Рішення

від 16.10.2014 по справі 910/17556/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17556/14 16.10.14

За позовом Дарницької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в

інтересах держави в особі 1) Міністерства оборони України; 2) Державного

підприємства Міністерства оборони України «Київське управління

механізації і будівництва»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ліатріс»

Про розірвання договору № 16/10-13 від 16.10.2013 та повернення майна

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від прокуратури Козакевич О.С. - по дов. № 024840 від 11.03.2014

від позивача-1 не з'явився

від позивача-2 Піддубний С.В. - по дов. № 191 від 11.08.2014

Каленюк Д.А. - по дов. № 8 від 21.01.2014

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Дарницької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі 1) Міністерства оборони України; 2) Державного підприємства Міністерства оборони України «Київське управління механізації і будівництва» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ліатріс» про розірвання договору оренди спецтехніки № 16/10-13 від 16.10.2013, у зв'язку з порушенням останнім його умов, та про зобов'язання повернути спецтехніку, що була передана згідно договору оренди спецтехніки № 16/10-13 від 16.10.2013 загальною балансовою вартістю 2 475 000,00 грн., а саме:

- екскаватор САТ-214, 1994 року випуску, шасі № 9МF00578;

- автонавантажувач САТ-950F, 1994 року випуску, шасі № 5SK02614,

- бульдозер D-7, 1994 року випуску, шасі № 79Z05788,

- грейдер САТ-G16, 1994 року випуску, шасі № 93U003589,

- автонавантажувач САТ-950F, 1994 року випуску, шасі № 5SK02624,

- екскаватор САТ-330L, 1994 року випуску, шасі № 5VM00839.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2014 порушено провадження у справі № 910/17556/14 та призначено справу до розгляду на 16.09.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/1362/14 від 16.09.2014, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі від 26.08.2014, розгляд справи був відкладений на 30.09.2014.

Позивачем-2 до відділу діловодства суду 30.09.2014 подано клопотання про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/1362/14 від 30.09.2014, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі від 26.08.2014 та ухвали від 16.09.2014, розгляд справи був відкладений на 07.10.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/1362/14 від 07.10.2014, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі від 26.08.2014 та ухвал від 16.09.2014, від 30.09.2014, розгляд справи був відкладений на 16.10.2014.

Позивач-1 в судове засідання 16.10.2014 не з'явився.

Позивач-1 належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, з огляду на наступне

Згідно абз. 2 п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Протокол судового засідання від 07.10.2014 свідчить про те, що представник позивача-1 Тужиков М.А. згідно довіреності № 220/427/д від 15.05.2014 був присутній в цьому засіданні та повідомлений про те, що наступне судове засідання відбудеться. Більше того підтвердженням повідомлення представника позивача-2 є фіксація судового процесу 07.10.2014.

Відповідач в судове засідання 16.10.2014 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 26.08.2014 та ухвал від 16.09.2014, від 30.09.2014, від 07.10.2014 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, з огляду на наступне

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. Івана Кудрі, 5, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 04.09.2014 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представників позивача-1 та відповідача.

Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалось фіксування судового процесу у даній справі за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні 11.03.2014, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача-2, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

16.10.2013 між Державним підприємством Міністерства оборони України «Київське управління механізації і будівництва» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ліатріс» (орендар) було укладено договір оренди спецтехніки № 16/10-13 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець зобов'язався відповідно до заявок орендаря, які погоджуються сторонами, протягом визначеного в договорі строку, надати в оренду будівельну техніку, зазначеної у додатку № 1 для виконання будівельних робіт.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість послуг оренди техніки, а також на вимогу позивача-2 відповідач не повідомив про місцезнаходження техніки, що є підставою для розірвання договору та повернення переданого в оренду майна.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокуратури підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Відповідно до п. 2.1. договору орендодавець зобов'язаний забезпечити своєчасну подачу технічно-справної техніки, відповідно до заявки орендаря, згідно акту прийому-передачі підписаного сторонами.

Згідно акту приймання-передачі техніки від 05.11.2013 орендодавець передав, а орендар прийняв в користування екскаватор САТ-214, 1994 року випуску, шасі № 9МF00578.

Згідно акту приймання-передачі техніки від 05.11.2013 орендодавець передав, а орендар прийняв в користування автонавантажувач САТ-950F, 1994 року випуску, шасі № 5SK02614.

Згідно акту приймання-передачі техніки від 05.11.2013 орендодавець передав, а орендар прийняв в користування бульдозер D-7, 1994 року випуску, шасі № 79Z05788.

Згідно акту приймання-передачі техніки від 05.11.2013 орендодавець передав, а орендар прийняв в користування грейдер САТ-G16, 1994 року випуску, шасі № 93U003589.

Згідно акту приймання-передачі техніки від 18.11.2013 орендодавець передав, а орендар прийняв в користування автонавантажувач САТ-950F, 1994 року випуску, шасі № 5SK02624.

Згідно акту приймання-передачі техніки від 25.11.2013 орендодавець передав, а орендар прийняв в користування екскаватор САТ-330L, 1994 року випуску, шасі № 5VM00839.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 6.1. договору сторонами визначено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Згідно з п. 6.2. договору строк договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1. цього договору та закінчується 31.12.2013.

Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтею 764 Цивільного кодексу України визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

За відсутності доказів виявлення однієї із сторін про небажання продовжувати договірні правовідносини, договір є продовженим.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Відповідно до п. 3.1. договору оплата за оренду майна проводится орендарем щомісячно не пізніше 5-го числа наступного за звітним місяцем на розрахунковий рахунок орендодавця на підставі рахунка фактури. Відсутність рахунка фактури не є підставою для не оплати орендарем за оренду майна орендодавцю.

Пунктом 3.3. договору визначено, що вартість щомісячної оренди однієї одиниці техніки, вказана в додатку № 1 що являється невідємною частиною договору.

Згідно додатку № 1 до договору вартість місячної орендної плати передану в оренду техніку встановлена в загальному розмірі 190 080,00 грн.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 3. ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі .

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 2.3. договору відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до п. 4.1. договору у випадку порушення договору сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним законодавством України.

Пункт 4.1.1. договору визначає, що порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема розірвання договору.

Відповідно ст. 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Орендна плата згідно зі ст. 284 Господарського кодексу України є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» за невиконання зобов'язань за договором оренди, …, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

За умовами п. 6.7. договору дія договору може бути припинена достроково при неналежному виконанні сторонами умов договору, про що сторона-ініціатор повинна повідомити іншу сторону не пізніше 7-ми робочих діб до строку зупинення дії договору.

Матеріали справи містять докази порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо повної і своєчасної оплати орендної плати протягом дії договору (за дванадцять місяців).

В силу приписів ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 651 Цивільного кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частинами 2-3 статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне, зокрема, змінити договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні, яка у двадцятиденний строк після одер жання такої пропозиції повідомляє іншу сторону про результати її розгляду.

В матеріалах справи наявний орендодавця № 26.06.2014 в якому повідомляється про наявність заборгованості по орендній платі; про розірвання договору та містить вимогу про повернення орендованого майна.

Згідно з п. 3 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Відповідач як свідчать матеріали справи кореспонденцію за адресою не отримує (довідки поштового зв'язку форми-20 з позначкою «за закінченням встановленого строку зберігання).

Відповідно до п. 3 ст. 212 Цивільного кодексу України якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це не вигідно, обставина вважається такою, що настала.

Згідно з п. 4 ст. 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до п. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Оскільки договором передбачена можливість його припинення внаслідок порушення умов договору щодо термінів здійснення оплати орендної плати, а також з урахуванням того, що несплата орендних платежів є істотним порушенням договору оренди, позовні вимоги про розірвання договору визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

Згідно частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

За умовами п. 2.3.8. договору орендар зобов'язаний передати техніку в технічно-справному стані в термін 7 (сім) днів після закінчення, розірвання або припинення договору, при поверненні сторонами складається акт повернення, в якому зазначається технічний стан техніки.

З розірванням договору відповідач втрачає статус орендаря і, оскільки інших доказів щодо підтвердження права користування майном не має, то вимога про зобов'язання відповідача повернути орендовану техніку підлягає задоволенню.

При цьому вимоги прокурора в частині повернення майна із зазначенням балансової вартості майна в розмірі 2 475 000,00 грн. задоволенню не підлягають, оскільки вартість не підтверджується документально.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених прокуратурою, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Дарницької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі 1) Міністерства оборони України; 2) Державного підприємства Міністерства оборони України «Київське управління механізації і будівництва» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір оренди спецтехніки № 16/10-13 від 16.10.2013, укладений між Державним підприємством Міністерства оборони України «Київське управління механізації і будівництва» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ліатріс».

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ліатріс» (м. Київ, вул. Івана Кудрі, 5, код ЄДРПОУ 38451284) повернути спецтехніку, що була передана згідно договору оренди спецтехніки № 16/10-13 від 16.10.2013, а саме:

- екскаватор САТ-214, 1994 року випуску, шасі № 9МF00578;

- автонавантажувач САТ-950F, 1994 року випуску, шасі № 5SK02614,

- бульдозер D-7, 1994 року випуску, шасі № 79Z05788,

- грейдер САТ-G16, 1994 року випуску, шасі № 93U003589,

- автонавантажувач САТ-950F, 1994 року випуску, шасі № 5SK02624,

- екскаватор САТ-330L, 1994 року випуску, шасі № 5VM00839.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ліатріс» (м. Київ, вул. Івана Кудрі, 5, код ЄДРПОУ 38451284) в дохід Державного бюджету України (за наступними реквізитами отримувач: ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31215206783001, код платежу: 22030001, символ звітності банку: 206) 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп. судового збору.

5. В іншій частині і позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 22.10.2014.

СуддяВ.В.Сівакова