Ухвала

від 04.07.2014 по справі 784/121/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №784/121/14 04.07.2014 04.07.2014 04.07.2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/784/68/14 Головуючий у суді 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст.190 ч.4 КК України Доповідач апеляційної інстанції: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Миколаївської області

у складі:

головуючого судді ОСОБА_3 ,

суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_2 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

виправданого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

4 липня 2014 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією заступника прокурора Первомайської міжрайонної прокуратури Миколаївської області на вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 березня 2014 року, яким:

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Мигія Первомайського р-ну Миколаївської області, громадянин України, який проживає у АДРЕСА_1 ;

- виправданий за ч.4 ст.190, ч.2 ст.205 КК України за відсутністю в його діях складу злочину.

Скасовані запобіжний захід, арешт на майно, вирішено питання щодо речових доказів.

Відмовлено у задоволенні цивільного позову ІТОВ «БелПродПромСнаб» про відшкодування збитків у розмірі 268000 доларів США.

Органом досудового слідства ОСОБА_9 обвинувачується в тому, що діючи за попередньою змовою з невстановленою під час досудового слідства особою на ім`я ОСОБА_10 , створив фіктивне підприємство з метою прикриття незаконної діяльності, а саме для заволодіння шляхом шахрайства грошовими коштами підприємств - контрагентів, після чого вчинив шахрайство в особливо великих розмірах при наступних обставинах.

У 2009 році, невстановлена особа на імя ОСОБА_10 запропонувала ОСОБА_7 спільно вчинити зазначені злочини, на що той погодився. В подальшому ця особа розробила злочинний план, згідно якому він ( ОСОБА_10 ) виступає засновником фіктивного підприємства, а ОСОБА_9 - його директором для подальшого заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами підприємств-контрагентів.

Діючи згідно розробленого плану, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 23.09.2009 р., ОСОБА_7 та особа на ім`я ОСОБА_10 звернулись до ТОВ «Юридична компанія Імперіум Лекс», де їм були виготовлені проекти документів, необхідних для здійснення реєстрації підприємства та постановки його на облік у державних органах.

В подальшому невстановлена особа на ім`я ОСОБА_10 у невстановлений час, у невстановленому місці підписала рішення засновника № 1 про створення ТОВ «Артив» і призначення генеральним директором підприємства ОСОБА_7 , статут підприємства, акт оцінки та акт приймання-передачі статутного майна ТОВ «Артив» і передало їх ОСОБА_7 для подальшої реєстрації підприємства. 23.10.2009 р. на підставі зазначених документів ТОВ «Артив» було зареєстровано у виконавчому комітеті Первомайської міської ради Миколаївської області і підприємству було присвоєно ідентифікаційний номер 35964787 та юридична адреса: м. Первомайськ, вул. Київська, 110.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи за попередньою змовою, ОСОБА_7 , виступаючи генеральним директором ТОВ «Артив», 27.10.2009 р. зареєстрував ТОВ «Артив» у Первомайській ОДПІ як платника податків, 11.11.2009 р. поставив ТОВ на облік у Миколаївській митниці як суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності (облікова картка № НОМЕР_1 ). Крім того, 30.10.2009 р. у Голтівському відділенні ПАТ КБ «Правекс-банк» за адресою м. Первомайськ, вул. К. Маркса, 1, відкрив розрахункові рахунки ТОВ «Артив» № НОМЕР_2 у національній та іноземній валюті.

Таким чином, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з невстановленою особою з даними ОСОБА_10 , виконали усі необхідні дії для створення фіктивного ТОВ «Артив», тим самим отримавши можливість здійснення своєї незаконної діяльності, направленої на заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами підприємств-контрагентів.

Продовжуючи реалізацію злочинного плану, діючи з корисливих спонукань, ОСОБА_7 спільно з невстановленою особою з даними ОСОБА_10 , розмістив у мережі Інтернет рекламну інформацію про діяльність ТОВ «Артив», наявність у нього сільськогосподарської продукції, яка підлягає реалізації, тим самим створивши видимість діяльності підприємства, а також відомості про контакти генерального директора підприємства ОСОБА_7 та засновника ОСОБА_11 , адресу електронної поштової скриньки підприємства - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У жовтні 2010 року, на зазначену електронну поштову скриньку надійшов запит директора іноземного ТОВ «БелПродПромСнаб» (республіка Білорусь) ОСОБА_12 відносно продажу насіння соняшника, на який він отримав відповідь про готовність ТОВ «Артив» здійснювати постачання запитаного товару, чим був введений в оману про діяльність підприємства.

Після цього ОСОБА_12 подзвонив на телефонний номер невстановленої особи з даними ОСОБА_10 НОМЕР_3 , зазначений у

рекламній інформації, розміщеній в мережі Інтернет, як телефонний номер засновника ТОВ «Артив», з метою ведення перемовин відносно закупівлі з боку ІТОВ «БелПродПромСнаб» насіння соняшника у кількості 10000 тон.

Діючи за планом, невстановлена особа з даними ОСОБА_10 під час ведення перемовин з ОСОБА_12 , обумовив усі суттєві умови поставки відносно кількості та ціни продукції, при цьому суттєво занизив ціну на продукцію з 540 доларів США за 1 тону соняшника до 535

доларів, таким чином запевнивши директора ІТОВ ОСОБА_12 укласти з ТОВ «Артив» контракт на придбання соняшника за вказаною ціною.

Далі, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 18.10.2010 р., знаходячись у м. Первомайську, ОСОБА_7 отримав від невстановленої особи з даними ОСОБА_10 контракт № В-18/10/10 від 18.10.2010 р. та додаток № В-1 до нього на поставку соняшника, які підписав і передав особі на ім`я ОСОБА_10 для подальшого їх підписання з боку ІТОВ «БелПродПромСнаб». Згідно цього контракту ТОВ «Артив» зобов`язалося здійснити постачання ІТОВ соняшника (ДСТУ 22391-89) у кількості 10000 тон партіями при умові 100 % передплати за кожну партію протягом 8 банківських днів з часу надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Артив», строк дії контракту до 31.12.2010 р. Згідно додатку № В-1 до вказаного контракту ТОВ «Артив» зобов`язалося поставити першу партію соняшника в кількості 500 тон, вартістю 268000 доларів США.

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння грошовими коштами ІТОВ «БелПродПромСнаб», 18.10.2010 р., невстановлена особа з даними ОСОБА_10 , знаходячись в кафе «Сімпатік» торгівельного центру «Європорт» по вул. Лукашевича у м. Києві, зустрілася з ОСОБА_12 , та під час розмови запевнила останнього, що ТОВ «Артив» діюче підприємство і здійснює продаж продукції не лише на території України, але і за її межами, а також, що підприємство має діючі підрозділи за межами України, тим самим увів ОСОБА_12 в оману відносно своєї сумлінності та наміру здійснювати продаж соняшника, після чого передав тому вже підписаний ОСОБА_7 контракт № В-18/10/2010 та додаток № В-1 до нього, які ОСОБА_12 підписав.

05.11.2010 р., ІТОВ «БелПродПромСнаб», виконуючи умови зазначеного контракту та додатку до нього, перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «Артив» № НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 268000 доларів США, як стовідсоткову передплату за першу партію соняшника в кількості 500 тон.

10.11.2010 р., діючи за злочинним планом, ОСОБА_7 в присутності невстановленої особи на ім`я ОСОБА_10 , знаходячись у Голтівському відділенні ПАТ КБ «Правекс-банк», виступаючи в якості генерального директора ТОВ «Артив», використовуючи грошовий чек ЛЕ № 3979526, зняв з розрахункового рахунку ТОВ «Артив» № НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 268000 доларів США у гривневому еквіваленті в розмірі 2102990 грн., після чого передав їх невстановленій особі з даними ОСОБА_10 , який в подальшому розпорядився ними на власний розсуд.

В результаті зазначених дій ОСОБА_7 та невстановленої особи з даними ОСОБА_10 , які діяли за попередньою змовою, ІТОВ «БелПродПромСнаб» було спричинено матеріальний збиток на суму 268000 доларів США, що за курсом гривні по відношенню до долару США, встановленому НБУ станом на 05.11.2010 р., складає 2122533 грн. 20 коп., що більше ніж у 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину і є особливо великим розміром.

Крім того, в результаті створення фіктивного ТОВ «Артив» з метою прикриття незаконної діяльності, пов`язаної з заволодінням грошовими коштами ІТОВ «БелПродПромСнаб», зазначеному підприємству було спричинено матеріальний збиток на суму 2122533 грн. 20 коп., що більше ніж у 1000 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину і є великим.

Скоєне ОСОБА_7 кваліфіковане за ч.2 ст.205 КК України, тобто фіктивне підприємництво - створення суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності,

кваліфікуючою ознакою якого є заподіяння великої матеріальної шкоди юридичній особі, а також за ч.4 ст.190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), кваліфікуючими ознаками якого є вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб та в особливо великих розмірах.

Виправдовуючи ОСОБА_7 суд зазначив, що ОСОБА_10

незаконно, шляхом обману заволодів грошима ІТОВ «БелПродПромСнаб»,

використовуючи при цьому офіційно зареєстроване ТОВ «Артив», а також

ОСОБА_7 і ОСОБА_13 . Всі досліджені докази свідчать про

вчинення злочинних дій саме ОСОБА_11 . Жодних доказів на

підтвердження обізнаності ОСОБА_7 про дійсні наміри ОСОБА_11

на заволодіння грошима підприємств-контрагентів та про його співучасть у

вчиненні шахрайства та створенні з цією метою фіктивного підприємства ТОВ «Артив» суду не надано. Така інформація відсутня в

показаннях свідків і не підтверджена дослідженими письмовими доказами,

адже всі свідки пояснили, що саме ОСОБА_10 вчинив усі дії щодо

розміщення реклами, пошуку клієнту, його заохочення; він же підтримував

зв`язок з директором ІТОВ «БелПродПромСнаб» ОСОБА_12 , мав з ним

контакти, давав обіцянки як ОСОБА_12 , так і ОСОБА_7 , а потім

ОСОБА_14 щодо належного виконання контракту, при цьому не

маючи наміру його виконувати. Саме Мікарі Бруск заволодів грошима ІТОВ

«БелПромПродСнаб», що підтвердили як ОСОБА_7 , так і свідок

ОСОБА_14 .

Судом також відкинуті пояснення ОСОБА_7 на досудовому слідстві на підтвердження обвинувачення, оскільки вони суперечать усім іншим доказам, які ці пояснення спростовують.

В апеляції прокурор, що приймав участь у розгляді справи судом 1-ї інстанції, просить виправдувальній вирок скасувати та постановити свій, яким засудити ОСОБА_7 :

- за ч.2 ст.205 КК України на 3 роки позбавлення волі;

- за ч.4 ст.190 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини всього належного засудженому майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити 5 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини всього належного майна.

Згідно ст.75 КК України, від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, з покладенням обов`язків, передбачених п.п.3,4 ст.76 КК України, та, відповідно до ст. 77 КК України, без конфіскації майна.

Запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд залишити без змін.

Цивільний позов Іноземного товариства з обмеженою відповідальністю «БєлПродПромСнаб» до ОСОБА_7 задовольнити, стягнувши з ОСОБА_7 на користь ІТО відшкодування майнової шкоди у розмірі 2122553 грн., а також з нього на користь НДКЦ витрати на проведення експертизи у розмірі 1577 грн. 60 коп.

Речові докази: системний блок, печатку ТОВ «Артив», чекову книжку, касову книгу, головну книгу, книгу обліку - залишити в камері зберігання речових доказів УМВС України в Миколаївській області до закінчення провадження у кримінальній справі відносно ОСОБА_11 .

Посилається на невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, та неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, а саме неправильне тлумачення, яке суперечить його змісту.

Вважає безпідставним висновок суду, що ОСОБА_7 не був обізнаний щодо шахрайських намірів ОСОБА_11 , який його ( ОСОБА_7 ) лише використав для вчинення злочинів.

Вказує на пояснення ОСОБА_7 на досудовому слідстві, де він вину визнавав повністю, підтвердивши обставини, викладені в обвинувальному висновку у справі.

Також суд належним чином не надав оцінки поясненням свідків:

- ОСОБА_15 про реєстрацію в ОДПІ ОСОБА_7 ТОВ «Артив» як платника податків, зміну адреси товариства, наявність у ТОВ бухгалтера ОСОБА_14 , який надалі став директором;

- ОСОБА_16 про те, що навесні 2009 року до нього звертались ОСОБА_7 та ОСОБА_10 з пропозицією співпраці по реалізації продукції, від чого він відмовився;

- ОСОБА_14 , бухгалтера ТОВ «Артив», що восени 2009 року між товариство і білоруським підприємством було укладено контракт на поставку соняшника, який «Артив» не виконало, хоча ОСОБА_7 отримав гроші у банку. За невиконання контракту ОСОБА_10 звільнив ОСОБА_7 і призначив на посаду директора ТОВ його ( ОСОБА_14 ). Отримані в банку гроші він бачив на квартирі ОСОБА_11 , де вони і залишились.

У запереченнях на апеляцію захисник виправданого просить у її задоволенні відмовити за безпідставністю наведених прокурором доводів.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора на підтримку апеляції, думку виправданого та його захисника про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи, провівши частково апеляційне слідство, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів визнає апеляцію такою, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.64 КПК України (1960 р.), при провадженні досудового слідства і розгляді кримінальної справи у суді підлягають доказуванню подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), а також винність обвинуваченого у його вчиненні та мотиви злочину.

Слідчий, за вимогами ст.22 КПК України (1960 р.), зобов`язаний вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.

Згідно із ст.323 КПК України (1960 р.), вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Проте, зазначені положення кримінально-процесуального закону при розслідуванні та судовому розгляді справи відносно ОСОБА_7 дотримані не належно.

Так, із пояснень ОСОБА_7 вбачається, що він дійсно разом з особою, відомою йому як ОСОБА_10 , створили ТОВ «Артив», уклали контракт між товариством та ІТОВ «БелПродПромСнаб» на поставку останньому 500 тон соняшнику, отримали від ІТОВ гроші у розмірі 268000 доларів США (2122533 грн. 20 коп.), які він ( ОСОБА_7 ) зняв готівкою у банку та передав ОСОБА_11 , а той з грошима зник. Свої обов`язки по контракту на поставку соняшнику ТОВ «Артив» не виконало.

Заперечував про наявність в нього умислу на створення фіктивного підприємства - ТОВ «Артив» та на заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами ІТОВ «БелПродПромСнаб», оскільки про це з ОСОБА_11 не домовлявся.

Разом з тим, з пояснень ОСОБА_7 , як обвинуваченого, на досудовому слідстві вбачається, що винним він себе визнав повністю, підтвердив змову з особою на імя ОСОБА_10 на вчинення інкримінованих злочинів, надавши докладні та детальні свідчення щодо їх вчинення.

Свідок ОСОБА_14 пояснив, що з лютого 2009 року вів бухгалтерську документацію ТОВ «Артив», директором яких був ОСОБА_7 , а засновником ОСОБА_10 .

Восени 2009 року, між ТОВ «Артив» та білоруським підприємством було укладено контракт на поставку соняшника. ОСОБА_7 у банку отримав гроші за продукцію. Після цього він, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 поїхали на квартиру до останнього. ОСОБА_17 дав йому (свідку) 30000 грн. на витрати підприємства і ОСОБА_7 - заробітну плату. Після цього він з ОСОБА_7 пішли, а сумки з грошима залишилися у квартирі.

З досліджених судом 1-ї інстанції пояснень на досудовому слідстві свідка ОСОБА_12 вбачається, що у жовтні 2010 року, при пошуку постачальників через мережу Інтернет з сайту іnfo ОСОБА_18 його підприємство ІТОВ «БелПродПромСнаб» отримало цінову пропозицію від ТОВ «Артив» з м. Первомайську Миколаївської області. При телефонних переговорах з представником «Артив» ОСОБА_11 ціну було знижено на 5 доларів, що при великих обсягах закупівлі товару є суттєвим. Всі переговори він вів лише з ОСОБА_11 електронною поштою та телефоном, а також зустрічався з ним у м. Києві.

Всі умови контракту ними були узгоджені і його підприємство мало здійснити передплату 500 тон соняшника в розмірі 268000 доларів США, після чого ТОВ «Артив» мало поставити продукцію.

На виконання контракту 05.11.2010 р. гроші були переведені, однак ТОВ «Артив» поставку соняшника не здійснило.

Свідок ОСОБА_19 (у 2009 р. - директор ТОВ «Імперія Лекс»), повідомив суду, що його підприємство надало послуги громадянину Німеччини ОСОБА_11 та ОСОБА_7 по наданню необхідних документів для створення двох підприємств: ТОВ «Керн-груп» і ТОВ «Артив». Засновником виступав ОСОБА_10 , а директором - ОСОБА_7 . В подальшому його фірма допомагала ОСОБА_11 у розробці договорів поставки, складанні наказів.

Свідок ОСОБА_20 (начальник відділу державної реєстрації у м. Первомайську) пояснила суду, що 23.10.2009 р. до неї звернулися ОСОБА_10 , як засновник підприємств ТОВ «Керн-груп» і ТОВ «Артив», та директор цих підприємств ОСОБА_7 для їх реєстрації, були надані необхідні документи і вона провела державну реєстрацію.

Допитані досудовим слідством свідки:

- ОСОБА_15 (працівник Первомайської ОДПІ), повідомила, що 27.10.2009 року на підставі інформації про реєстрацію підприємства, було взято на облік ТОВ «Артив» як платника податків, після чого директору підприємства ОСОБА_7 видано довідку 4-ОПП. В подальшому ОДПІ прийняло рішення про реєстрацію ТОВ як платника НДС, а 06.11.2009 року ДПА присвоїло цьому товариству номер свідоцтва платника податків та індивідуальний податковий номер;

- ОСОБА_16 (директор ТОВ «Агея», раніше - директор ТОВ «Біг нате») повідомив, що наприкінці весни 2009 року до нього звернулися два чоловіки, в яких потім він упізнав ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , запропонувавши співпрацю з реалізації продукції, однак він відмовився і більше цих осіб не бачив. Восени 2009 року від юриста підприємства ОСОБА_19 взнав, що той допомагав вказаним особам реєструвати підприємства ;

- ОСОБА_21 повідомив, що приблизно у 2012 році здав в оренду громадянину Німеччини ОСОБА_11 свою квартиру. Останній володів російською мовою, казав, що займається торгівлею. Неодноразово бачив його разом з чоловіком на імя ОСОБА_22 , в якому потім упізнав ОСОБА_7 . Приблизно у 2009 році останній раз бачив ОСОБА_11 , після чого той зник і повідомив, що всі питання слід вирішувати через ОСОБА_23 .

З письмових доказів у справі, досліджених районним судом, вбачаються факти, які не оспорюються, а саме: створення особою з даними ОСОБА_10 (засновник) та ОСОБА_7 (директор) ТОВ «Артив» з метою, у тому числі - оптової торгівлі зерном, насінням та кормами для тварин; участь ОСОБА_7 у реєстрації ТОВ та інших діях, поєднаних з його діяльністю; підписання ОСОБА_7 контракту з ІТОВ «БелПродПромСнаб», отримання ним готівкою у банку грошей від білоруського контрагента за цим контрактом, невиконання зобов`язань ТОВ «Артив» на поставку соняшнику, розмір завданих ІТОВ збитків.

Надавши аналіз викладеним доказам, суд 1-ї інстанції при мотивуванны виправдування підсудного ОСОБА_7 , фактично визнав доведеним, що саме ОСОБА_10 шляхом обману заволодів грошима ІТОВ «БелПродПромСнаб», використавши при цьому офіційно зареєстроване ТОВ «Артив».

Разом з тим, невстановлена особо з даними ОСОБА_10 не є підсудним у чинній кримінальній справі (у тому числі і обвинуваченим).

Згідно ж з вимогами ч.1 ст.275 КПК України (1960 р.), розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред`явленого їм обвинувачення.

Відповідно до чого, суд безпідставно висловив у вироку, постановленому відносно іншої особи, висновок щодо винуватості ОСОБА_11 .

Одночасно з висновком про винуватість ОСОБА_11 , суд виправдав підсудного ОСОБА_7 , пославшись на невизнання ним вини, пояснення свідків та зміст письмових доказів, з яких така вина (умисел на вчинення фіктивного підприємництва та шахрайства) не вбачається.

Зазначено, що обвинувачення ОСОБА_7 ґрунтується на припущеннях, належні докази на його підтвердження відсутні, відкинуті пояснення на досудовому слідстві про визнання вини, як такі, що суперечать іншим фактичним даним.

З цими висновками колегія суддів не погоджується.

Відповідно до обвинувального висновку у справі (т.5, а.с.150-153), органом досудового слідства ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що діючи за попередньою змовою з невстановленою особою з даними ОСОБА_10 , створив фіктивне підприємство ТОВ «Артив» з метою прикриття незаконної діяльності, а надалі вчинили шахрайство в особливо великих розмірах.

Єдиним прямим доказом підтвердження такої змови є пояснення самого ОСОБА_7 , на той час обвинуваченого.

Разом з тим, інша особа, з якою ОСОБА_7 вчинив злочини за попередньою змовою - ОСОБА_10 , досудовим слідством не встановлена, хоча в матеріалах кримінальної справи наявні копія її паспорту (т.1, а.с.34), відомості щодо неї, надані Державною прикордонною службою України (т.1, а.с.195,207,217), протокол пред`явлення для впізнання по фотознімкам, за яким свідки і потерпілий ОСОБА_12 впізнали ОСОБА_11 , установчі документи ТОВ «Артив» з даними Бруска, вище зазначені пояснення ОСОБА_7 , в яких він надав детальні відомості щодо ОСОБА_11 , місця його проживання, знайомих осіб.

Більш того, відносно нього не провадились оперативно-розшукові заходи, на даний час він не перебуває і у розшуку (у справі відомості щодо таких заходів відсутні).

Не зважаючи на це, слідчим 19.07.2012 р., не зрозуміло з яких причин, з чинної кримінальної справи виділено матеріали кримінальної справи (без №) щодо ОСОБА_11 (т.5, а.с.112-115), після чого через 10 днів справу відносно одного обвинуваченого ОСОБА_7 направлено до суду.

На переконання колегії суддів, таке рішення суперечить положенням ч.2 ст.26 КПК України (1960 р.), за якими виділення справи допускається тільки у випадках, які викликаються необхідністю, коли це не може негативно відбиватися на всебічності, повноті і об`єктивності дослідження і вирішення справи.

Саме таке безпідставне виділення справи щодо ОСОБА_24 потягло неповноту досудового слідства, яку неможливо усунути судом при розгляді справи по суті обвинувачення з урахуванням специфіки судового розгляду.

Розгляд справи за відсутності ОСОБА_24 , який за обвинуваченням ОСОБА_7 є співучасником злочинів, позбавив суд можливості безпосереднім допитом особи перевірити правдивість свідчень ОСОБА_7 , який змінив свої пояснення під час судового розгляду, тим самим зробивши неможливим об`єктивну та всебічну оцінку судом, як цих, та і інших наданих доказів.

Крім того, без допиту ОСОБА_11 вкрай ускладненою є належна кваліфікація фактично вчинених самим ОСОБА_7 дій, як посадової особи ТОВ «Артив», його ролі, ступеню умислу, співучасті та складу злочину (злочинів), якщо таке буде доведено.

Неучасть М.Бруска у судовому розгляді є також порушенням права потерпілого у справі на реальне відшкодування завданих злочином збитків при вирішенні питання про стягнення за цивільним позовом.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається, яким чином ОСОБА_7 та свідок ОСОБА_14 розпорядились грошима ІТОВ «БелПродПромСнаб», які за їх словами їм видав ОСОБА_25 , де знаходяться ці кошти і хто їх матиме повертати.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.374 КПК України (1960 р.), апеляційний суд скасовує вирок і повертає справу на додаткове розслідування, якщо при апеляційному розгляді справи встановлено таку однобічність або неповноту дізнання чи судового слідства, які не можуть бути усунені в судовому засіданні.

З роз`яснень ч.2 п.4 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» № 2 від 11.02.2005 р., вбачається, що з`ясовуючи можливість розгляду справи щодо іншої особи в окремому провадженні, суд повинен керуватися вимогами ст.26 КПК, маючи на увазі, що справи про злочини, вчинені у співучасті, мають розглядатись, як правило, в одному провадженні. Постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про виділення справи щодо іншої особи в окреме провадження не є перешкодою для повернення справи на додаткове розслідування.

На ці обставини (неповнота слідства - неправильне виділення справи щодо іншої особи) та положення КПК України, районний суд уваги не звернув, внаслідок чого поспішно, без дослідження всіх обставин справи, виправдав підсудного.

З урахуванням викладеного, виправдувальний вирок суду 1-ї інстанції щодо ОСОБА_7 , за невідповідністю вимогам ст.323 КПК України (1960 р.) має бути скасовано, а кримінальну справу повернуто прокурору на додаткове розслідування.

Під час дослідування органу досудового слідства необхідно усунути вище викладені недоліки, повно та всебічно дослідити усі обставини інкримінованого обвинувачення, притягти до відповідальності всіх винних осіб, належно кваліфікувати ними вчинене, вирішити питання про забезпечення цивільного позову.

Внаслідок скасування вироку, апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.365,366 КПК України (1960 р.), колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляцію заступника прокурора Первомайської міжрайонної прокуратури Миколаївської області задовольнити частково.

Вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 березня 2014 року у відношенні виправданого ОСОБА_7 скасувати.

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.4 ст.190, ч.2 ст.205 КК України повернути прокурору Миколаївської області на додаткове розслідування.

Запобіжний захід ОСОБА_7 - підписку про невиїзд - залишити без зміни.

Головуючий

Судді: