Ухвала

від 13.10.2014 по справі 820/3034/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2014 р.Справа № 820/3034/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бартош Н.С. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмський завод комплектуючих залізничного транспорту" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2014р. по справі № 820/3034/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмський завод комплектуючих залізничного транспорту"

до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

24.02.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ізюмський завод комплектуючих залізничного транспорту" (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі-відповідач),в якому після зміни позовних вимог просив про скасування наказу №23 від 21.01.2014р., виданого відповідачем на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача;

визнати неправомірними дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, результат якої оформлений актом від 28.01.2014 року за №43/2220/36293727 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань повноти відображення у податковому обліку господарських відносин з контрагентом ТОВ "Компанія "ВІВАС" за період з 01.12.2011 по 31.12.2011 року та за період з 01.01.12 по 29.02.12 року";

визнати неправомірними дії відповідача щодо викладення в акті від 28.01.2014 року №43/2220/36293727 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмської завод комплектуючих залізничного транспорту" з питань повноти відображення у податковому обліку господарських відносин з контрагентом ТОВ "Компанія "ВІВАС" за період з 01.12.2011 по 31.12.2011 року та за період з 01.01.2012 по 29.02.12 року" висновків про порушення позивачем з податку на додану вартість: включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у розмірі 149867,00 грн. по операціях з контрагентом-постачальником ТОВ "Компанія ВІВАС", за грудень 2011 року у сумі 126400,00 грн., за січень 2012 року у сумі 7200,00 грн., за лютий 2012 року у сумі 16267,00 грн., а також включення до складу податкового зобов'язання сум податку на додану вартість у розмірі 149867,00 грн. по операціях з контрагентом ДП "Одеська залізниця" з проведення ремонтних робіт з використанням товару, придбаного у ТОВ "Компанія "ВІВАС", використання якого у межах господарської діяльності цим підприємством не доведено за період грудень 2011 року, січень-лютий 2012р.;

з податку на прибуток: віднесення до складу валових витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, витрат по придбаних товарно-матеріальним цінностям в результаті операцій, які не мають реальності здійснення, чим завищено валові витрати на суму 749333,00 грн. у тому числі за ІІ-IV квартали 2011 року на суму 632000,00 грн., за І квартал 2012р. на суму 117333,00 грн., а також віднесення до складу валових доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, доходи по реалізованим товарам в результаті операцій, які не мають реальності здійснення, чим завищено валові доходи на суму 749333,00 грн. у тому числі за ІІ-ІV квартали 2011 року на суму 632000,00 грн., за І квартал 2012 р. на суму 117333,00 грн.;

зобов'язання відповідача не застосовувати та не вносити до Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок" та інших інформаційних базах, які ведеться органами Міндоходів України, відомості на підставі Акту від 28.01.2014 року за №43/2220/36293727 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань повноти відображення у податковому обліку господарських відносин з контрагентом ТОВ "Компанія "ВІВАС" за період з 01.12.2011 по 31.12.11 року та за період з 01.01.12 по 29.02.12 року.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2014 року відмовлено в задоволенні позову.

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову,якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на адресу позивача відповідачем були направлені інформаційні запити від 13.05.2013 року №1545/10/22.0-14 щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ "Компанія "ВІВАС" за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року та 25.06.2013 року №1928/10/22.0-19 щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ "Компанія "ВІВАС" за період з 01.01.2012 року по 29.02.2012 року.

Позивачем надані на вищевказані запити від пояснення і документами на підтвердження господарських відносин з ТОВ "Компанія "ВІВАС" за період з 01.12.2011року по 31.12.2011року та 01.01.2012року по 29.02.2012 року.

21.01.2014 року відповідачем виданий наказ № 23 "Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки позивача.

На основі зазначеного наказу фахівцями відповідача в період з 22.01.2014 року по 23.01.2014 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача, з питань повноти відображення у податковому обліку господарських відносин з контрагентом ТОВ "Компанія "ВІВАС" за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року та за період з 01.01.2012 року по 29.02.2012 року та складений акт №43/2220/36293727 від 28.01.2014 року.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції,дійшов до висновку про правомірність наказу та дій відповідача віднесених до його повноважень по перевірці позивача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Пунктом 61.1, п.61.2 ст.61 ПК України передбачено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.п.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України, одним із видів податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно положень п.п.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України, одним із видів податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом .

Підстави для проведення документальної позапланової перевірки передбачені у ст.78 ПК України.

Матеріали справи свідчать про те, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу стало ненадання пояснень та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Встановлено, що на адресу позивача надсилалися інформаційні запити №1545/10/22.0-14 від 13.05.2013р. та №1928/10/22.0-19 від 25.06.2013р., на які були надані відповіді №27/05 від 27.05.2013р. та №04/07 від 04.07.2013р.

З аналізу наданих листів-відповідей №27/05 від 27.05.2013р. та №04/07 від 04.07.2013р. вбачається, що на запит не надано пояснень та документального підтвердження щодо передачі товару (доручення на отримання товару), виконання робіт, надання послуг за вчиненим правочином, товарно-транспортні накладні, дорожні листи, акти приймання - передачі виконаних робіт (надання послуг), акти зберігання, відомості щодо стану розрахунків між підприємствами на початок та кінець перевіряє мого періоду, наявність залишків відвантажених товарно-матеріальних цінностей на складі на початок та кінець перевіряє мого періоду, наявність виробничих потужностей, транспортних засобів тощо.

21.01.2014 року № 23 відповідачем видано наказ про проведення документальної невиїзної перевірки позивача з підстав отримання інформації щодо результатів перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ВІВАС" за наслідками якої виявлено факти,що можуть свідчити про можливе порушення податкового законодавства.

За таких обставин у відповідача існували всі законні підстави для прийняття оскаржуваного наказу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні даної частини позову.

Апеляційна скарга позивача не спростовує вказані доводи.

Стосовно частини позовних вимог про визнання дій відповідача з приводу проведення документальної позапланової невиїзної перевірки неправомірними колегія суддів зазначає,що відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Пунктом 61.1, п.61.2 ст.61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

В своїй позовній заяві позивач обґрунтовує протиправність дій відповідача про проведенню перевірки незаконністю наказу.

Колегія суддів зауважує,оскільки суд дійшов до висновку про законність наказу,тому і підстав визнавати протиправними дії відповідача в реалізацію даного наказу відсутні.

Крім цього,в своїй позовній заяві позивач ставить під сумнів правомірність викладення висновків відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки в акті № №43/2220/36293727 від 28.01.2014 року .

Колегія суддів,зазначає,що відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984,(далі - Порядок № 984) результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Пунктом 4 Порядку № 984 визначено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пункт 6 Порядку № 984 визначає,що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Контролюючий орган зобов'язаний скласти за результатами перевірки акт та не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень.

Колегія суддів звертає увагу на те,що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС України,не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків,робота яких перевіряється,тому його висновки не можуть бути предметом спору.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання не застосовувати та не вносити у майбутньому до Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок" та інших інформаційних базах, які ведеться органами Міндоходів України, відомості на підставі акту від 28.01.2014 року за №43/2220/36293727 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача,колегія суддів виходить з наступного.

Зазначені системи призначені для проведення зіставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на центральному рівні із забезпеченням доступу до результатів зіставлення підрозділам контролюючих органів на регіональному та районному рівні для відпрацювання отриманих результатів та використання їх для контрольно-перевірочної роботи.

При цьому, діями податкового органу, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин, є відповідні рішення про донарахування податкових зобов'язань та/або визначення штрафних (фінансових) санкцій, прийнятих за їх наслідками.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що включення інформації до Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок" або іншої інформаційної бази, яка ведеться органами Міндоходів України, не породжує для платника податків настання негативних наслідків та не впливає на його права і обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

З положень ст. 2 КАС України вбачається, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.

Тому в частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача на майбутнє не вносити відомості по акту перевірки до автоматизованих систем податкового органу слід відмовити.

Колегія суддів зазначає,що дії відповідача щодо документальної позапланової перевірки та складення акту № №43/2220/36293727 від 28.01.2014 року є правомірними, оскільки входять до компетенції контролюючого органу по здійсненню покладених на нього функцій.

Тому,колегія суддів вважає,що рішення суду першої інстанції є правомірним оскільки судом встановлені всі обстави по справі тому не підлягає скасуванню апеляційна скарга задоволенню.

Відповідно ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмський завод комплектуючих залізничного транспорту" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2014р. по справі № 820/3034/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О. Судді Бартош Н.С. Мельнікова Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 17.10.2014 р.