цієї земельної ділянки є ведення товарного сільськогосподарського виробництва / а. с. 7 /.

ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 3,1957 га, яка розташована на території Шевченківської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області, кадастровий номер - 1220788800-01-009-0050, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 136079 виданий 11.12.2009 року Васильківською райдержадміністрацією Дніпропетровсьої області.

Цільовим призначенням цієї земельної ділянки є ведення товарного сільськогосподарського виробництва /а. с. 8/.

Судом першої інстанції встановлено, що підтвердили суду сторони, договори оренди спірних земельних ділянок (паїв) між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та СФГ «Прогрес» не укладалися, земельні ділянки позивачами відповідачеві, в установленому законом порядку, для обробітку та використання за їх цільовим призначенням, тобто для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, - не передавались.

Належних та допустимих доказів того, що відповідач використовував земельні ділянки, що належать на праві власності позивачкам, останні суду не надали.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в силу ст.ст.316,317,319,321,651,1166,1167 ЦК України, ст.ст. 90,91, 158 ЗК України, - задоволенню не підлягають.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями свідків.

При вище викладених обставинах справи, суд першої інстанції прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволенню не підлягають, оскільки договори оренди земельних ділянок, власниками яких вони є, з СФГ «Прогрес» не укладалися, належних та допустимих доказів того, що відповідач використовував земельні ділянки, що належать на праві власності позивачкам, останні суду не надали.

Приведені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права.

Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

СУДДІ: